Гастроптоз - симптоми, лікування, причини

Що представляє собою гастроптоз?

Гастроптоз – це патологічний стан, при якому шлунок опускається нижче нормального анатомічного рівня. На ранніх стадіях захворювання може не проявлятися симптоматично, але в запущених випадках викликає безліч дискомфортних відчуттів і погіршує функціонування сусідніх органів живота і таза. Консультація гастроентеролога при перших ознаках захворювання дозволить вчасно розпочати лікування, що значно покращить стан пацієнта й знизить ризик ускладнень.

Типи гастроптозу

В залежності від часу початку захворювання гастроптоз ділиться на два типи:

• вроджений (результат індивідуальних анатомічних особливостей шлунково-кишкового тракту у пацієнта);
• набуте (виникає через слабкість мускулатури передньої черевної стінки, розтягнення зв'язок, що утримують шлунок на місці).

Згідно з рівнем розташування шлунка виділяють три ступені гастроптозу:

• гастроптоз I ступеня (мала кривизна шлунка знаходиться на 2-3 см вище лінії, що з'єднує верхні передні краї клубових кісток, приблизно на рівні пупка);
• гастроптоз II ступеня (мала кривизна шлунка розташовується на рівні міжостної лінії);
• гастроптоз III ступеня (мала кривизна шлунка визначається нижче рівня міжостної лінії).

Ознаки захворювання

На I стадії гастроптоз зазвичай протікає безсимптомно – пацієнт може навіть не підозрювати про проблеми з шлунком і жити звичайним життям.

На II стадії захворювання починають проявлятися клінічні симптоми. Характерним ознакою гастроптозу є ноющая, тупа біль в області живота, що виникає при фізичній активності, особливо при бігу чи стрибках, а також після їжі, іноді віддаючи в область грудної клітини. Зазвичай біль зменшується в положенні лежачи на спині, особливо якщо підтягнути живіт.

На III стадії захворювання спостерігається стиснення або інші пошкодження органів, що знаходяться в черевній порожнині. На цьому етапі гастроптоз може викликати такі симптоми, як:

• відчуття тяжкості в області живота;
• відрижка;
• нудота;
• здуття живота;
• запори і інше.

Причини гастроптозу

Вроджений гастроптоз виникає через індивідуальні анатомічні особливості організму, такі як високий зріст, астенічний тип статури, вроджена слабкість зв'язок, що підтримують шлунок, і надмірно довга брижа товстої кишки.

Причини набутого гастроптозу включають:

• різке зниження маси тіла;
• видалення великих новоутворень з черевної порожнини або значних обсягів рідини;
• пологи.

Кожен з цих станів призводить до ослаблення м'язів передньої черевної стінки та розтягнення зв'язок, що фіксують шлунок на його нормальному рівні.

Методи діагностики

Лікар-гастроентеролог може запідозрити гастроптоз на основі скарг пацієнта, історії хвороби та фізичного обстеження. При огляді можна виявити недостатність маси тіла, провисання живота та млявість шкіри. Пальпація може показати, що дно шлунка знаходиться нижче нормального рівня, в деяких випадках навіть у малому тазу.

Для уточнення діагнозу спеціаліст може направити на додаткові дослідження, включаючи:

• ЕФГДС (дослідження для визначення збільшеного обсягу шлунка, його подовження, зниженої перистальтики);
• рентгенографію шлунка з контрастом (виявляє зміни форми і обсягу шлунка, його локалізацію, уповільнення травлення в дванадцятипалій кишці, що говорить про зниження моторики);
• електрогастрографію (щоб визначити зниження електричної активності шлунка);
• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (для оцінки стану інших органів, які можуть бути пошкоджені через опущений шлунок).

Лабораторна діагностика у випадку гастроптозу, як правило, не дає достовірної інформації.

Способи лікування

Лікування гастроптозу базується на активному способі життя, регулярній фізичній активності та правильному харчуванні. Хірургічні втручання, як правило, неефективні, оскільки вони не усувають основну причину проблеми, що може швидко призвести до рецидиву захворювання.

Ліжковий режим і малорухливий спосіб життя при гастроптозі небажані та погіршують розвиток хвороби. Навпаки, пацієнту необхідно щодня виконувати спеціальні фізичні вправи, рекомендовані спеціалістом, які допоможуть зміцнити мускулатуру живота і спини, створюючи таким чином підтримку для внутрішніх органів. На початковому етапі рекомендується виконувати вправи з положення лежачи з піднятими ногами, щоб допомогти шлунку зайняти нормальне анатомічне положення.

Також важливим елементом лікування є масаж живота, який повинен виконуватись кваліфікованим спеціалістом, а після завершення основного курсу лікування можливе виконання самомасажу.

При гастроптозі III ступеня пацієнту може знадобитися носити спеціальний бандаж, який підтримуватиме органи у фізіологічному положенні. Надмірно важкі фізичні навантаження та підйом вантажів слід уникати.

Що стосується харчування, особливу увагу слід приділити розміру порцій – вони повинні бути невеликими, щоб уникнути надмірного розтягування шлунка. Режим харчування та раціон розробляються дієтологом з урахуванням маси тіла пацієнта та недостатку необхідних поживних речовин. Правильні харчові звички, сформовані на етапі терапії, допоможуть відновити нормальне положення шлунка і знизити ризик повторного виникнення гастроптозу.

При наявності порушень у роботі органів травної системи може бути рекомендоване симптоматичне лікування, яке включає:

• прокінетики;
• спазмолітики;
• послаблюючі препарати;
• ферментні засоби;
• методи фізіотерапії;
• санаторно-курортне лікування (плавання, душ та інше).

Профілактика гастроптозу

Для зниження ризику розвитку гастроптозу рекомендується регулярно займатися фізичною активністю, яка підтримує м'язи передньої черевної стінки та спини у хорошому тонусі. Під час вагітності корисно носити спеціальний бандаж і уникати фізичних перевантажень.