Діатез - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Діатез являє собою схильність організму до певних порушень обміну речовин, які можуть виявлятися у вигляді патологічних реакцій, що нагадують шкірну алергію або інші захворювання. В основному це турбує дітей раннього віку, чия імунна система активно розвивається, але іноді й дорослі стикаються з висипаннями, свербежем та іншими неприємними симптомами. Сучасна медицина розглядає діатез у дорослих більше як характеристику конституції, що визначає реактивність організму, ніж як окреме захворювання. Ця реактивність залежить від спадковості, віку, умов навколишнього середовища та інших індивідуальних факторів.

Термін «діатез» вперше почали використовувати на початку 20 століття для позначення спадкової схильності до різних інфекційних, алергічних та інших патологій. У сучасному розумінні це слово позначає тимчасову неадекватну реакцію організму на внутрішні або зовнішні фактори. Вважається, що діатез у дорослих, як і у дітей, може при поєднанні несприятливих чинників призвести до розвитку хронічних захворювань, таких як екзема, бронхіальна астма, поліноз, судомні синдроми тощо.

Класифікація діатезів

Існує близько 20 різновидів діатезу, однак на практиці лікарі виділяють три основні форми:

• ексудативно-катаральна – проявляється схильністю до гострих інфекційних захворювань, супроводжується шкірними алергічними реакціями;
• лімфатико-гіпопластична (лімфатична) – пов'язана з недостатністю функції вилочкової залози, що призводить до порушення роботи лімфатичної системи;
• нервно-артритична – характеризується підвищеною збудливістю нервової системи, що може призводити до суглобових болісних відчуттів, проблем з мовленням, ревності та підвищеної тривожності.

Також виділяються сечокисла і солева форми, викликані порушенням балансу сечових кислот і солей, а також геморагічний діатез, пов'язаний з аномаліями згортальної системи крові.

Симптоми діатезу у дорослих

Симптоми діатезу у дорослих можуть бути схожі на прояви гострої алергічної реакції, дерматозу, тривалих запальних процесів або порушень водно-сольового балансу. Основні прояви ексудативно-катаральної форми включають:

• себорейний дерматит, який без лікування може перейти в хронічну себорейну екзему;
• червонуватість і набряклість шкіри;
• лущення шкірних покривів;
• шкірний свербіж;
• прілий в згинах шкіри;
• висипання у вигляді дрібних пухирців з мутною або прозорою рідиною.

Симптоми можуть виникати на будь-яких ділянках тіла: на щоках, обличчі, руках, шиї, в області паху, на волосяній частині голови тощо. У таких пацієнтів часто спостерігаються затяжні захворювання дихальних шляхів, такі як фарингіти, ларингіти, бронхіти та пневмонії. У деяких осіб з діатезом даного типу також виникають часті ГРВІ та простудні захворювання.

Лімфатико-гіпопластична форма супроводжується такими симптомами:

• набухання лімфатичних вузлів;
• блідість шкіри;
• гіпертрофія мигдаликів, аденоїдит;
• спленомегалія;
• гепатомегалія.

Пацієнти з цією формою діатезу схильні до гострих алергічних реакцій, часто хворіють респіраторними інфекціями та піддані захворюванням печінки і нирок.

До ознак нервно-артритичної форми належать:

• часті головні та суглобові болі;
• нічне нетримання сечі;
• тривога;
• нічні кошмари та страхи;
• порушення сну;
• емоційна нестабільність;
• коліки кишечника та нирок;
• артеріальна гіпертензія.

У таких пацієнтів часто спостерігається надмірна маса тіла, наявність каменів в нирках або сечовому міхурі, а також ризик розвитку захворювань нирок, цукрового діабету, атеросклерозу, жовчнокам'яної хвороби та подагри.

Причини розвитку діатезу

Розвиток діатезу будь-якої групи пов'язане з порушенням регуляції обмінних процесів, що призводить до надмірної або неправильної реакції на звичайні подразники. Основні фактори ризику включають:

• куріння та зловживання алкоголем;
• вроджені патології центральної нервової системи;
• хронічні інфекційні та запальні захворювання;
• надмірна вага;
• роботу в умовах шкідливого виробництва;
• часті переохолодження;
• ендокринні патології;
• алергічні захворювання;
• психоемоційні навантаження та стреси;
• хронічну втому;
• неправильну особисту гігієну;
• надмірне споживання пуринозалежних продуктів (м'ясо, шоколад, солена риба, паштети).

Ризик розвитку ознак діатезу збільшується у осіб, які ведуть нездоровий спосіб життя, недостатньо сплять, перевантажені роботою, часто контактують з шкідливими хімічними речовинами тощо.

Діагностика

При підозрі на діатез проводиться диференціальна діагностика для виключення гострих і хронічних захворювань з аналогічною симптоматикою. Лікарі збирають анамнез, ставлять запитання про скарги, клінічні прояви та час їх появи. Після цього призначаються лабораторні аналізи, що включають:

• загальні клінічні аналізи крові та сечі;
• біохімічне дослідження крові;
• аналіз на рівень глюкози, холестерину, сечової кислоти та інших речовин;
• імунологічні та алергологічні тести;
• аналіз калу;
• шкірні проби.

Також можуть бути призначені додаткові інструментальні дослідження, наприклад, УЗД печінки, нирок, селезінки, серця, лімфатичних вузлів, рентгенографія, електрокардіограма тощо. Ці дослідження допомагають виявити характерні зміни внутрішніх органів і підтвердити або спростувати наявність системних захворювань.

Лікування діатезу

Сучасна терапія включає в себе поєднання немедикаментозних методів і лікарських засобів. Важливо визначити подразники, на які організм реагує надмірно, і мінімізувати контакт з ними. Необхідна корекція режиму праці та відпочинку, розробка раціонального і збалансованого харчування. Рекомендується уникати стресових ситуацій, переохолоджень і перегрівань, а також обережно підходити до фізичних та розумових навантажень.

Медикаментозна терапія діатезу у дорослих включає використання місцевих препаратів, таких як гелі та мазі, які допомагають запобігти запаленню, мають підсушувальну або зволожувальну дію (в залежності від показань) і захищають шкіру від подальших ушкоджень. При нервно-артритичній формі можуть бути призначені заспокійливі засоби та жовчогінні, а у випадку надниркової недостатності – глюкокортикостероїди.

Також пацієнтам з діатезом показані загартувальні процедури, лікувальна фізкультура, масаж, загальне ультрафіолетове опромінення та інші фізіотерапевтичні методи. Вони допомагають підвищити стійкість організму до інфекцій та надають загальну оздоровчу дію.

Профілактика діатезу у дорослих

Оскільки діатез є особливістю конституції, немає конкретних профілактичних заходів. Рекомендується вести здоровий спосіб життя з раннього дитинства, своєчасно лікувати гострі захворювання під наглядом лікарів та уникати шкідливих звичок. Також доцільно:

• дотримуватися графіка вакцинації;
• регулярно проводити час на свіжому повітрі;
• уникати малорухливого способу життя;
• контролювати вагу;
• правильно доглядати за шкірою;
• запобігати переохолодженню.

При наявності хронічних або вроджених патологій необхідно постійно спостерігатися у профільного спеціаліста і не займатися самолікуванням.