Забитий коліна - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Ушкодження коліна являє собою закриту травму м’яких тканин, розташованих поверхнево навколо колінного суглоба.

Про захворювання

При інтенсивному ударі ушкодження коліна може призвести до гемартрозу, що означає скупчення крові в порожнині колінного суглоба. Тим не менш, у більшості випадків ушкодження є легкими і виникають через випадкові падіння на коліна.

Для ушкодження колінної області характерні набряк, синюшний відтінок шкіри та болісні відчуття. Біль може призвести до того, що людина починає бережно вести травмовану кінцівку, можливо, кульгаючи. Опорна функція ноги також може бути порушена.

Діагноз встановлюється на основі результатів фізикального огляду, пальпації, рентгенографії та ультразвукового дослідження суглоба. У деяких випадках може бути рекомендовано виконання лікувально-діагностичної артроскопії.

Лікування ушкодження коліна, як правило, базується на консервативних підходах.

Види

Ушкодження коліна може бути:

• неускладненим, коли немає гемартрозу;
• ускладненим, коли в порожнині колінного суглоба збирається кров.

Також ушкодження може бути одностороннім або двостороннім.

Ушкодження коліна буває як ізольованим, так і поєднаним, якщо, крім закритої травми м’яких тканин, є, наприклад, внутрішньосуглобний перелом або ушкодження меніска.

Симптоми

Основним симптомом при ушкодженні коліна є болісний синдром, який може турбувати навіть у стані спокою через травматичний набряк, який тисне на пропріорецептори тканини. Біль значно посилюється при русі коліна, і постраждалий намагається інстинктивно оберігати травмовану кінцівку, що може призвести до кульгавості.

Виливаючи в підшкірні тканини, кров може викликати появу синяка, який не має чітких меж. У перші дні синяк має червонуватий відтінок, а на 4-5 день може змінитися на фіолетовий. Внаслідок розпаду гемоглобіну в тканинах синяк може отримати зеленуватий колір приблизно на 10-й день після травми.

Під час огляду коліна незабаром після травми спостерігається набряк, який може посилюватися протягом 2–3 днів. Форма коліна може змінюватися, утворюючи випуклості по боках. У деяких випадках може виникнути реактивний синовіт, при цьому болісний і набряковий синдроми посилюються.

Причини ушкодження коліна

Причини ушкодження коліна можуть включати такі фактори:

• небезпосередній удар по коліну зі сторони або спереду;
• падіння на коліно в повсякденному житті або під час занять спортом;
• травма на робочому місці;
• дорожньо-транспортна пригода.

Ушкодження коліна часто є побутовою травмою, але також поширене серед спортсменів. Найбільш небезпечні види фізичної активності для коліна включають біг, футбол, хокей і фігурне катання.

М’які тканини коліна мають різні рівні міцності. Жирова тканина і м’язи є найбільш уразливими, і саме вони травмуються в першу чергу. При більш сильному впливі можуть пошкоджуватися й сполучні тканини, а також судини, що призводить до порушення кровообігу та набряклості тканин. Внаслідок удару можуть виникати внутрішні крововиливи, оскільки кров скупчується між м’язовими і фасціальними шарами. Пошкодження судин, які живлять капсулу суглоба, може призвести до гемартрозу. При сильних ударах можливий розвиток некрозу м’яких тканин.

У відповідь на травму активізується імунна система та гемостаз для зупинки кровотечі і усунення пошкоджених тканин. Інтенсивність реакції імунної системи та ступінь ушкодження визначають тривалість відновлення. Зазвичай загоєння займає близько 2 тижнів, але при важких ушкодженнях може затягуватися до місяця і більше.

Діагностика

Діагностика ушкодження коліна зосереджена на виключенні ушкоджень кісток, оскільки деякі ознаки можуть бути схожими на симптоми переломів. В першу чергу лікар проводить фізичний огляд та пальпацію травмованої області, а також оцінює симптом клацання надколінка, що може вказувати на наявність рідини всередині суглоба. Рідина в перші дні після травми — це кров, а поява рідини на 5-7 день може вказувати на розвиток реактивного синовіту. Ці часові параметри враховуються при призначенні лікування: при гемартрозі зазвичай виконують пункцію нашого суглоба, а при синовіті призначають протизапальну терапію.

Важливо включити рентгенографію в 2 проекціях, щоб виключити переломи, а для оцінки стану м’яких тканин проводять ультразвукове дослідження. Діагностична артроскопія дозволяє візуалізувати суглоб зсередини і при необхідності відразу ж провести лікування.

Лікування ушкодженого коліна

Лікування ушкодження коліна залежить від ступеня тяжкості пошкодження. Однак у більшості випадків достатньо консервативної терапії. При необхідності хірургічне лікування може бути здійснено з використанням малоінвазивних методів.

Консервативне лікування

Якщо гемартроз відсутній, додаткова іммобілізація коліна не потрібна. Важно мінімізувати навантаження на травмований суглоб. В перші дні рекомендується застосовувати холод, а на другий-третій дні — тепло (але необхідно уникати перегріву тканин). Також в план лікування входять місцеві і системні протизапальні препарати.

Хірургічне лікування

При прогресуючому гемартрозі проводять лікувальну артроскопію, під час якої в суглоб вводяться тонкі ендоскопічні інструменти. Це дозволяє детально дослідити стан внутрішньосуглобових структур, видалити кров і провести антисептичну обробку.

В деяких випадках артроскопія використовується для видалення дрібних фрагментів відшарованого суглобового хряща. Такі операції часто рекомендуються спортсменам.

Профілактика

Для захисту коліна від травм спортсменам і любителям активного відпочинку рекомендується використовувати спеціальні фіксатори, що забезпечують додаткову підтримку суглобу. Також важливо дотримуватися обережності при слизьких умовах і дотримуватися правил дорожнього руху, щоб уникнути автомобільних травм.

Реабілітація після ушкодження коліна

Реабілітація після ушкодження коліна може бути спрямована на:

• розробку суглоба за допомогою лікувальної фізкультури;
• проведення фізіотерапевтичних процедур з протизапальним і розсмоктуючим ефектом;
• кінезіотейпування, що дозволяє розвантажити колінний суглоб;
• відновлювальний масаж для покращення мікроциркуляції в тканинах.

У деяких випадках, після гемартрозу, коли збільшується ризик розвитку деформуючого артрозу, рекомендується проводити профілактичне введення гіалуронової кислоти, яка діє як природна змазка, зменшуючи тертя між суглобами і покращуючи стан хрящової тканини.