Остеохондрому - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Остеохондрома є утворенням, що складається з кісткової тканини, покритої зверху шаром хряща. Ця пухлина є однією з найбільш поширених серед усіх новоутворень опорно-рухового апарату. Вона становить майже 50% усіх доброкачественних пухлин в організмі людини. Частіше за все захворювання діагностується у дітей, підлітків та молодих людей, особливо в віковій групі до 20 років.

Остеохондрома може бути як одиничною, так і множинною (в останньому випадку спостерігається спадковість). Вважається, що її розвиток пов'язаний з порушеннями в зонах росту. В результаті утворюються новоутворення хряща і кісткової тканини, які виступають назовні і формують екзостози.

Найчастіше остеохондрома вражає довгі трубчасті кістки, такі як стегнова, велика гомілкова та плечова. Патологія найчастіше локалізується в метафізарних областях (де тіло кістки переходить у голівку). Найбільш поширені місця її виявлення — це нижній сегмент стегнової кістки в області колінного суглоба та верхня частина великої гомілкової кістки. Рідше пухлина вражає інші кістки, включаючи ребра, лопатку, клубові кістки, плюсневі кістки, а також кістки черепа і фаланги пальців рук і ніг.

В більшості випадків остеохондрома проявляється повільно. Однак у важких випадках може спостерігатись укорочення ураженої кінцівки, що негативно впливає на психоемоційний стан пацієнтів.

Види

Остеохондроми класифікуються на 3 типи в залежності від форми:

• лінійні;
• схожі на пагорби;
• сферичні.

За кількістю утворень вони можуть бути самотніми або множинними. Солітарні пухлини можуть мати широкий або вузький підставу.

Симптоми остеохондроми

На ранніх етапах симптоми остеохондроми можуть відсутній. З часом в області ураженої кістки можна виявити щільне утворення, яке не з'єднане зі шкірою, нерухоме та не піддається зміщенню при пальпації. В деяких випадках пухлина виявляється безболісною, а в інших — може викликати певний біль при промацуванні. В ураженому суглобі може спостерігатись обмеження рухливості.

Причини

Точні причини утворення остеохондроми до цих пір не встановлені. Деякі дослідники вважають це пухлинним процесом, тоді як інші не погоджуються з цією точкою зору. Такі пухлини розвиваються в основному в кістках хрящового походження. Деякі фахівці розглядають остеохондрому як порушення процесу енхондрального окостеніння або як результат персистенції острівців хрящової тканини в периосте. Також існують думки про те, що остеохондроми відносяться до диспластичних процесів.

Остеохондроми частіше зустрічаються у чоловіків, і відзначена можливість сімейної схильності до розвитку множинних екзостозів.

Діагностика

Для постановки остаточного діагнозу необхідна візуалізуюча діагностика.

1. Рентгенографія. На рентгенівських знімках видно пухлиноподібне утворення щільної структури, яке має або вузьке, або широке підставу, в основному складається з губчастої речовини з чіткими рівними контурами.
2. Ультразвукове дослідження. При ультразвуковому обстеженні остеохондрома характеризується чітким, рівним контуром і непостійним потовщенням надкостниці. Поверхня пухлини покрита гіпоехогенною смугою, що представляє хрящову тканину.

Ультразвук може виявити два типи остеохондром – кулясті та пагорбоподібні. У випадку злоякісної трансформації може спостерігатись форма, схожа на кольорову капусту. Косвені ознаки злоякісності включають нечіткі і нерівні контури, виїдені краї та світлі вкраплення в хрящовому шарі. Лише в спірних випадках проводиться біопсія з подальшим гістологічним аналізом.

Лікування остеохондроми

Лікування остеохондроми важливо проводити, якщо порушуються функції суглоба або проявляються інші клінічні симптоми.

Консервативне лікування

При безсимптомному перебігу захворювання рекомендується динамічне спостереження за допомогою візуалізації.

Хірургічне лікування

Хірургічна операція включає виділення пухлини з оточуючих м’яких тканин і видалення її повністю в межах здорових тканин, не переходячи на здорову кістку. Всі оперативні матеріали обов'язково направляються на гістологічне дослідження для остаточного підтвердження доброкачественності процесу.

Профілактика

Специфічна профілактика остеохондроми на даний момент не розроблена.

Реабілітація

Після хірургічного втручання реабілітація може включати наступні заходи:

• розробка кінцівки за допомогою лікувальної фізкультури;
• фізіотерапевтичні процедури;
• масаж.