Амбліопія - симптоми, лікування, причини
Про захворювання
Амбліопія, відома як синдром лінивого ока, виникає внаслідок недостатньої стимуляції нейронів, відповідальних за зір, у критичні періоди їх розвитку. Зір у дитини формується з самого народження і до 6-8 років. Негативні фактори, що впливають у цей період, можуть спровокувати амбліопію. До числа схильних факторів належать:
- недостатній розвиток органів зору у недоношених дітей;
- аномальна рефракція, при якій відсутність чіткого зображення не забезпечує належної стимуляції зорового аналізатора;
- наслiдкова схильність, яка може призвести до функціональної слабкості зору.
Розвиток амбліопії обумовлений трьома основними механізмами:
- недостатня стимуляція зорового аналізатора;
- зорове змагання між правим і лівим оком;
- гноблення бінокулярного зору, яке передбачає сприйняття об'єкта двома очима як єдиного цілого, а не як двох окремих зображень.
Синдром лінивого ока найчастіше спостерігається у дітей, однак він може розвиватися і у дорослих.
Види амбліопії
Амбліопія може бути односторонньою або двосторонньою, причому перша форма зустрічається частіше.
Класифікація амбліопії ділить її на первинні та вторинні форми. Первинні форми включають:
- рефракційна амбліопія (анізометропічна, депреваційна) – виникає внаслідок запізнілої корекції аномальної рефракції;
- дисбінокулярна амбліопія – результат затримки в виправленні косоокості, при якій одне око зазвичай менш активне;
- змішана амбліопія – поєднання дисбінокулярної та рефракційної форм, кожна з яких може домінувати в різні часові рамки;
- істерична амбліопія – «виснаження» зорового аналізатора, викликане серйозною психологічною травмою.
Вторинні форми амбліопії включають:
- обскураційна амбліопія – слабкість зору через особливості будови очного яблука, що заважає світловим променям досягти сітківки (наприклад, при сильному опущенні повіки або вродженій катаракті);
- неврогенна амбліопія – розвивається на фоні захворювань зорового нерва (після лікування стан нерва відновлюється, але зорові функції залишаються порушеними);
- макулопатична амбліопія – погіршення зору, пов'язане із захворюваннями центральної області сітківки;
- ністагмічна амбліопія – складнощі з чітким зором через постійні швидкі рухи очей, не дозволяючи світловим променям належним чином потрапити на сітківку;
- комбінована амбліопія – може поєднувати риси всіх вищезазначених форм.
Синдром лінивого ока проявляється в різній мірі погіршення зорових функцій. Виділяють такі ступені амбліопії:
- слабка амбліопія – гострота зору становить 40-80% від норми;
- помірна амбліопія – 20-30%;
- висока амбліопія – 10-5%;
- дуже висока амбліопія – менше 5% зору.
Симптоми амбліопії
Амбліопія проявляється зниженням якості зору. Рівень цього зниження визначає ступінь амбліопічного розладу. Також можуть змінюватися світло- та кольоросприйняття. У пацієнтів з амбліопією спостерігаються порушення в сприйнятті контрастності кольорів.
Часто синдром лінивого ока спостерігається у дітей з косоокістю, помітним оточуючим. Здорове око функціонує краще і здатне краще сприймати зображення. Тим не менш, головний мозок намагається побачити ціле зображення, а косе око не може адаптуватися до здорового, що призводить до гноблення його роботи. Навчившись «лінивитися», мозок продовжує це робити, якщо не буде здійснено коригувальне лікування. Рання терапія дозволяє досягти кращої якості зору в майбутньому, оскільки тривала інертність може призвести до функціональної або органічної атрофії.
Причини виникнення амбліопії
До факторів ризику амбліопії відносяться:
- косоокість;
- значні порушення в заломлювальній системі ока, такі як астигматизм, при якому порушена фокусування зображень на сітківці;
- передчасні пологи (до 37 тижнів), коли формування зорового аналізатора ще не завершено;
- низька вага при народженні (менше 2500 г), що також часто пов'язано з недорозвиненням органів зору та оптичних шляхів;
- церебральний параліч та інші захворювання нервової системи.
Крім того, існує тютюново-алкогольна форма амбліопії у дітей, викликана тим, що під час вагітності жінка надмірно вживала алкогольні напої та курила. Ці шкідливі фактори негативно впливають на розвиток міжнейронних взаємодій у світлоприймаючих і світлопередаючих відділах.
Діагностика амбліопії
Якщо пацієнти скаржаться на погіршення зорових функцій, проводиться скринінгова діагностика. Вона допомагає визначити ступінь зорових порушень і висунути гіпотези про передбачувані причини. Обстеження може включати такі методи:
- візометрія – вимірювання гостроти зору з використанням спеціальних таблиць (якщо гострота менше 10%, діагностується висока ступінь амбліопії нез'ясованої етіології з подальшим поглибленим обстеженням для з’ясування причин);
- рефрактометрія – оцінка заломлювальної здатності правого та лівого ока окремо;
- оцінка стану око-рухового апарату;
- дослідження здатності фіксувати погляд на об'єкті;
- ультразвукове сканування очей, електроретинографія та оптична когерентна томографія – ці методики дозволяють виключити органічні проблеми всередині очних структур.
Лікування амбліопії
Згідно з клінічними рекомендаціями, лікування амбліопії може бути консервативним або хірургічним.
Консервативне лікування
Лікування амбліопії комплексне, враховуючи можливі причини погіршення зору. Можуть застосовуватися такі методи:
- Корекція за допомогою окулярів. Ефективна при наявності аметропії та астигматизму.
- Оклюзія. На око з кращим зором накладається темна пов'язка, що змушує працювати «ліниве» око.
- Пеналізація. При медикаментозній пеналізації погіршується зір на краще бачучому оці за допомогою крапель, що розширюють зіницю. Це змушує «ліниве» око активізуватися для кращого сприйняття предметів.
- Плеоптичні методи – використання лазера, електричної та магнітної стимуляції зору, тренування акомодації та спеціальні вправи, включаючи апаратні методики, такі як «Амбліокор».
Хірургічне лікування
Мікрохірургічні та лазерні операції виконуються для корекції амбліопії, викликаної аномаліями рефракції, в випадках, коли неможлива контактна корекція.
Профілактика амбліопії
Профілактика амбліопії полягає у створенні сприятливих умов для нормального функціонування зорового аналізатора:
- обмеження часу, проведеного дитиною з гаджетами;
- слідкування за оптимальною дистанцією при читанні;
- забезпечення достатнього освітлення для читання;
- своєчасна корекція аномалій рефракції;
- тренування зору за рахунок спостереження за віддаленими об'єктами;
- регулярні огляди у офтальмолога в період активного розвитку очей (бажано щорічні консультації до 7 років).
Реабілітація
Після мікрохірургічного втручання для досягнення оптимального лікувального результату рекомендуються апаратні методики та вправи при амбліопії. Ефективні тренування проводяться з використанням апарата «Амбліокор», який синхронізує активність кори головного мозку та функції органів зору.
Питання
Який спеціаліст відповідає за лікування амбліопії?
Діагностику та терапію виконує офтальмолог.
Коли можна сказати, що амбліопія вилікувана?
Якщо зір амбліопічного ока дозволяє одночасно читати з іншим оком, це вказує на достатню корекцію патології.
Що призводить до виникнення часткової або повної амбліопії?
Поява амбліопії пов'язана з порушенням складного процесу взаємодії нейронів. Ці функціональні збої можуть починатися від рівня сенсорних клітин сітківки і закінчуватися в потиличній корі, де відбувається регуляція зорової функції.
Які наслідки амбліопії?
Несвоєчасне лікування може викликати ускладнення амбліопії. Через недостатню тренування зорового аналізатора знижуються можливості корекції за допомогою окулярів. Погіршення зору на одному оці змушує краще бачачи око працювати інтенсивніше. На певному етапі це може призвести до розвитку косоокості. Також страждає і кора головного мозку в області зору, що в майбутньому порушує здатність сприймати об'єкти як єдине ціле. Тому потрібне якомога більш раннє лікування.