Ретинопатія - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Ретинопатія та погіршення зору виникають через порушення функцій судин хоріоїдєї (судинної оболонки) та сітківки. Зміни в проникності капілярів створюють умови для витоку рідини та клітинних елементів в інтерстиційний простір. Це призводить до набряку сітківки та утворення крововиливів. В таких умовах кисень не може успішно надходити до нейронів сітківки, що призводить до їх пошкодження. При подальшому дистрофічному зміненні паличок і колбочок (нейронів сітківки) може відбутися загибель клітин, що значно погіршує зір. Ситуація може ускладнюватися, якщо відбувається відшарування сітківки, що вважається одним з ускладнень ретинопатії.

Для раннього виявлення ознак ураження сітківки пацієнтам, які входять до групи ризику, рекомендується проходити профілактичні обстеження у офтальмолога. Лікар проводить скринінгову діагностику і при необхідності призначає підтримуючі курси лікування. У деяких випадках доцільніше використовувати лазерну коагуляцію для зміцнення сітківки. Якщо вже сталося ретинальне відшарування, обговорюється можливість виконання вітректомії. Чим раніше буде проведена операція, тим вища ймовірність відновлення нормального положення сітківки та порятунку нейронів від загибелі.

Види

Офтальмологи виокремлюють два основних типи ретинопатії:

• Первинна, при якій захворювання починається в сітківці. Основною патологією в цьому випадку є пігментна епітеліопатія.
• Вторинна, при якій системна хвороба призводить до ураження сітківки. Такий тип ретинопатії спостерігається при цукровому діабеті, артеріальній гіпертензії, тромбоозі вен сітківки та інших захворюваннях крові.

Виходячи з етіології, можна виокремити такі класифікації ретинопатії:

• судинна ретинопатія – в патогенезі основну роль відіграють судинні порушення (стани, що виникають при артеріальній гіпертензії, тромбоозах артерій сітківки, прееклампсії у вагітних);
• діабетична ретинопатія – ураження сітківки обумовлене ішемією, підвищеною проникністю та дисфункцією ендотелію судин, що виникають на фоні цукрового діабету з ускладненим перебігом.

Симптоми ретинопатії

Зміни судин сітківки ведуть до поступового погіршення зорових функцій. Пацієнти можуть зауважувати наступні симптоми:

• розмитість контурів об’єктів;
• необхідність наближення об’єктів для кращого сприйняття;
• спалахи та світлові бли від в очах;
• спотворення зображень;
• порушення сприйняття кольорів;
• поява «мушка» та «облаків» перед очима;
• звуження полів зору;
• поява темних плям при погляді на об’єкти.

Гострота зору значно знижується під час обстеження.

Причини

Розвиток ретинопатії може бути пов'язане з рядом патологічних процесів:

• мультифокальна пігментна епітеліопатія;
• артеріальна гіпертензія;
• симптоматична гіпертензія;
• цукровий діабет;
• тромбоз вен або артерій сітківки;
• захворювання крові (анемія, поліцитемія тощо);
• патології нирок;
• травми ока.

У недоношених дітей також високий ризик розвитку ретинопатії, що пов'язано з порушенням внутрішньоутробного розвитку сітківки та зорового нерва, яке має завершитися до 36-37 тижнів. Чим раніше відбуваються передчасні пологи, тим вища ймовірність розвитку ретинопатії, особливо у дітей, народжених до 28-30 тижнів. Пологи у термінах 34-37 тижнів зазвичай не становлять небезпеки, і стан зорового апарату таких немовлят схожий на стан доношених дітей. Тому після передчасних пологів такі діти повинні бути під наглядом невролога та офтальмолога.

Діагностика ретинопатії

При скаргах на погіршення зору офтальмолог проводить ретельний огляд очного дна за допомогою біомікроскопа та щілинної лампи. Офтальмоскопічні ознаки дозволяють класифікувати ретинопатію на три стадії, що визначають підходи до лікування та прогноз для пацієнта.

Виділяють три стадії:

• Непроліферативна – в судинах спостерігаються невеликі розширення (мікроаневризми), в сітківці є незначні вогнища крововиливів та набряк, а також м’які і тверді ексудати.
• Препроліферативна – до вищезгаданих ознак приєднуються зміни венозного русла. Вени стають звивистими, чітко зміненими і утворюють петлі. Порушення артеріального припливу та венозного відтоку призводять до збільшення обсягу крововиливів.
• Проліферативна – недостатність живлення сітківки ініціює неоваскуляризацію. Але утворені судини мають слабкі стінки і можуть легко рватися. На цій стадії офтальмологія демонструє крововиливи як у сітківку, так і в скловидне тіло (гемофтальм). У місцях кровотеч починається процес фиброзування, в результаті чого утворюються сполучнотканинні тяжі, які можуть привести до відшарування сітківки. Неоваскуляризовані судини можуть спостерігатися як в сітківці, так і в області диска зорового нерва.

Діагноз ретинопатії обов’язково включає вказівку на стадію патологічного процесу.

В діагностичну програму пацієнтів з ураженням сітківки можуть бути включені наступні обстеження, крім офтальмоскопії:

• тонометрія – вимірювання внутрішньоочного тиску;
• ультразвукове дослідження очного яблука;
• оптична когерентна томографія ока та інші методи.

Як лікувати ретинопатію?

Лікування вторинної ретинопатії включає два напрямки – адекватну корекцію основного захворювання та підтримку здоров’я сітківки. Лікування первинної ретинопатії спрямоване на зміцнення сіткової оболонки. Для досягнення цих цілей можуть використовуватися як консервативні, так і хірургічні підходи.

Консервативне лікування

Пацієнтам з початковою стадією ураження сітківки може бути призначено курс медикаментозної терапії. Зазвичай вона включає препарати наступних груп:

• антиоксиданти;
• антигіпоксиканти;
• дезагреганти (що покращують мікроциркуляцію);
• гемостатики (засоби, що зупиняють кровотечі);
• ангіопротектори (препарати, що зміцнюють судинну стінку).

Консервативне лікування доповнюється курсами фізіотерапевтичних процедур, які сприяють покращенню стану сітківки та зорового нерва. Ефективність терапії оцінює офтальмолог. Рекомендується динамічне спостереження спеціаліста, повторні курси консервативного лікування та адекватна корекція основного захворювання.

При прогресуванні ретинопатії або наявності запущеного процесу розглядається питання про хірургічне втручання.

Хірургічне лікування

Лазерна коагуляція сітківки є найбільш відомим методом лікування ретинопатії. Її можуть рекомендувати пацієнтам, починаючи з препроліферативної стадії. Лазерна терапія, як правило, застосовується у випадках, коли вже спостерігаються новоутворені судини або високий ризик їх появи.

Лазеркоагуляція допомагає зміцнити сіткову оболонку та пригнічує продукцію фактора неоваскуляризації (VEGF). Для блокування синтезу ендотеліального фактора росту також можуть проводитися інтравітреальні ін’єкції моноклональних антитіл та кортикостероїдів. Ці препарати вводяться в скловидне тіло.

Вітректомія – це мікрохірургічна процедура, спрямована на лікування розвинутої відшарування сітківки чи зниження її ймовірності на проліферативній стадії ретинопатії. Вітректомія включає видалення скловидного тіла з подальшим заповненням утвореної порожнини медичним силіконом або газом. Це забезпечує щільне прилягання сітківки до судинної оболонки.

Профілактика

Профілактика вторинної ретинопатії полягає в адекватній компенсації основного захворювання. Пацієнтам з цукровим діабетом важливо підтримувати нормальний рівень глюкози в крові, а пацієнтам з артеріальною гіпертензією – регулярно приймати призначені лікарем гіпотензивні препарати тощо.

Ефективні заходи профілактики первинного ураження сітківки не встановлені. Рекомендується підтримувати курси вітамінно-мінеральних комплексів, що містять нутрієнти, корисні для нервової тканини.

Реабілітація

Після хірургічного втручання на сітківці офтальмологи рекомендують дотримуватись наступних рекомендацій:

• уникати підйому тяжкостей;
• по можливості не нахиляти голову (якщо потрібно підняти предмет, краще спочатку присісти);
• не приймати гарячі ванни;
• при купанні в душі закривати проопероване око стерильною пов’язкою;
• не відвідувати сауни та басейни;
• на вулиці використовувати сонцезахисні окуляри;
• в сонячну погоду носити капелюхи з широкими полями або кепки.