Мерзлякуватість - симптоми, лікування, причини

Патологічна мерзлякуватість

Патологічна мерзлякуватість є дискомфортним відчуттям, при якому людині постійно холодно за нормальних температурних умов. Людина не усвідомлює, чому не може зігрітися, навіть якщо очевидні причини відсутні. Часто таких людей називають мерзляками, адже вони надають перевагу носінню теплої одягу навіть у приміщенні та намагаються уникати відкритих вікон і протягів. Багато людей не звертає уваги на цю проблему, вважаючи її лише підвищеною чутливістю до холоду, і не шукають медичної допомоги. Однак таке зневажливе ставлення до свого стану неприпустимо, адже постійний холод може бути ознакою серйозних захворювань. При виникненні подібних симптомів важливо проконсультуватися зі спеціалістом, оскільки раннє виявлення захворювань дозволяє проводити лікування швидко і без ускладнень.

Класифікація мерзлякуватості

Існує кілька способів класифікації мерзлякуватості, кожен з яких важливий для вибору методів діагностики та терапії. В залежності від тривалості мерзлякуватість ділиться на два типи:

• краткочасна, коли людина відчуває холод менше ніж годину;
• постійна, коли відчуття холоду зберігається тривалий час, іноді протягом кількох годин.

За частотою виникнення мерзлякуватість може бути:

• одиничною, як правило, зумовленою запальним процесом та іншими факторами;
• періодичною, що характерно для серйозних інфекційних захворювань, наприклад, черевного тифу.

За станом пацієнта розрізняють три види патологічного явища:

• виникаюче при підвищенні температури тіла;
• з'являющееся в результаті переохолодження;
• не залежне від зовнішніх умов та фебрильного стану.

Патологічна мерзлякуватість може також локалізуватися за місцем виникнення неприємних відчуттів: на поверхні шкіри або всередині організму. Кожен із випадків вказує на різні захворювання, які різняться за клінічними проявами, можливими ускладненнями та підходами до терапії.

Фактори, які викликають мерзлякуватість

Основні фактори мерзлякуватості можна поділити на дві категорії: без підвищення температури та при наявності лихоманки. Безпечні причини, що викликають це явище, можуть полягати в:

• гіподинамії, малорухливому способі життя;
• вегетосудинній дистонії;
• метаболічних розладах;
• хронічній втомі, а також нервовому чи фізичному виснаженні;
• гіпотермії, охолодженні організму;
• недостатній масі тіла;
• клімактеричному періоді;
• лікарській алергії;
• неправильному харчуванні, нестачі необхідних нутрієнтів;
• споживанні алкоголю;
• стресі та нервових перенапруженнях.

Більш серйозні фактори включають:

• травми кінцівок і спини, пошкодження нервових корінців;
• запальні процеси;
• інфекційні захворювання органів малого таза;
• серцево-судинні захворювання;
• порушення гемостазу;
• ендокринні розлади;
• аутоімунні захворювання.

У групі підвищеного ризику перебувають літні люди та жінки. У літніх людей це пов'язано з віковими змінами в терморегуляції, уповільненням кровообігу та зниженням м'язової маси. У жінок постійне відчуття холоду часто зумовлено гормональними змінами, пов'язаними з менструальним циклом або менопаузою.

Якщо людина відчуває постійний холод без явних фізичних причин чи виявлених захворювань, рекомендується звернутися за консультацією до спеціаліста.

Методи лікування

Плани терапевтичного втручання формуються лікарем на підставі причини, яка викликала постійне відчуття холоду. В залежності від ситуації можуть бути призначені:

• протимікробні препарати при інфекційних захворюваннях;
• нестероїдні протизапальні засоби та гормони при аутоімунних і системних захворюваннях;
• дієти та інсулінотерапія при різних формах діабету;
• препарати для підтримки роботи серця при серцевій недостатності;
• замісна гормональна терапія при гіпотиреозі тощо.

Призначення медикаментів лікар виконує індивідуально, враховуючи особливості організму пацієнта, його здоров'я та вік. Хірургічні втручання за цим симптомом необхідні далеко не завжди.