Пінгвекула - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Пінгвекула є невеликим утворенням, яке піднімається над поверхнею кон'юнктиви. Це новоутворення незвичної форми, м'яке на дотик. Пінгвекула розташована або з носової сторони, або з скроневої.

Захворювання частіше спостерігається у людей похilого віку, де жироподібне утворення може бути симетрично виявлене на обох очах. Пінгвекула рідко викликає які-небудь симптоми, однак часто викликає естетичне незадоволення.

Ця патологія найчастіше діагностується у пацієнтів у віці 50-60 років, але може зустрічатися і у більш молодих людей, особливо якщо вони живуть у жаркому і сонячному кліматі або працюють в несприятливих умовах.

Важливо розрізняти пінгвекулу та початкові зміни склери, які пов'язані із захворюваннями печінки. Розширене офтальмологічне дослідження дозволить встановити правильний діагноз.

Ця патологія в більшості випадків не потребує лікування. Виключення становлять випадки, коли утворення запалюється. У таких ситуаціях офтальмолог може призначити місцеву протизапальну та протимікробну терапію. Якщо ж пацієнт бажає позбутися утворення з естетичних міркувань, сучасні методи корекції в офтальмології дозволяють це зробити малозабезпеченим способом. Найкращий варіант запропонує лікар після ретельного обстеження.

Види

Пінгвекула може бути двох типів:

• неускладнена – жовтувате утворення на кон'юнктиві без ознак запалення;
• ускладнена – пінгвекула з ознаками запалення (почервоніння, набряк, болісні відчуття та порушення зору).

Симптоми пінгвекули

Пінгвекула на оці виглядає як жовтувате утворення, яке трохи виступає над кон'юнктивою. Зазвичай цей стан не порушує зору. У літніх людей обидва ока можуть бути уражені, що погіршує естетичну привабливість. Лікарі вважають пінгвекулу одним з ознак природного старіння. На бажання пацієнта, з точки зору естетичної медицини, пінгвекулу можна видалити.

У деяких пацієнтів можуть спостерігатися симптоми, пов'язані з постійним подразненням кон'юнктиви:

• сухість очей;
• незвичайне сльозовиділення;
• дискомфорт в оці та відчуття стороннього тіла;
• роздратування та почервоніння очей.

При запаленні пінгвекули можуть проявлятися набряк та почервоніння кон'юнктиви, з чітко видимими судинами. Може виникати біль, дискомфорт та патологічні виділення (найчастіше гнійні, викликані бактеріями, що живуть на шкірі та слизових). Вторинне залучення кон'юнктиви може призвести до зниження гостроти зору та підвищеної чутливості до світла.

Причини пінгвекули

Точні причини появи пінгвекули поки невідомі. Тим не менш, установлена зв'язок з локальною дистрофією кон'юнктиви та надмірним впливом ультрафіолетових променів на структуру ока.

Часте прояв цього стану у літніх людей може свідчити про роль порушень обміну речовин і зниження захисних механізмів кон'юнктиви. З віком обмін речовин сповільнюється, і виникають умови для поганого відновлення пошкоджених тканин. У місцевостях з недостатнім відновленням можуть відкладаються жирові вкраплення.

У пацієнтів з пінгвекулою кон'юнктива може бути тоншою, ніж у здорових людей. Це пов'язано з погіршенням якості коллагенових волокон і зниженням регенераторного потенціалу епітелію.

До додаткових факторів розвитку захворювання можна віднести:

• часті запалення кон'юнктиви і рогівки;
• тривале вплив на очі диму, пилу та токсичних речовин (пінгвекула часто зустрічається у працівників шкідливих виробництв);
• тривале використання контактних лінз, особливо при нерегулярному догляді за ними;
• травми кон'юнктиви;
• експозиція інфрачервоного випромінювання;
• хронічний синдром сухого ока без належної корекції.

Дотримання базових рекомендацій щодо догляду за зором допомагає запобігти розвитку патологій.

Діагностика

Пінгвекула легко визначається неозброєним оком. Однак для більш детальної візуалізації та виключення інших захворювань кон'юнктиви використовується щілинна лампа.

В діагностику можуть входити і скринінгові методи, що оцінюють стан зорового апарату:

• визометрія – перевірка гостроти зору;
• тонометрія – вимірювання тиску всередині ока;
• офthalmоскопія – дослідження стану очного дна.

Ці скринінгові дослідження допомагають виключити приховані патології, ризик яких підвищується з віком (глаукома, катаракта, ретинопатія). Для деяких пацієнтів може знадобитися ультразвукове дослідження ока, оптична когерентна томографія та подібні методи.

Лікування пінгвекули ока

Підхід до лікування пінгвекули залежить від особистих уподобань пацієнта. Якщо утворення викликає естетичні труднощі, може бути запропоновано малоінвазивне хірургічне видалення. У випадках, коли пінгвекула не викликає дискомфорту і не запалюється, лікування не потрібне.

Консервативне лікування

При запаленні пінгвекули офтальмолог може призначити:

• протимікробні препарати для впливу на найбільш поширені патогени;
• протизапальні засоби, включаючи гормональні (кортикостероїди).

Усі препарати використовуються у вигляді крапель або мазей для місцевого застосування. Зазвичай курс лікування триває 5-7-10 днів.

Для підвищення ефективності лікування важливо правильно закапувати краплі:

• відкрийте флакон чистими руками, не торкаючись дозатора;
• обережно відірвіть нижню повіку;
• закапайте 1-2 краплі препарату, не торкаючись шкіри та вій.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути мікробної контамінації флакона та захистить від повторного зараження. Аналогічні правила діють і для закладання мазі за нижнє віко.

При виникненні синдрому сухого ока рекомендовано використання замінників природної сльози, підібраних офтальмологом з урахуванням індивідуальних особливостей.

Хірургічне лікування

За естетичними показаннями пінгвекулу можна видалити за допомогою лазерної коагуляції. Лікар вибирає відповідну довжину хвилі та направляє її на патологію. Лазер дозволяє випарувати рідину з змінених тканин, що призводить до зменшення утворення. Після процедури на кон'юнктиві не залишаються шрами та рубці, що відрізняє цей метод від традиційного хірургічного видалення.

Профілактика

Для зменшення ймовірності появи пінгвекули на очах рекомендуються наступні заходи:

• використання сонцезахисних окулярів, що блокують ультрафіолет;
• носіння головних уборів з широкими полями в сонячну погоду для додаткового захисту очей;
• використання засобів захисту очей на забруднених виробництвах та під час будівельних робіт;
• підтримання здоров'я очей за допомогою збалансованого харчування, вітамінно-мінеральних комплексів, адекватної фізичної активності та балансу між роботою і відпочинком.

Очам потрібно відпочивати. Розслабити їх допомагає погляд у далечінь, особливо спостереження за віддаленими об'єктами природи (дерева, гори, море тощо). Якщо ваша робота пов'язана з тривалим часом за комп'ютером, використання штучних сліз та спеціальних окулярів може допомогти захистити кон'юнктиву від пересихання. Варто проконсультуватися з офтальмологом з цього питання.

Реабілітація

Після лазерної коагуляції кон'юнктиви для повного відновлення тканин пацієнту слід дотримуватись наступних рекомендацій:

• утриматися від носіння контактних лінз;
• не використовувати макіяж для очей;
• захищати очі від ультрафіолетового випромінювання;
• інстилювати призначені лікарем препарати, дотримуючись інструкцій щодо закапування;
• вживати вітамінно-мінеральні комплекси для очей для покращення обмінних процесів.