Перелом куприка - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Перелом куприка представляє собою порушення структури куприкової кістки.

Опис перелому куприка

Куприк — це залишкова частина хребта, що складається з трьох-п'яти хребців. У дорослих ці хребці з'єднуються через кісткове зрощення, відоме як синостоз. Синостозування куприкових хребців починається в період статевого дозрівання (12-16 років). У жінок у 45% випадків повне зрощення спостерігається після 30 років. Тому у дітей і підлітків частіше фіксуються вивихи куприкових хребців, а у людей віком 20-30 років при серйозних травмах куприкової області можуть відбуватися переломи.

Анатомічні дослідження показують, що у жінок крижова кістка та куприк розташовуються більш нахилено назад і знаходяться на більш поверхневому рівні, ніж у чоловіків, що збільшує ризик травм. Під час пологів під впливом гормону релаксину куприк також відхиляється назад, що сприяє збільшенню виходу з малого тазу. В нормі під час проведення бімануального дослідження куприка у жінок його відхилення в передньозадньому напрямку може становити 30±2,3 см, тоді як у чоловіків таке відхилення зазвичай не фіксується. Ці анатомічні відмінності пояснюють, чому переломи куприка у 5-10 разів частіше зустрічаються у жінок порівняно з чоловіками. У більшості випадків такі переломи є ізольованими і рідко поєднуються з іншими травмами.

При такому типі пошкоджень лінія перелому зазвичай має поперечну орієнтацію. До куприкової кістки кріпиться безліч м'язових пучків, що ускладнює повне нерухомлення травмованого сегмента.

Лікування перелому куприка здійснюється з використанням консервативних методів. Хірургічне втручання може знадобитися у віддаленому періоді, якщо зберігається постійний больовий синдром, особливо в положенні сидячи.

Види переломів куприка

За класифікацією виділяють наступні типи переломів куприка:

• Закриті та відкриті травми, що різняться за станом шкірного покриву.
• З пошкодженням зміщення та без нього. При переломах хребці куприка можуть зсуватися, але незначно.
• Поперечні, косі та осколкові. Осколкові переломи зазвичай пов'язані з вогнепальними пораненнями.
• За давністю травми розрізняють свіжі, консолідуючі (початкове утворення кісткової мозолі) та консолідовані (кісткова мозоль утворена, перелом зажив). Про застарілі травми говорять, якщо з моменту пошкодження пройшло більше 3 місяців і зрощення кісткових сегментів не відбулося.
• Компресійні переломи, при яких кісткові сегменти втиснуті один в одного, виділяються в окрему категорію.
• Переломи легкої ступені тяжкості в загальному випадку є ізольованими, тоді як важкі переломи частіше супроводжуються пошкодженнями інших кісток тазу і/або внутрішніх органів.

Симптоми перелому куприка

Пацієнти з травмою куприка відчувають локалізовані болі, що виникають в області пошкодженої кістки. Біль посилюється при скороченні м'язів, що кріпляться до куприка. Ці м'язи — леватор і анально-куприк, які спазмуються під час дефекації або при сидінні на твердій поверхні. Набряк і крововиливи в м'яких тканинах виявляються рідко.

Таким образом, основним признаком перелому куприка є біль, інтенсивність якої збільшується при сидінні та іноді при ходьбі.

Причини перелому куприка

Частіше за все переломи цієї області виникають внаслідок падіння в сидячому становищі. Іноді вони можуть бути викликані медичними маніпуляціями. У жінок переломи куприка можуть виникнути під час пологової діяльності, особливо в разі великого плоду або вузького таза. У таких ситуаціях куприк може сильно відхилятися назад, що призводить до переломовивиху.

Крім того, такі травми можуть бути наслідком прямого удару по крижово-куприковій області важким предметом, що супроводжується забиттям м'яких тканин.

Слід зазначити, що ризик травми куприкових хребців підвищений у жінок, що пов'язано з меншою міцністю та більшою рухомістю їх куприків. Анатомічні дослідження показують, що у жінок зрілого віку підвищується ризик виникнення переломів і переломів-вивихів завдяки меншим розмірам куприкових хребців і їх більш рухомому з'єднанню, включаючи суглоби.

Діагностика перелому куприка

Тщательність діагнозу встановлюється на підставі скарг пацієнта, анамнезу захворювання та бімануальної пальпації куприка. Рентгенологічна діагностика перелому куприка може бути складною. Найбільш інформативними є бічні та передньозадні проекції сканування, при цьому ноги пацієнта повинні бути зігнуті в тазостегнових суглобах.

Як зрозуміти, що хронічні болі при тривалому сидінні пов'язані з перенесеною травмою куприка? У діагностиці посттравматичної кокцигодинії найбільш значущими є методи рентгенівського сканування: рентгенографія куприка в сагітальній та фронтальній площинах, а також комп'ютерна томографія (КТ) з 3D-моделюванням зображення.

Критерії діагнозу перелому куприка

Признаки отклонения куприка в сторону, ступенчатого искривления позвонков куприка относительно друг друга или значительного изгиба в переднем направлении в сочетании с травматическим анамнезом и результатами бимануального исследования могут часто привести к правильному диагнозу перелома куприка.

При рентгенологическом описании перелома куприка в боковой проекции определяется угол между крестцом и куприком. Этот угол измеряется между точкой, находящейся в крестцово-купчиковом сочленении, и точкой в верхушке куприка. В норме этот угол составляет 150±3,7°. Изменение этого угла может свидетельствовать о наличии перелома куприка.

Лікування перелому куприка

Переломи куприка зазвичай легко піддаються лікуванню, але процес загоєння може бути тривалим. Це означає, що навіть після зрощення куприкових хребців існує ризик виникнення таких ускладнень, як кокцигодинія (уперта больовий синдром в області промежини). Тому медична допомога при подібних травмах повинна надаватися своєчасно і кваліфіковано.

Консервативне лікування

Лікування перелому куприка включає в себе дотримання постільного режиму та використання надувних подушок, що зменшують тиск на травмовану кістку. Для полегшення акту дефекації рекомендується застосовувати м'які проносні засоби. Для зменшення больового синдрому призначаються нестероїдні протизапальні препарати. При сильному болю може бути проведена пресакральна блокада — введення місцевого анестетика в область куприка для блокування передачі больових імпульсів по нервовим волокнам.

Хірургічне лікування – операція при переломі куприка

Операція з приводу перелому куприка показана при постійних больових відчуттях, які не піддаються консервативній терапії. Хірургічне втручання включає кокцигектомію, тобто видалення куприкової кістки, де знаходиться зона старого перелому.

Профілактика

Профілактика переломів куприка зосереджена на запобіганні травм, особливо падінь на сідничну область. Необхідно проявляти обережність в умовах гололеду та при виконанні побутових робіт на сходах.

Реабілітація після перелому куприка

Реабілітація після травми куприка направлена на відновлення анатомо-функціонального стану крижово-куприкової області та запобігання посттравматичним болям. Основними напрямками відновлювального лікування можуть бути:

• лікувальна фізкультура;
• фізіотерапія;
• масаж сідничної області.