Біль у сідниці - симптоми, лікування, причини

Дискомфорт в сідниці

Дискомфорт в сідничній області (глюталгія) може вказувати на різноманітні захворювання, які розвиваються в кістках, сполучній тканині, жировій клітковині, нервових волокнах або мускулатурі, а також у судинах. Визначити джерело больового синдрому в сідничній області іноді стає складним завданням навіть для лікаря. При частих повторюваних болісних епізодах або раптовій гострій болі слід негайно звернутися до медичного спеціаліста для обстеження. Чим раніше буде виявлено захворювання, тим вища ймовірність швидкого і повного одужання, що позитивно позначиться на якості життя.

Захворювання

Поява дискомфорту в сідниці вказує на безліч захворювань, від відносно безпечних до досить серйозних.

Типи болів в сідниці

Існує безліч характеристик, які можна використовувати для опису болісного синдрому. Залежно від особливостей болю можна виділити кілька типів:

• гостра;
• різка;
• колюча;
• тягнуча;
• свердлюча;
• пекуча;
• тягуча;
• тискаюча;
• тупа;
• нападоподібна;
• пульсуюча.

Біль в області сідничних м'язів може проявлятися як періодично, так і постійно, з наростанням з часом. Такі відчуття можуть виникати раптово, а потім швидко зникати, що характерно для легких травм сідниць, стегна або куприка.

Залежно від причин виникнення виділяються 2 типи болісного синдрому.

• Ноцицептивна: це звичайне фізіологічне відчуття, що виникає при ушкодженнях тканин сідниць, таких як синці, укуси комах, опіки та ін.
• Нейропатична: пов'язана з ушкодженнями периферичної або центральної нервової системи. Зазвичай така біль стає хронічною внаслідок обмежених можливостей відновлення ушкоджених нервових клітин.

Причини болів в сідниці

Різноманітність причин, що викликають болісні відчуття в сідничних м'язах, дуже велика. Це можуть бути як самостійні симптоми, що вказують на ушкодження м'язів, так і відбиті болі, що виникають при захворюваннях судин, опорно-рухової системи або внутрішніх органів.

К основним факторам, що провокують появу болю в сідниці, спеціалісти відносять:

• травми спини та нижніх кінцівок;
• перенапруження м'язів;
• вроджені аномалії таза, хребта і тазостегнових суглобів;
• запальні процеси в органах малого таза, прямій кишці та навколишніх м'яких тканинах;
• дегенеративні зміни в хребті;
• защемлення або запалення нервових волокон;
• порушення кровообігу з розвитком ішемії (кисневого голодування).

Поява болю в сідниці більше підлягає чоловікам та жінкам різних вікових груп. У групу підвищеного ризику входять люди з викривленнями таза та укороченням однієї нижньої кінцівки, оскільки у них сідничні м'язи знаходяться під постійним напруженням через нерівномірне навантаження під час ходьби. Також у зоні ризику знаходяться ті, хто страждає захворюваннями хребта, міжхребцевих дисків, а також органів сечостатевої системи.

Основними факторами, що збільшують ризик захворювань, що супроводжуються болями в сідницях, є:

• часті ін'єкції в сідничний м'яз;
• перехолодження;
• ендокринні розлади;
• низька фізична активність;
• ослаблений імунітет;
• хронічні стреси та нервові перенапруження;
• порушення постави;
• несбалансоване харчування тощо.

Людям із групи підвищеного ризику рекомендується регулярно відвідувати лікаря та проходити скринінгові обстеження. Це дозволить заздалегідь виявити розвиток захворювання. Раннє виявлення захворювання збільшує шанси на запобігання серйозним наслідкам.

Поширені супутні патології

Болісні відчуття в сідничній області можуть бути наслідком безлічі захворювань, які мають як специфічні, так і неспецифічні симптоми. Клінічні прояви різних захворювань дозволяють лікарю сформулювати попередній діагноз на початкових етапах обстеження пацієнта.

Методи лікування болів в сідниці

Лікування спрямоване на усунення первопричини захворювання. В процесі терапії можуть застосовуватися як консервативні методи, так і хірургічні втручання, в залежності від типу і тяжкості захворювання, що викликало больовий синдром.

Консервативне лікування передбачає комплексний підхід.

• Ліжковий режим, обмеження навантажень та використання допоміжних засобів – тростин, костилів або ходунків у разі необхідності.
• Медикаментозне лікування з індивідуально підібраними препаратами (НПСЗ, анестетики, спазмолітики, антибіотики тощо);
• Фізіотерапія для зниження інтенсивності болю, відновлення нормально нервової провідності або активізації кровообігу.
• Масаж, ЛФК та мануальна терапія за наявності показань.

Хірургічні втручання застосовуються рідко, і, як правило, необхідні лише при важких поразках тазостегнового суглоба (артроз, асептичний некроз головки стегнової кістки, перелом шийки), виявленні пухлин та гнійних процесів, що вимагають дренування.

Ускладнення

Обмеження в рухах і ходьбі значно погіршують якість життя. Це може вплинути на сон, викликавши роздратованість і неуважність протягом дня. При відсутності лікування можуть розвинутися більш серйозні ускладнення:

• неможливість самостійно пересуватися в результаті втрати рухливості та опорної функції кінцівки;
• поширення запального процесу на сусідні тканини, що може призвести до флегмони або сепсису;
• утворення хибного суглоба (в разі нелікованих переломів) та інші.

Усе це може призвести до стійкої інвалідності, а при наявності запальних ускладнень – до токсичного шоку і навіть летального результату.