Кашель - симптоми, лікування, причини

Кашель

Кашель — це захисний рефлекс, який виникає у відповідь на подразнення дихальних шляхів або перешкоду в їх нормальному функціонуванні. Це реакція організму, спрямована на очищення дихальних шляхів за допомогою інтенсивного видиху, що має особливий звук. Подразнюючі фактори можуть включати пил, сторонні предмети, патогенні мікроорганізми, мокроту, пухлинні утворення тощо. Поява кашлю зазвичай пов'язана з патологічними процесами в дихальній системі, хоча він також може виникати при захворюваннях інших органів. У деяких випадках кашель може бути ознакою серйозного загрозливого стану здоров'я, тому його ігнорувати не можна. При важких захворюваннях кашльові приступи можуть відбуватися безперервно, що в медичній термінології називається кашлевим репризом. Якщо кашель носить постійний характер, особливо якщо разом із ним виходить кров'яна або гнійна мокрота і спостерігаються зміни в загальному стані, слід негайно звернутися до лікаря.

Діагностика

Коли пацієнт скаржиться на кашель, лікар спочатку збирає анамнез, враховуючи його симптоми та попередні захворювання (інформацію про минулі хвороби, травми, спосіб життя та наявність хронічних захворювань). Потім проводиться загальний огляд: оцінюється стан горла, вимірюється температура, проводиться аускультація легень. На підставі отриманих даних встановлюється попередній діагноз, після чого можуть бути призначені додаткові дослідження. У стандартний план діагностики зазвичай входять лабораторні та інструментальні методи.

• Загальні та біохімічні аналізи крові, а також аналізи на гормони та інфекції, дослідження сечі та мокроти.
• Рентгенографія грудної клітки та середостіння для виявлення або виключення захворювань легень.
• Комп'ютерна томографія (КТ) дозволяє більш детально вивчити структури грудної порожнини.
• Спірографія застосовується для оцінки функції зовнішнього дихання при хронічному кашлі, щоб зрозуміти, наскільки уражені легкі.
• Діагностична фібробронхоскопія призначається, коли інші методи діагностики не дали результатів, і являє собою візуальний огляд трахеобронхіального дерева із забором матеріалу для подальших досліджень.
• Гастроскопія призначається при підозрі на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Види кашлю

Кашель можна розділити на кілька типів за різними критеріями.

За характером його можна класифікувати на два основних типи.

• Продуктивний (вологий). Його характерно проявлення при запальних процесах, що супроводжуються посиленою виробленням слизового секрету в бронхах. Зовнішній вигляд мокроти може підказати фахівцеві причини кашлю. Звичайний провокатор — ураження нижніх відділів дихальної системи (наприклад, пневмонія, бронхіальна астма та ін.).
• Непродуктивний (сухий). Це приступообразний кашель, при якому мокрота не виділяється. Він протікає важко, можливо проявлення загальної слабкості, головного болю, безсоння і втрати апетиту. Також можуть виникати болісні відчуття в області черевного преса і грудей, а також нетримання сечі. У таких пацієнтів часто спостерігається охриплість голосу. Причини його виникнення можуть бути як легеневими, так і позалегеневими, тому лише лікар здатний встановити точний діагноз і призначити адекватне лікування.

За тривалістю перебігу виділяють три види кашлю:

• Гострий кашель, що триває від 3 до 8 тижнів. При цьому симптоми зазвичай постійні і можуть супроводжуватися м'язовою слабкістю, головним болем, високою температурою і рясним відділенням мокроти. Характерний для інфекційних захворювань, гострого бронхіту, пневмонії та ГРВІ. Може також виникати після вдихання шкідливих речовин або потрапляння стороннього тіла в бронхи.
• Підгострий (постінфекційний) кашель, тривалістю 3-8 тижнів. Це залишковий ефект після перенесених респіраторних інфекцій. Пацієнти з таким симптомом часто направляються на рентгенографію для виключення захворювання легень, зокрема пневмонії.
• Хронічний кашель, що триває більше 2-3 місяців. Найчастіше виникає на фоні запущених захворювань органів дихальної системи: пухлин бронхів або легень, хронічного бронхіту та бронхіальної астми. Крім того, спостерігається при серцевій недостатності та пухлинах передсердь.

За механізмом виникнення розрізняють такі види кашлю:

• Серцевий кашель, як правило, сухий і мучительный; він супроводжується порушенням сну та відчуттям задушення. Виникає на фоні серцево-судинних захворювань (гіпертонія, вади серця та ішемія).
• Невротичний (психогенний) кашель. Виникає внаслідок активності певних ділянок мозку і не пов'язаний з патологічними процесами у верхніх дихальних шляхах.
• Кашель, пов'язаний з гастроезофагеальним рефлюксом. Має непродуктивний характер, виникає після їди, між прийомами їжі або вночі через потрапляння шлункового соку в дихальні шляхи. Його появлення вказує на можливі патології органів травлення.

Додаткові критерії для класифікації кашлю:

• За тривалістю: постійний або епізодичний (приступоподібний).
• За часом виникнення: ранковий, характерний для астматиків або курців, і нічний у пацієнтів із туберкульозом.
• За інтенсивністю: інтенсивний, слабо виражений або легке покашлювання;
• За звучанням: дзвінкий, тихий, сиплий (наприклад, як при дифтерійному крупі) і глухий, ослаблений, «гавкаючий».

Причини кашлю

Встановити, що саме викликало кашель, може бути складним. Часто лише спеціаліст у змозі співвіднести всі фактори. До поширених причин належать:

• вроджені аномалії в дихальній системі;
• запальні процеси, які вражають ЛОР-органи;
• респіраторні захворювання;
• патології бронхів, що не супроводжуються запаленням;
• входять у дихальні шляхи сторонні об'єкти;
• алергічні реакції;
• пухлини в грудній порожнині та області шиї;
• психосоматичні фактори (сильні емоції, стрес), невроз гортані;
• захворювання серця;
• гастроезофагеальний рефлюкс (обернений заброс вмісту шлунка в стравохід);
• побічні ефекти деяких медичних препаратів;
• активне або пасивне куріння;
• сухе або брудне, пилове повітря;
• туберкульоз;
• аскарида — зараження аскаридами, личинки яких можуть розвиватися в легких;
• вдихання занадто гарячого або холодного повітря.

Поширені супутні патології

Кашель може бути симптомом різних захворювань органів. Встановити точну причину можна за допомогою додаткових специфічних і неспецифічних ознак.

Лікування

Вибір лікування кашлю залежить від причини, його тривалості та інтенсивності, а також від загального стану пацієнта. Легке покашлювання зазвичай вдається купірувати за допомогою полоскання та інгаляцій, призначених лікарем. Глибокий продуктивний або непродуктивний кашель вимагає індивідуального підходу та специфічного лікування, яке може включати:

• медикаментозну терапію: відхаркувальні та протикашльові препарати, антибіотики, засоби для розрідження мокроти тощо;
• фізіотерапевтичні процедури;
• масаж грудної клітки для полегшення відхаркування.

Хірургічне втручання може знадобитися при наявності сторонніх тіл, які не можна видалити за допомогою бронхоскопії, а також у разі травм або новоутворень у легких, бронхах або грудній порожнині.

Ускладнення та наслідки кашлю

Під час кашльового приступу може статися розрив альвеол легень. Якщо це відбувається поблизу поверхні легень, може виникнути спонтанний пневмоторакс, що є загрозливим життю станом і вимагає невідкладної медичної допомоги.

У осіб з надмірною вагою або літніх пацієнтів яскраво виражений кашльовий рефлекс часто може призвести до нетримання сечі. Також існують ускладнення, обумовлені вихідним захворюванням: сепсис, дихальна недостатність та інші. Хронічні процеси (наприклад, ХОБЛ, бронхіальна астма) можуть суттєво обмежити фізичну активність пацієнта, аж до повної нездатності до самообслуговування через виражену задишку.