Синостоз - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Сіностоз може бути як вродженим, так і виникати в процесі життя під впливом різних травматичних факторів.

Клінічні прояви хвороби залежать від її локалізації. В деяких випадках захворювання проходить без симптомів, а в інших може загрожувати життю, як, наприклад, при ураженні черепних кісток.

Остаточний діагноз встановлюється на основі рентгенографічних досліджень. У деяких ситуаціях для більш точного аналізу патологічного процесу може знадобитися комп’ютерна томографія. Лікуванню підлягає тільки патологічний сіностоз, і терапевтична програма розробляється з урахуванням індивідуальних особливостей клінічного випадку. Лікування в дитячому віці починається з консервативних методів, за винятком випадків краніософістозу. У підлітків і дорослих найчастіше необхідне хірургічне втручання.

Види

Виділяють такі типи сіностозу:

• вроджений і набуття;
• патологічний і фізіологічний;
• односторонній і двосторонній.

До істинного сіностозу не відносять такі стани:

• анкілоз — нерухоме зрощення кісток в суглобі;
• консолідація перелому — процес загоєння кісткового дефекту, пов'язаний з активним розмноженням остеобластів.

Симптоми

Симптоматика сіностозу залежить від локалізації та характеру патологічного процесу.

Вроджений радіосерединний сіностоз може проявлятися такими симптомами:

• відсутність помітної деформації в області передпліччя;
• послаблення м’язової сили в кисті та передпліччі, що призводить до зменшення їх обсягу;
• збільшення розміру ліктьового відростка;
• втрата здатності обертати передпліччя;
• фіксоване положення передпліччя, коли долоня звернена назад;
• утруднення в повсякденній діяльності через труднощі із самообслуговуванням;
• неможливість утримувати предмети в долоні, що ускладнює перенесення посуду, використання столових приладів та інше.

Краніостеноз визначається дуже раннім закриттям міжчерепних швів, що призводить до наступних проявів:

• деформація черепа;
• зменшення розмірів голови;
• підвищення внутрішньоцеребрального тиску;
• нормальний розвиток інтелекту в перші місяці життя, яке потім може змінитися затримкою розумового розвитку;
• головні болі;
• нудота та блювота центрального походження;
• судомні посмикування м’язів (в тяжких випадках — судомні напади);
• передобморочні стани з втратою свідомості;
• проблеми зі сном і часті пробудження;
• втрата пам’яті;
• випнуті очні яблука, косоокість.

Причини

Фізіологічний сіностоз може проявлятися в таких локалізаціях:

• тазовий сіностоз, де під час статевого дозрівання відбувається зрощення сідничної, лобкової та клубової кісток, формуючи одну кістку тазу;
• сіностоз крижів, коли утворюються кісткові зрощення між п’ятьма крижовими хребцями;
• сіностоз черепних кісток, що пов’язано з окостенінням міжчерепних швів в міру зростання дитини.

Фізіологічний сіностоз виникає внаслідок поступового заміщення хрящової тканини кістковими структурами, що є динамічним процесом, що розвивається з віком.

Патологічний сіностоз може бути викликаний наступними механізмами:

• травматичними пошкодженнями (посттравматичний сіностоз);
• порушеннями в ембріональному розвитку;
• інфекційно-запальними процесами специфічної природи;
• остеомієлітом.

Таким чином, патологічне кісткове зрощення може бути як вродженим, так і набутим. Варіанти вродженої форми захворювання включають:

• радіосерединний сіностоз — зрощення кісток передпліччя (костна тканина заміщує сполучнотканинну прослойку між ліктевою та променевою кістками);
• краніостеноз — передчасне закриття швів черепа, що веде до зменшення обсягу черепної коробки і стиснення головного мозку;
• зрощення між фалангами пальців — середньої та дистальної;
• костяне зрощення ребер, які спочатку розвиваються нормально;
• зрощення в шийній ділянці між додатковим ребром та першим грудним ребром;
• синдром Кліппеля-Фейля — причина сіностозів між вертебральними структурами;
• зрощення предплесневих кісток стопи в поєднанні з променевим та іншими типами сіностозу в рамках синдрому Ентлі-Бікслера.

Діагностика

Для діагностики сіностозу проводять рентгенографію, зазвичай у боковій (сагітальній) та фронтальній проекціях. При підозрі на краніостеноз рекомендується комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія мозку.

Профілактика

Профілактика вроджених форм захворювання включає предгравідарну підготовку, яка націлена на створення оптимальних умов для розвитку плод.

Набуті форми захворювання можна запобігти шляхом своєчасного лікування переломів та дегенеративно-дистрофічних процесів опорно-рухового апарату. Для отримання медичної допомоги слід звертатися до кваліфікованих травматологів.

Реабілітація

Реабілітація необхідна як після консервативного, так і після хірургічного лікування сіностозу. Основні напрямки відновлювальної терапії включають:

• лікарську фізкультуру;
• механотерапію;
• масаж.