Спондилоліз - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

У клінічній практиці спондилоліз частіше за все розглядається як захворювання, яке може призвести до спондилолістезу (надмірної рухомості хребців з порушенням їх нормального анатомічного положення). Симптоми спондилоліза, як правило, менш виражені в порівнянні зі спондилолістезом, що часто призводить до його несвоєчасного діагностування та відсутності відповідного лікування.

Двосторонній спондилоліз зустрічається частіше, ніж односторонній. Головною локалізацією цього процесу є п’ятий поперековий хребець, який уражається в 85% випадків, тоді як четвертий поперековий хребець – в 10%. Також можливе розвиток спондилоліза в шийних хребцях.

Основним проявом захворювання є біль та дискомфорт в поперековій області. Для постановки остаточного діагнозу використовуються дані рентгенологічних досліджень, при цьому комп'ютерна томографія вважається більш інформативною. В залежності від тяжкості патологічного процесу лікування спондилоліза може бути як консервативним, так і хірургічним.

Види

За локалізацією спондилоліз ділиться на:

• люмбальний;
• цервікальний (рідкісний).

Згідно з ступенем вираженості патології, базуючись на результатах променевої діагностики, виділяють 4 ступені тяжкості спондилоліза.

Симптоми спондилоліза

У клінічній картині захворювання переважає больовий синдром в поперековій області. Однак біль не є обов’язковим симптомом спондилоліза. Такі прояви, як зміни структури, м’язеве напруження, дисфункція хребта, часто виражені незначно. При додаванні спондилолістезу до симптомів може виникнути корінцевий синдром, що супроводжується болями в попереку, які можуть іррадіювати в ногу.

Причини

Спондилоліз хребта – це захворювання, походження якого можна пояснити з двох позицій:

1. Вроджена етіологія. Припускається, що патологія може розвиватися внаслідок порушень, що відбуваються під час ембріонального розвитку, які зачіпають точки окостеніння в відростках хребців.
2. Набута етіологія. Патологія часто виникає внаслідок «втомного» перелому міжсуглобової частини дуги хребця, що відбувається через взаємодію з суглобовими відростками сусідніх хребців за типом механізму «ножиць».

Крім того, найважливішими факторами патогенезу цього мультифакторіального захворювання виступають дегенерація сусідніх міжхребцевих дисків, люмбальний гіперлордоз (надмірне випинання поперекового вигину), зниження площі поперечного перерізу нижнього поперекового або першого крижового хребців, зниження мінеральної щільності кістки, дисплазія люмбосакрального сегмента, генетична схильність та інші фактори.

Діагностика

Для достовірного діагнозу спондилоліза, окрім аналізу скарг, анамнезу та клінічних ознак, використовується КТ поперекового відділу хребта. МРТ може бути менш інформативною при ізольованому або множинному спондилолізі, але також корисна для виявлення хрящових дефектів в області міжсуглобових частин дуги хребця, не надаючи іонізуючого впливу на пацієнта.

Лікування спондилоліза

В більшості випадків застосовується консервативне лікування, але іноді необхідне оперативне втручання.

Консервативне лікування

Воно включає наступні методи:

• обмеження фізичної активності під час загострення;
• прийом нестероїдних протизапальних препаратів;
• фізіотерапевтичні процедури;
• використання корсета;
• масаж.

Мета консервативної терапії – зменшення больового синдрому.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання направлено на видалення рубцевих змін в ураженій області, після чого може проводитися кісткова пластика або фіксація сегментів з використанням титанових конструкцій.

Профілактика

Профілактичні заходи включають поступове збільшення фізичного навантаження для адаптації кістково-м’язової системи до зрослого напруження.

Реабілітація

Після хірургічного втручання необхідна комплексна реабілітація, що включає фізіопроцедури, масаж та лікувальну фізкультуру.