Сірома - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Основними факторами, що сприяють утворенню сероми, є пошкодження тканин та наявність інородних об'єктів. Тим не менш, ці фактори лише ініціюють порушення в ході запального процесу.

Серома проявляється характерними клінічними симптомами, що дозволяє встановити точний діагноз. Для оцінки її розмірів та стану прилеглих тканин проводиться ультразвукове дослідження.

Лікування включає в себе видалення серозної рідини та створення умов для нормального відтоку. У деяких випадках може бути застосована вичікувальна стратегія.

Види

Сероми класифікуються наступним чином:

1. Інкапсульовані та неінкапсульовані;
2. Ускладнені та неускладнені;
3. Гострі та хронічні (сероми з тривалим перебігом).

Симптоми сероми

Симптоми сероми можуть включати:

• локальну набряклість в області післяопераційного шва;
• дискомфорт, відчуття розпирання і стягування;
• відчуття коливання рідини при зміні положення з горизонтального на вертикальне і навпаки, а також при боковому повороті (особливо виражене при великих серомах).

При значних розмірах сероми може спостерігатися незначне підвищення температури тіла (до 37,5°С).

Причини сероми

Утворення сероми зазвичай пов'язане з хірургічним втручанням, що призводить до травми м'яких тканин. Ймовірність її формування зростає після таких операцій, як мастектомія (видалення молочної залози), абдомінопластика (видалення значних об'ємів підшкірної жирової клітковини в області живота) та герніопластика (хірургічне лікування гриж). Після лапароскопії сероми виникають рідше, ніж після традиційних операцій з обширним розрізом.

Серома в області матки може виникнути після кесаревого розтину, міомектомії (видалення міоматозних вузлів) та інших операцій на органах малого тазу.

Довгий час вважалося, що серома виникає через скупчення лімфатичної рідини, пов'язаної з перетином лімфатичних судин. Наразі її розглядають як результат асептичного запалення після хірургічної травми. Підвищений ризик цього стану спостерігається у пацієнтів з надмірною масою тіла та супутніми захворюваннями, особливо з погано контрольованим цукровим діабетом.

Діагностика

Діагностика сероми проводиться на підставі клінічного огляду та уважної пальпації області операції. Для вимірювання розмірів сероми та оцінки її взаємозв'язку з оточуючими тканинами застосовується ультразвукове дослідження. Загальний аналіз крові дозволяє виявити системну відповідь організму на цей стан.

Лікування післяопераційної сероми

Підхід до лікування післяопераційної сероми залежить від її розміру та локалізації.

Консервативне лікування

При неінкапсульованих дрібних серомах фізіотерапевтичні процедури можуть виявитися ефективними. При великих серомах спочатку проводиться їх дренування, а потім призначаються фізіотерапевтичні процедури.

Хірургічне лікування

Дренування застосовується при великих серомах з капсулою або псевдокапсулою. Хірург виконує пункцію з використанням зонда, після чого проводиться вакуум-аспірація. Для відтоку серозної рідини в рані встановлюється дренаж.

У випадку ускладнених сером з ознаками запалення показана повторна операція.

Профілактика

Профілактика сероми включає в себе:

• акуратну техніку виконання операцій;
• використання сучасних гіпоалергенних імплантатів.

Реабілітація

Після дренування сероми спеціальна реабілітація не потрібна. До повного загоєння здійснюються перев'язки післяопераційної рани.