Гемартроз - симптоми, лікування, причини

Що являє собою гемартроз?

Гемартроз – це накопичення крові в порожнині суглоба, яке найчастіше виникає внаслідок травматичного впливу.

Інформація про гемартроз

Найчастіше гемартроз вражає колінний суглоб, який може легко піддаватися травмі. Однак крововиливи також можуть виникати і в інших великих та середніх суглобах, таких як правий/лівий тазостегновий, ліктьовий, плечовий та гомілковостопний. Гемартрози дрібних суглобів, наприклад, у пальцях рук і ніг, зустрічаються рідше.

Основним механізмом гемартрозу є розрив судин, що призводить до виходу крові у внутрішньосуглобний простір, поки не утворюється згусток.

Основні симптоми гемартрозу включають біль у зачепленому суглобі та порушення його функції. Для діагностики цього захворювання лікар проводить детальний огляд та пальпацію ураженого суглоба, при цьому виявляються набряк, напруження тканин та болючість. Остаточний діагноз може бути встановлений на основі додаткових досліджень, таких як ультразвукове та рентгенологічне дослідження суглоба. У складних випадках можуть проводитися комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія, а також діагностична артроскопія, що дозволяє візуально оцінити внутрішньосуглобні зміни.

Лікування гемартрозу може включати як консервативні, так і хірургічні методи. У індивідуальний план лікування розробляється з урахуванням ступеня захворювання та вихідного стану суглоба. Основні підходи до терапії включають: іммобілізацію травмованого суглоба, застосування холоду, пункцію для видалення крові (в разі значного крововиливу) та внутрішньосуглобові ін'єкції різних лікарських засобів (протизапальних, метаболічних тощо).

Класифікація гемартрозу

Гемартроз класифікується за місцем розташування – залежно від того, в якому суглобі відбулося крововилив.

В залежності від активності процесу виділяють дві форми:

• гостра;
• рецидивуюча.

Симптоматика гемартрозу

До основних симптомів гемартрозу відносяться:

• збільшення об'єму ураженого суглоба;
• біль, інтенсивність якої залежить від обсягу крові в порожнині суглоба;
• обмеження рухливості та нестабільність суглоба;
• порушення функції суглоба, наприклад, при гемартрозі коліна опора на ногу може викликати сильний біль, що призводить до рефлекторного згинання суглоба.

Фактори, що сприяють гемартрозу

До основних причин гемартрозу відносяться:

• ушиби, викликані прямим ударом або падінням;
• професійний спорт, особливо травмоносні види;
• переломи кісток, які знаходяться всередині суглоба;
• медичні втручання в порожнині суглоба, особливо при невиконанні процедури або індивідуальних особливостях судинної мережі;
• розлади згортання крові з схильністю до кровотеч (найпоширенішою проблемою є гемофілія, що передається спадково).

У разі гострої травми суглоба, через розриви судин, кров потрапляє в суглобову порожнину. Накопичення крові та її розпад мають окислювальну дію, порушують обмінні процеси в тканинах та призводять до гіпоксії, що може викликати зміни не тільки всередині суглоба, але й у навколишніх тканинах, посилюючи утворення спайок, які перешкоджають повному відновленню функції суглоба. Тому важливо враховувати ці ризики при призначенні лікування.

Методи діагностики гемартрозу

Згідно з клінічними рекомендаціями, для діагностики гемартрозу, окрім об'єктивного огляду, можуть використовуватися наступні дослідницькі процедури:

• УЗД. Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити масивність крововиливу та наслідки, викликані ним.
• Рентген. Рентгенографічне дослідження допомагає детально оцінити стан кісткової тканини (при цьому УЗД є більш інформативним для оцінки м'якотканинних структур).
• КТ та МРТ. Ці методи використовуються в складних клінічних ситуаціях, коли рентгенологічні або ультразвукові дані є недостатніми для встановлення точного діагнозу та оптимальної стратегії лікування.

Методи лікування гемартрозу

У лікуванні травматичних пошкоджень суглобів у дітей та дорослих можуть застосовуватися різні методи, включаючи пункцію суглоба з подальшою іммобілізацією з використанням гіпсової пов'язки (на термін від двох тижнів і більше). Сучасна травматологія активно використовує інноваційні та малотравматичні прийоми.

Консервативне лікування

При незначному гемартрозі суглоб іммобілізується з застосуванням холодотерапії. Якщо спостерігаються запальні реакції, для їх придушення призначаються кортикостероїди, які можуть вводитися як системно, так і локально (внутрішньосуглобові ін'єкції).

Існує багато способів відновлення втрачених функцій суглоба. В останній час успішно застосовується внутрішньосуглобова PRP-терапія, яка передбачає введення в порожнину суглоба спеціально обробленої плазми, що містить високу концентрацію тромбоцитів. Ці клітини мають фактори росту, які прискорюють розщеплення крові та активують процеси відновлення пошкоджених тканин. У необхідних випадках тромбоцити здатні трансформуватися в м'язові, хрящові або кісткові клітини, що сприяє повноцінному відновленню анатомічної функції суглоба.

Хірургічне втручання при гемартрозі

Хірургічне лікування гемартрозу зазвичай включає пункцію ураженого суглоба. Лікар виконує проколи шкіри в певних точках та вводить спеціальні інструменти в порожнину суглоба. Спочатку проводиться візуальний огляд внутрішньосуглобних структур, а потім здійснюється евакуація надлишків крові. Далі порожнина обробляється антисептиками для зниження ризику запальних ускладнень та запобігання утворенню спайок.

Заходи профілактики гемартрозу

Профілактика гемартрозу полягає у запобіганні травматичним ситуаціям. Під час занять травмонебезпечними видами спорту рекомендується використовувати захисні засоби. Також варто уникати тривалого перебування в положенні на колінах, оскільки хронічна травматизація може створити умови для розвитку гемартрозу.

Реабілітація після гемартрозу

Реабілітація після гемартрозу включає курс фізіотерапевтичних процедур, спрямованих на комплексний вплив на травмовані тканини та їх найбільш повне відновлення. Фізіотерапія сприяє покращенню мікроциркуляції, активізує обмінні процеси та знижує ризик розвитку фіброзу.