Гіпертрихоз - симптоми, лікування, причини

Загальний опис захворювання

Гіпертрихоз може бути виявлений як у чоловіків, так і у жінок, однак у сильної статі його частота виникнення в 7 разів вища. Найбільш активний ріст волосся спостерігається у хлопчиків у віці 11-12 років, коли розпочинається період статевого дозрівання.

Крайне важливо точно провести диференційну діагностику гіпертрихозу, відрізняючи його від гірсутизму. При гірсутизмі спостерігається інтенсивне оволосіння в тих ділянках тіла, які підлягають дії андрогенів – на щоках, під пахвами, на грудях, животі, стегнах, плечах та в області над верхньою губою. У цьому випадку волосся росте за чоловічим типом внаслідок зміни гормонального фону (кількість чоловічих гормонів перевищує рівень жіночих). Гірсутизм, на відміну від гіпертрихозу, зустрічається лише у жінок.

Класифікація гіпертрихозу

Гіпертрихоз поділяється на дві категорії залежно від ступеня поширеності.

• Локальний (місцевий). Проявляється як надмірний ріст волосся в певній ділянці шкіри, часто викликаний постійним хімічним або механічним впливом. Може виникнути на невусах або гематомах.
• Генералізований (поширений). Цей тип охоплює все тіло, включаючи обличчя.

Існує також класифікація гіпертрихозу за причинно-наслідковим принципом.

• Вроджений. Погоджений з генетичними аномаліями в ДНК клітин епітелію.
• Набутий. Розвивається під впливом зовнішніх факторів.

Набута форма гіпертрихозу ділиться на п'ять підтипів.

• Травматичний. Надмірне оволосіння виникає на шрамах та рубцях після операцій або на ділянках шкіри, які довго перебували під гіпсом, пов’язками або піддавалися епіляції.
• Пухковий. Цей вид характеризується швидко прогресуючим ростом волосся, при якому за два місяці шкіра може покритися волоссям довжиною до 15 см. В основному волосся виникає на тілі, виключаючи долоні та ступні. Пухковий гіпертрихоз майже завжди вказує на злоякісні захворювання внутрішніх органів.
• Медикаментозний. Причиною є реакція на препарати, які використовуються для лікування різних захворювань.
• Симптоматичний. Є наслідком основних захворювань, таких як пошкодження головного або спинного мозку, цукровий діабет, туберкульоз.
• Нейрогенний. Виникає при пошкодженні спинного мозку або периферичних нервових волокон.

Признаки гіпертрихозу

Гіпертрихоз проявляється на ділянках шкіри, де зазвичай ростуть пухкові волосся, більш грубими волоссям з щільним стрижнем. Серед характерних проявів можна виділити такі симптоми.

• Гетерохронія. Специфічна для дітей і позначає занадто ранній розвиток вторинних статевих ознак. У хлопчиків спостерігається ріст вусів і бороди, а у дівчаток – волосся в лобковій зоні. Ці ознаки вказують на порушення в ендокринній системі або аномалії статевого розвитку.
• Гетерогенія. Проявляється у жінок дорослого віку та характеризується ростом бороди та вусів. Крім того, відмічено оволосіння лобкової області за чоловічим типом (у вигляді ромба, а не трикутника). Зазвичай симптоми виникають у період статевого дозрівання або при настанні менопаузи.
• Гетеротипія. Цей симптом полягає в рості волосся в нетипових ділянках тіла, наприклад, на сідницях або попереку. При генералізованій формі захворювання процес може охоплювати все тіло.

У дітей гіпертрихоз часто проявляється як оволосіння невусів (родимок).

Фактори ризику

Надмірне оволосіння може бути викликане наступними станами.

• Гострі та хронічні захворювання. Емоційне виснаження, порфірія, буллезний епідермоліз, нервова анорексія та черепно-мозкові травми можуть запускати процес оволосіння.
• Генетична схильність. Якщо один або обидва батьки мають це захворювання, то ймовірність його виникнення у дитини дуже висока, викликана порушеннями на рівні ДНК, що призводить до росту волосся довжиною до 10-15 см.
• Медикаменти. Деякі препарати (антибіотики, гормони, цитостатики інші) можуть викликати оволосіння певних ділянок шкіри.
• Онкологічні захворювання. Надмірний ріст волосся по тілу може сигналізувати про наявність пухлин внутрішніх органів.
• Травми та рубці. Оволосіння може початися після травми шкіри, викликаної голінням. У такому випадку замість пухкових волосків з'являються грубі та більш помітні волосся. Постійне подразнення шкіри також може сприяти розвитку гіпертрихозу.

Фактори, що сприяють гіпертрихозу, пов'язані з його типами. Ранне виявлення причин допоможе підібрати оптимальний метод лікування і знизити ризик ускладнень.

Методи діагностики

Для постановки діагнозу проводиться візуальний огляд. Лікар детально опитує пацієнта, збираючи анамнез для виявлення інших захворювань і встановлення типу гіпертрихозу, а також його вродженого чи набутого характеру. Особливу увагу приділяють можливим аномаліям будови очей, обличчя, зубів, рук, ніг та деформаціям кісток і нирок. Підраховується індекс маси тіла і спостерігаються затримки в фізичному розвитку. Лікар оцінює довжину, структуру і поширеність волосся для визначення первопричини захворювання.

Для діагностики гіпертрихозу застосовуються лабораторні дослідження, включаючи аналізи крові та сечі. З інструментальних методів частіше використовуються:

• рентгенографія скелета;
• ультразвукова електроенцефалографія;
• МРТ головного мозку;
• ЕКГ, у тому числі ехокардіографія;
• психіатричні оцінки.

Оцінка функцій головного мозку особливо важлива для виявлення таких станів, як розумова відсталість, пухлини та епілепсія, які можуть бути причинами гіпертрихозу.

Підходи до лікування

Метод лікування гіпертрихозу вибирається в залежності від різновиду, причин і наявності ускладнень.

Якщо гіпертрихоз обумовлений порушеннями в роботі ендокринної системи, то зазвичай призначається медикаментозна терапія. Це може включати гормональні препарати або засоби, що блокують дію статевих гормонів. У випадку медикаментозного гіпертрихозу скасування препарату, що стало причиною виниклих проблем, також є ефективним кроком.

Після скасування ліків може знадобитися курс детоксикації на термін до 10 днів. Усунення токсинів з організму допомагає запустити відновлювальні процеси, зміцнити імунну систему і нормалізувати обмін речовин.

Ефективно лікується тільки набута форма захворювання, тоді як вроджена форма, як правило, залишається на протязі всього життя. У такому випадку потрібно регулярно видаляти волосся або застосовувати процедури для уповільнення їх росту.

• Гоління. Проста та доступна процедура, але є недолік – волосся відростає вже через день.
• Обесквечування. Усунення пігменту, який робить волосся помітними і темними.
• Вищипування. Складна процедура, що полягає у витягуванні волосся з фолікула. Ефект триває близько 14 днів.
• Лазерна епіляція. Високоефективний метод з накопичувальним ефектом, що дозволяє позбутися волосся на строк від місяців до кількох років при цьому вони стають менш помітними.
• Шугаринг і воскова депіляція. Ефективні та недорогі методи, які видаляють волосся на строк до 6 тижнів.

Усі процедури безболісні і не вимагають тривалої реабілітації.

Заходи профілактики

Специфічних профілактичних заходів для вродженої форми гіпертрихозу не існує. Для запобігання набутим різновидам важливо контролювати гормональний баланс та загальний стан здоров'я, особливо в періоди статевого дозрівання, вагітності та клімаксу. Слід використовувати лікарські препарати тільки за призначенням лікаря та при виникненні побічних ефектів негайно звертатися до лікаря для корекції лікування.