Полісинусит - симптоми, лікування, причини

Що таке полісинусит?

Полісинусит – це запальний процес, що одночасно охоплює кілька навколоносових пазух. Захворювання може проявлятися як в гострій, так і в хронічній формі. Це поширена патологія в області ЛОР-органів, яка зустрічається приблизно у 15-20% населення.

Полісинусит не є безпосередньою загрозою для життя, але значно знижує якість життя пацієнта через виражені симптоми. Без своєчасного звернення до лікаря захворювання може торкнутися сусідні тканини, такі як очниці, вуха або оболонки головного мозку.

Своєчасне початок консервативного лікування гострого полісинуситу показує хороші результати. У 70-84% випадків можливе повне одужання, а хронічні форми можуть перейти в стадію стійкої ремісії.

Види полісинуситу

Класифікація полісинуситу базується на різних критеріях, таких як форма захворювання:

• Ексудаційні форми, серед яких виокремлюють катаральні (локальне запалення), серозні (слизові виділення) та гнійні.
• Проліферативні форми, включаючи пристінково-гіперпластичні та поліпозні. В першому випадку спостерігається потовщення слизової оболонки, в другому – утворення поліпів.

За причинами виникнення полісинусити можуть бути:

• посттравматичні;
• вірусні;
• бактеріальні;
• грибкові;
• змішані;
• алергічні.

В залежності від ступеня тяжкості виокремлюють три форми:

• Легка форма. Симптоми слабо виражені, температура тіла підвищується рідко, головного болю немає, ризик ускладнень мінімальний.
• Середня форма. Спостерігається помірне підвищення температури до 38°C, пацієнти відчувають головні болі, проблеми з диханням та якістю сну. Можливий отит.
• Важка форма. У пацієнта постійні інтенсивні головні болі, порушується сон, загальний стан погіршується, температура може перевищувати 38°C. Захворювання може призвести до ускладнень на вуха та поширюватися на очниці або черепну порожнину.

Метод лікування визначається особливостями клінічної картини та станом пацієнта.

Симптоми полісинуситу

Симптоми полісинуситу виникають внаслідок запального процесу в навколоносових пазухах, що призводить до порушення функцій їх слизової оболонки та появи таких ознак:

• Болі в голові або в області навколоносових пазух, ступінь вираженості залежить від тяжкості запалення та кількості уражених пазух.
• Ускладнене носове дихання, викликане набряком слизової оболонки, що перешкоджає проходженню повітря.
• Виділення з носа, що варіюються від прозорих до густих гнійних з неприємним запахом.
• Погіршення нюху, що пов'язане з ушкодженням нервових клітин в носових ходах.
• Відчуття закладеності вух, що може виникнути через залучення слухової труби.
• Підвищення температури, викликане впливом екзотоксинів бактерій.
• Загальна слабкість та швидка втомлюваність через інтоксикацію організму.

У дітей також може спостерігатися сухий кашель як захисна реакція на запалення. При відсутності належного лікування інфекція може поширитися на інші ділянки верхніх дихальних шляхів.

Причини полісинуситу

Полісинусит може виникати незалежно або як ускладнення іншого захворювання. Ключовим фактором є локальне запалення, яке частіше розвивається при ослабленні імунної захисту, коли слизова не здатна запобігти запальному процесу.

Прямими причинами полісинуситу є мікроорганізми:

• Віруси. Відповідно до статистики, близько 90-94% випадків полісинуситу викликані вірусами, найбільш поширеним з яких є риновірус.
• Бактерії. Патогенні бактерії є причиною 2-4% випадків полісинуситу, викликаючи гостре запалення та підвищену температуру.
• Грибки. У 1-2% випадків полісинусит викликаний грибками, що зазвичай вказує на виражений імунодефіцит.

Фактори ризику включають часті травми носа, наявність алергій, роботу в запиленому середовищі, генетичну схильність та анатомічні аномалії.

Звичка часто сморкатися також може бути значущою, оскільки тиск у носових ходах може сприяти проникненню бактерій у навколоносові пазухи.

Діагностика полісинуситу

Діагностування полісинуситу включає всебічне обстеження отоларингологом з використанням лабораторних та інструментальних методів. На першому огляді лікар може запідозрити наявність полісинуситу, спираючись на скарги пацієнта і історію захворювань.

Для оцінки стану носових ходів виконується передня риноскопія, яка дозволяє побачити виділення та наявність запалень. Також оглядаються вуха і ротоглотка для виявлення інших джерел запалення.

Для підтвердження діагнозу можуть проводитися наступні процедури:

• Ендоскопічна риноскопія, яка дозволяє детально оцінити стан носових проходів і соустів навколоносових пазух.
• Рентгенографія навколоносових пазух, яка допомагає виявити патології та оцінити стан черепних кісток.
• Комп'ютерна томографія черепа та навколоносових пазух (КТ ОНП) є найбільш ефективним методом діагностики, що дозволяє точно візуалізувати вміст та стан пазух.

Додатковим методом діагностики є діафаноскопія, яка дозволяє виявити зміну повітряності уражених структур. Це особливо корисно при односторонніх процесах.

Інформативним, але й лікувальним методом є пункція ураженої пазухи для оцінки її вмісту та покращення стану пацієнта при евакуації гною або слизу.

Кожному пацієнту з підозрою на полісинусит призначаються стандартні лабораторні аналізи, такі як загальний аналіз крові та сечі.

Методи лікування полісинуситу

Лікування полісинуситу може бути як консервативним, так і оперативним, вибір методу залежить від тяжкості випадку та наявності супутніх захворювань.

Консервативне лікування

Медикаментозна терапія направлена на зменшення запальних процесів та нормалізацію відтоку виділень з пазух.

Для цього ЛОР призначає:

• судинозвужувальні препарати;
• інтраназальні гормони;
• муколітики для розжиження слизу.

В разі бактеріальної інфекції також необхідна антибіотикотерапія та промивання носа фізіологічним розчином для покращення очищення пазух.

Специфіка дозувань та тривалість лікування визначається ЛОР залежно від клінічної ситуації.

Оперативне лікування полісинуситу

Хірургічне втручання показано при неможливості досягти адекватного відтоку вмісту при медикаментозній терапії. Лікар за допомогою ендоскопічних інструментів розширює устья пазух, щоб прискорити їх очищення.

Операція також може бути необхідна при наявності анатомічних проблем, таких як викривлена носова перегородка або поліпи.

Профілактика полісинуситу

Специфічна профілактика полісинуситу не існує, основна увага приділяється своєчасному лікуванню вірусних та бактеріальних захворювань верхніх дихальних шляхів і регулярним оглядам у ЛОРа.

Реабілітація

Реабілітація після хірургічного лікування полісинуситу включає дотримання строгих рекомендацій лікаря. Пацієнтів навчають правилам гігієни носа після операції, а для запобігання ускладненням можуть призначатися антибіотики та судинозвужувальні препарати.

Повне відновлення може зайняти до 1-2 місяців; в цей період рекомендується уникати фізичних навантажень, достатньо відпочивати та уважно стежити за харчуванням.