Забій куприка - симптоми, лікування, причини

Визначення

Ушкодження куприка є травмою м'яких тканин в області крижів і куприка.

Опис захворювання

Ушиб куприка призводить до миттєвого відхилення кістки в бік, протилежну дії. Зазвичай зв'язки, що підтримують крижово-куприковий суглоб, залишаються непошкодженими. Після завершення механічного впливу куприк повертається у вихідне положення, і больові відчуття часто зникають швидко. Однак, якщо в пошкодженій області утворюється гематома, яка може здавлювати нервові корінці та просочувати м'які тканини, болі тривають до тих пір, поки не розсмокчеться скупчена кров. Якщо в місці гематоми формується сполучна тканина, болі можуть стати хронічними та інтенсивними, викликаючи посттравматичну кокцигодінію.

При частковому пошкодженні зв'язок між крижами та куприком, разом з утворенням крововиливів, може порушуватися стабільність суглоба, що призводить до збільшення рухливості в цьому з'єднанні, що називається нестабільністю або гіпермобільністю.

Для діагностики травм в області крижів та куприка використовують рентгенографію як мінімум у двох проекціях. При необхідності виконуються також комп'ютерна чи магнітно-резонансна томографія.

Лікування ушибу куприка здійснюється консервативно. Хірургічне втручання потрібно лише при строгих показаннях.

Типи

Ушиб куприка може бути:

• ізольованим;
• поєднаним.

Прояви ушибу

Симптоми ушибу куприка включають різкі болі, які виникають незабаром після травми. Біль посилюється при сидінні, коли на куприк чиниться додатковий тиск. Лікар проводить пальпацію області крижів і куприка, і помірний натиск викликає значний біль.

Для оцінки стану також проводиться ректальне дослідження, оскільки куприк чітко прощупується через стінку прямої кишки. При ушибі в області куприка м'язи перинеума можуть скорочуватися спастично, що збільшує болі при русі куприка.

Фактори ризику

Ушиб куприка найчастіше трапляється внаслідок падіння на сідниці, що призводить до пошкодження м'яких тканин і розриву судин, викликаючи крововилив і набряк. Ці зміни стають причиною вираженого больового синдрому.

Методи діагностики

Діагностичний процес при травмах куприка включає:

• детальне вивчення анамнезу та скарг пацієнта;
• пальпацію області крижів і куприка;
• ректальне обстеження;
• двудольну пальпацію - через пряму кишку та зовні куприковій області;
• рентгенографію;
• комп'ютерну або магнітно-резонансну томографію (за показаннями).

Методи лікування ушибу куприка

Більшість випадків ушибу куприка у жінок та чоловіків лікується консервативно, але в деяких випадках може знадобитися екстрена операція.

Консервативні методи

Консервативна терапія зазвичай включає:

• дотримання спеціалізованої дієти;
• обмеження рухів;
• медикаментозне лікування;
• блокади в області травми;
• фізіотерапевтичні процедури.

Спеціалізована дієта допомагає уникнути запорів або лікувати вже наявні. Обмеження активності передбачає, що пацієнт не повинен сидіти протягом семи днів після ушибу. Тривалість обмеження визначається індивідуально залежно від швидкості зменшення больового синдрому, що сприяє іммобілізації куприка та виключенню тиску під час сидіння. Поступово можна використовувати подушки для сидіння, призначені для комфортного сидіння протягом 2-3 місяців.

Лікарська терапія може включати:

• нестероїдні протизапальні засоби;
• ректальні свічки для знеболювання та боротьби з запаленням;
• ангіопротектори та засоби для покращення мікроциркуляції;
• місцеві мазі з нестероїдами.

Якщо больовий синдром не вщухає під впливом вищезазначених методів, можуть бути виконані блокади для зняття болю в області крижів і куприка. У курс лікування також включаються фізіотерапевтичні процедури, такі як магніто- та лазеротерапія, електрофорез з анальгетиками та ультразвукова терапія з кортикостероїдними мазями.

Хірургічне втручання

Невідкладна операція проводиться у випадку поєднання ушибу з вивихом, що може призвести до стенозу прямої кишки. Операція полягає в кокцигектомії - видаленні куприка.

Якщо консервативне лікування не дає результатів, проводиться планова кокцигектомія з подальшою пластикою області прямої кишки і куприка.

Заходи профілактики

Для запобігання ушибу куприка важливо дотримуватися заходів обережності в слизьку погоду, коли ризик падінь зростає. Також необхідно бути обережними в домашніх умовах.

Реабілітація після травми

Що робити після ушибу куприка? Реабілітація може включати:

• виконання комплексу вправ лікувальної фізкультури;
• курс масажу;
• фізіотерапевтичні процедури.

Оскільки після ушибу куприка існує ризик виникнення стійкого больового синдрому (кокцигодінії), важливо дотримуватися певних правил, що створюють умови для природного відновлення. У покращенні стану сприяють спеціалізовані стільці для сидіння, трансдермальна електрична стимуляція, застосування нестероїдних протизапальних засобів, гарячі ванни та інтраректальний масаж.