Хвороба Бехтерєва - симптоми, лікування, причини

Що являє собою хвороба Бехтерева?

Хвороба Бехтерева (анкілозуючий спондилоартрит) – це хронічне запалювальне захворювання, яке не має інфекційної природи та вражає суглоби хребта і навколишні їх тканини, включаючи крижово-клубові суглоби.

Про хворобу

Хвороба Бехтерева пов'язана з наявністю антигену гістосумісності HLA-B27 та входить до групи серонегативних спондилоартритів (запального ураження суглобів хребта).

Перші симптоми захворювання часто з'являються в молодому віці (15-30 років) і вкрай рідко виявляються після 45 років. У жінок перші зміни на рентгені фіксуються значно пізніше, ніж у чоловіків. Початок хвороби в юному віці і швидкий розвиток інвалідизації підкреслюють серйозність даної патології.

Анкілозуючий спондилоартрит ускладнює ранню діагностику. Це пов'язано як з неясною симптоматикою, так і з різноманіттям клінічних проявів. Захворювання може проявлятися не лише болями в поясниці, а й периферичним артритом, запальними змінами в сухожиллях або увеїтом (запаленням судинної оболонки ока). Основний рентгенологічний ознака – сакроілеит – часто не дозволяє встановити ранню стадію захворювання. Тому для точного діагнозу проводиться углиблене обстеження відповідно до міжнародних стандартів.

Лікування може проводитися як консервативними, так і хірургічними методами, залежно від стадії хвороби.

Класифікація хвороби Бехтерева

В окрему групу виділяється ювенільна форма анкілозуючого спондилоартриту, що виникає у дітей та підлітків.

Існують такі категорії хвороби Бехтерева:

• Центральна – задіяний лише хребет.
• Периферична – частіше спостерігається у підлітків, в першу чергу вражаються крижово-клубові суглоби та великі суглоби, при цьому хребет залишається без змін тривалий час.
• Ризомелічна – пошкоджено хребтовий стовп, що поєднується з ушкодженням великих суглобів кінцівок.
• Скандинавська – охоплює як великі, так і дрібні суглоби (суглоби кистей і стоп).

Симптоматика хвороби Бехтерева

Характерний початок захворювання відбувається поступово – зазвичай у віці 15-30 років. Ключовий ознака хвороби Бехтерева – двостороннє запалення крижово-клубових суглобів. Основні симптоми захворювання включають:

• болі в області крижів і попереку, а також по задній поверхні стегна, на ранніх стадіях подібні на болі при защемленні сідничного нерва;
• постійні болісні відчуття, що посилюються у другій половині ночі;
• компенсаторне напруження м'язів сідниць, яке з часом може призвести до їх атрофії.

Окрім сакроілеиту, ще одним важливим проявом хвороби Бехтерева є це скутість в поперековому відділі, що супроводжується болями. Постепенно виникає обмеження рухливості поперекового сегмента. При огляді помітна згладженість або навіть повна відсутність вигину поперекового відділу хребта.

Захворювання зазвичай починається з ураження в крижово-поперековій області, після чого процес може захопити більш верхню частину хребта. На цьому етапі виникають болі в грудній клітині, що розповсюджуються по міжреберних проміжках. Анкілозуючий спондилоартрит грудного відділу також призводить до ураження реберних суглобів, що обмежує рухливість грудної клітки під час дихання.

При відсутності лікування захворювання може розповсюдитися на шийний відділ хребта. У такому випадку пацієнт починає відчувати труднощі при поворотах голови, що пов'язано з розвитком тугорухливості суглобів. При нахилі голови важко дотягнутися підборіддям до грудей.

При ураженні всіх відділів хребта може формуватися поза «прохача», коли згладжуються всі вигини та випуклості хребта. У такій стадії зміни рухів стають практично неможливими і супроводжуються інтенсивним болем.

Хоча хвороба Бехтерева вважається захворюванням, що стосується переважно хребта та околохребтових структур, пізніше було виявлено, що аутоіммунні процеси можуть також вражати великі суглоби, як тазобедрені, так і плечові, а іноді й дрібні суглоби. Ураження цих суглобів також відбувається поступово і на фінальних стадіях приводить до анкілозу. Ураження великих суглобів при хворобі Бехтерева завжди двостороннє, що вказує на системний характер аутоімунного процесу.

Для анкілозуючого спондилоартриту також характерні ентезопатії (запальні зміни в місцях прикріплення сухожиль). Найчастіше страждає ахіллове сухожилля і підошвений апоневроз. Клінічно це проявляється болями під час ходьби, які посилюються під час повного навантаження на стопу.

Хвороба Бехтерева може мати безліч клінічних проявів. Окрім кісткових і суглобових симптомів можуть проявлятися такі стани:

• запалення очних структур – увеїт (запалення судинної оболонки) може стати першим признаком хвороби, також можуть запалюватися райдужка та війкове тіло;
• запальні процеси в міокарді та/або перикарді, іноді призводять до аритмій, болей у серці та набряків;
• запальні зміни легеневої тканини, що проявляються кашлем і задишкою;
• аутоімунне ушкодження нирок, що призводить до амілоїдозу (відкладення білка амілоїду).

Причини розвитку хвороби Бехтерева

Причини появи хвороби Бехтерева залишаються не до кінця з'ясованими. Передбачається, що захворювання є результатом аутоімунного процесу, який розвивається при наявності антигену HLA B27. Нещодавні дослідження вказують, що деякі штами клебсієл та інші кишкові бактерії можуть бути тригерами для патогенезу. Стверджується, що антигени цих мікробів мають схожість з HLA B27, що може призводити до тривалої та постійної інфекції в організмі, яка ініціює аутоімунний відповідь.

Діагностика та рекомендації щодо клінічних практик при хворобі Бехтерева

Діагностика хвороби Бехтерева включає оцінку не лише кістково-м'язових змін, а й рівень активності запального процесу. В обстеження можуть входити наступні методики:

• рентгенографічна оцінка крижово-клубових суглобів та хребта;
• загальний аналіз крові для визначення швидкості осідання еритроцитів;
• вимірювання рівня С-реактивного білка в крові;
• лабораторне дослідження концентрації циркулюючих імунних комплексів у крові.

Рентгенографія дозволяє виявити захворювання на тій стадії, коли відбувається ушкодження крижово-клубових суглобів. Згідно з клінічними рекомендаціями, початкові стадії патології часто не фіксуються на рентгенограмах. Для ранньої діагностики найбільш ефективно застосовувати магнітно-резонансну томографію, яка допомагає виявляти патології не лише в крижово-клубових з'єднаннях, але й у тазобедрених суглобах.

Диференціальна діагностика передбачає оцінку з псоріатичними та реактивними артритами, а на початкових стадіях – з радикулопатією.

Методи лікування хвороби Бехтерева

Лікування хвороби Бехтерева ділиться на консервативне, яке підходить для ранніх стадій, і хірургічне, яке необхідно при важких кісткових деформаціях.

Консервативне лікування

Головні задачі консервативної терапії включають:

• повне усунення або значне зниження болісного синдрому;
• покращення рухливості в хребті;
• зменшення ступеня м'язового утомлення;
• підвищення функціональних можливостей хребта;
• уповільнення структурних змін.

Консервативні методи лікування хвороби Бехтерева включають:

• Кінезіотейпування. Правильно накладені тейпи допомагають знизити навантаження на хребет і активізувати дихання діафрагми.
• Лікувальна фізкультура. Програма вправ виготовляється лікарем, який розробляє безсилові тренування, що включають плавні рухи з дозованим навантаженням. Особливо позитивно на стан хребта впливає плавання.
• Медикаментозна терапія. Першими препаратами є нестероїдні протизапальні засоби, які полегшують біль (блокуючи провоспалені простагландини). Якщо терапія неефективна, можуть бути призначені кортикостероїди. У складних випадках застосовуються цитостатичні препарати, інгібітори інтерлейкіну 17 та фактора некрозу пухлини. Для зменшення м'язового спазму використовуються міорелаксанти.

Хірургічне втручання при хворобі Бехтерева

Операції при хворобі Бехтерева рекомендуються в тому випадку, якщо уражені тазобедрені суглоби з тенденцією до анкілозу (третя стадія функціональної недостатності). Обсяг оперативного втручання включає протезування тазобедреного суглоба.

Профілактика хвороби Бехтерева

Специфічна профілактика не розроблена. Важливе значення має своєчасне лікування інфекційних захворювань, боротьба з гіподинамією та регулярні фізичні вправи для зміцнення хребта.

Реабілітація при хворобі Бехтерева

Реабілітація після оперативного втручання при хворобі Бехтерева спрямована на швидке відновлення функції оперованого тазобедреного суглоба. Включає фізіотерапевтичні процедури, масаж та заняття лікувальною фізкультурою (під контролем спеціаліста по ЛФК).

Одразу після операції протягом кількох днів необхідно уникати навантаження на оперовану ногу, рекомендується використовувати милиці для переміщення. Після дозволу лікаря можна починати ходити з опорою на кінцівку, поступово відновлюючи її функцію.