Ультразвукова діагностика (УЗД): повний огляд методу, підготовка та можливі ризики

Ультразвукова діагностика (УЗД) – це сучасний, неінвазивний та високоефективний метод дослідження стану внутрішніх органів і тканин. Процедура проводиться за допомогою ультразвукових хвиль, що, проходячи крізь різні структури організму, по-різному відбиваються від них. Результат миттєво фіксується датчиком і виводиться на екран спеціального сканера.

Що таке ультразвукова діагностика (УЗД)?

Метод базується на здатності ультразвуку формувати візуальне зображення внутрішніх органів у реальному часі. За допомогою УЗД можна оцінити:

• Форму і розміри органів;
• Стан тканин та судин;
• Наявність патологій, у тому числі новоутворень;
• Роботу кровоносної системи (при доплерографії та триплексному дослідженні).

У багатьох сучасних клініках використовується УЗД з еластографією, що додатково оцінює щільність тканин і у деяких випадках дає змогу розрізнити злоякісні утворення від доброякісних.

Хто призначає УЗД і що воно може виявити?

Призначити ультразвукову діагностику може терапевт, профільний спеціаліст (кардіолог, уролог, гінеколог, ендокринолог) або лікар іншого спрямування залежно від симптомів та попереднього діагнозу. За допомогою УЗД виявляють:

• Пухлинні процеси (зокрема на ранніх стадіях);
• Запальні зміни у тканинах;
• Порушення кровопостачання (при доплерографії);
• Зміни структури тканин, кісти, поліпи, конкременти;
• Аномалії розвитку органів та інші патології.

Як проходить ультразвукове дослідження і скільки триває?

Під час обстеження пацієнт зазвичай лежить на кушетці (іноді – сидить або стоїть). На шкіру в ділянці потрібного органу наносять спеціальний гель на водній основі для кращого контакту з датчиком. Лікар переміщує датчик, аналізуючи зображення на моніторі. У середньому процедура триває від 10 до 30 хвилин, залежно від обсягу дослідження та складності ділянки.

Які бувають УЗ-дослідження?

Існує безліч видів ультразвукових обстежень, кожне з яких спрямоване на вивчення конкретних органів або систем:

• Ехокардіографія (ЕхоКГ) з доплер-аналізом для оцінки серця;
• УЗД органів черевної порожнини (печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, селезінка тощо);
• УЗД сечостатевої системи у чоловіків (включно з передміхуровою залозою);
• Гінекологічне УЗД (трансвагінальне, абдомінальне, трансректальне);
• УЗД плоду в акушерстві;
• УЗД молочних залоз, щитоподібної та слинних залоз;
• Еластографія (оцінка жорсткості тканин);
• УЗД суглобів, хребта;
• Доплерографія судин (триплексне дослідження) та багато іншого.

Як підготуватися до УЗ-діагностики?

Більшість УЗД не вимагає особливої підготовки. Проте для деяких досліджень слід дотримуватися певних правил:

• Обстеження черевної порожнини: проводиться натщесерце, за 8–12 годин до процедури не можна приймати їжу; у разі схильності до метеоризму може знадобитися очищення кишківника.
• УЗД нирок і сечового міхура: за 1–2 години до обстеження п’ють достатню кількість води (1–2 літри), щоб наповнити сечовий міхур.
• Трансректальне дослідження (ТРУЗД простати) та УЗД органів малого таза: часто потрібно зробити очисну клізму напередодні або за кілька годин до процедури.
• Гігієна зовнішніх статевих органів при урологічних і гінекологічних обстеженнях.

Якщо у вас є результати попередніх УЗД, варто взяти їх із собою для порівняння динаміки.

Протипоказання та кому не рекомендується УЗ-діагностика?

Абсолютних протипоказань до УЗД майже немає, адже ультразвук не спричиняє променевого навантаження і не впливає на тканини організму. Проте існують відносні обмеження та особливості:

• Пошкодження шкіри (опіки, відкриті рани) у зоні дослідження можуть заважати контакту датчика;
• Деякі пацієнти із сильним больовим синдромом або гіперчутливістю шкіри можуть відчувати дискомфорт;
• Для трансвагінального УЗД бажана відсутність менструації, хоча в окремих випадках процедуру виконують і в цей період.

Якщо є серйозні проблеми зі здоров’ям, варто попередити лікаря завчасно, щоб обрати найбільш доцільний вид обстеження.

Побічні наслідки та ризики УЗ-діагностики

УЗД вважається одним із найбільш безпечних методів. Побічні ефекти можуть виникнути лише у поодиноких випадках, наприклад:

• Алергічна реакція на гель (вкрай рідко);
• Дискомфорт при сильному натисканні датчиком у чутливій зоні.

Як правило, такі явища швидко минають одразу після завершення процедури.

Важливість висновку спеціаліста УЗ-діагностики

Збір та інтерпретація результатів ультразвукового дослідження мають здійснюватися лише досвідченим лікарем. Точний висновок визначає постановку діагнозу і подальшу тактику лікування.