Поліартрит - симптоми, лікування, причини

Що таке поліартрит і чому він небезпечний?

Поліартрит – це хронічне запальне захворювання, при якому уражуються декілька суглобів одночасно. Захворювання може розвиватися як окрема патологія або ж у складі системних процесів. Без належного лікування спостерігаються незворотні зміни в суглобах, що веде до зниження рухливості та якості життя, а іноді – до втрати працездатності. Крім того, поліартрит може впливати на функціонування внутрішніх органів.

Які причини розвитку поліартриту?

Розвиток поліартриту пов’язаний з багатьма факторами. Основні з них включають:

• Інфекційні захворювання, такі як туберкульоз, кишкові інфекції, захворювання сечовивідних та нервової систем, бруцелёз, гонорея;
• Порушення обмінних процесів, що спричиняють відкладання солей у суглобах;
• Аутоімунні реакції, які призводять до ревматоїдного поліартриту;
• Генетична схильність;
• Додаткові фактори: стрес, травми, токсичне вплив, надмірна вага та гормональний дисбаланс.

Як проявляються симптоми поліартриту?

Симптоми можуть варіюватися залежно від форми захворювання (ревматоїдний, псоріатичний, інфекційний, реактивний або обмінний поліартрит), проте основні ознаки включають:

• Скованість і набряк суглобів;
• Біль при дотику;
• Біль у м’язах та прилеглих тканинах;
• Підвищення температури в області запалення;
• Загальна слабкість та втомлюваність.

Як проводиться діагностика поліартриту та скільки часу триває процедура?

Діагностика поліартриту має комплексний характер, оскільки симптоми можуть імітувати інші захворювання суглобів. Лікарі проводять ретельний огляд, беруть детальний анамнез і, залежно від клінічної картини, призначають ряд обстежень.

Основні методи обстеження включають:

• Рентгенографію суглобів;
• Лабораторні аналізи крові та сечі;
• УЗД суглобів;
• Комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ);
• Біопсію синовіальної оболонки та аналіз суглобної рідини;
• Артрографію.

Тривалість обстеження може коливатися від кількох годин до декількох днів, залежно від обсягу і складності досліджень.

Хто призначає обстеження поліартриту та як підготуватися до процедури?

Обстеження зазвичай призначають ревматологи, терапевти або ортопеди. Фахівець визначає завдання дослідження на основі скарг і клінічної картини.

Рекомендації для підготовки включають:

• Скласти аналізи крові і сечі натще;
• Дотримуватися рекомендацій щодо призупинення прийому певних ліків;
• Обрати зручний одяг для проведення обстеження, особливо при рентгені чи МРТ.

Які протипоказання та побічні ефекти можливі при обстеженні поліартриту?

Хоча сам процес діагностики є безпечним, деякі методи можуть мати протипоказання або викликати побічні ефекти:

• Контрастні дослідження (КТ, МРТ) можуть спричинити алергічні реакції;
• Біопсія може супроводжуватися невеликим дискомфортом або кровотечею;
• При рентгенівських дослідженнях варто бути обережними, особливо у вагітних жінок.

Лікар обирає найбільш безпечний метод з урахуванням стану пацієнта.

Кому не рекомендується проведення повного обстеження і які запобіжні заходи слід дотримуватися?

Не всім пацієнтам доцільно проводити комплексне обстеження. Найчастіше це стосується:

• Вагітних жінок – через ризики, пов’язані з іонізуючим випромінюванням;
• Осіб з підвищеною чутливістю до контрастних речовин;
• Пацієнтів з важкими супутніми захворюваннями, коли додаткове навантаження може бути шкідливим.

Які методи лікування застосовуються при поліартриті?

Лікування поліартриту вибирається індивідуально, залежно від клінічної форми та стадії захворювання. Основні напрямки терапії включають:

• Медикаментозна терапія: протизапальні препарати, анальгетики, глюкокортикостероїди (системні та місцеві), а також імунодепресанти і антигістамінні засоби. При інфекційному поліартриті застосовують антибіотики, а при обмінному – препарати, що впливають на метаболізм.
• Фізіотерапія та лікувальна гімнастика: спрямовані на відновлення функцій суглобів і зниження болю.
• Додаткові заходи: дієта, масаж та відпочинок в санаторно-курортних умовах.

У важких випадках, коли консервативне лікування не дає результату, може бути рекомендована оперативна допомога з видаленням ушкоджених тканин або встановленням ендопротеза.