Травми суглобів - симптоми, лікування, причини

Інформація про захворювання

Травми суглобів можуть стосуватися різних анатомічних компонентів. Це включає в себе забої м'яких тканин, вивихи, внутрішньосуглобові та навколосуглобові переломи, розриви та розтягнення зв'язок і сухожиль.

Травми суглобів можуть відбуватися в різних ситуаціях. Вони можуть бути результатом побутової травматизації, спортивної активності або виробничих умов. Крім того, суглоби також часто ушкоджуються внаслідок автокатастроф або природних катастроф, таких як землетруси або повені.

Клінічні симптоми травм суглобів часто є неспецифічними і можуть ускладнювати діагностику конкретного захворювання. До основних ознак відносяться болі різної інтенсивності, набряк, кровопідтоки тканин та обмеження функціональності суглоба. Остаточний діагноз ставиться на підставі візуалізуючих досліджень, таких як рентгенографія, ультразвукове сканування, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. План додаткового обстеження розробляється лікуючим лікарем для кожного пацієнта з урахуванням попереднього діагнозу.

В залежності від ступеня тяжкості травми вибір лікування може бути консервативним або хірургічним, при цьому операції проводяться в основному артроскопічним методом.

Типи травм суглобів

Згідно з встановленою класифікацією, розрізняють такі типи травм суглобів:

• забій – ушкодження м'яких тканин, розташованих на поверхні (розрив судин з подальшим утворенням гематоми);
• розтягнення та розриви (повні або часткові) зв'язок, що оточують суглоб або знаходяться всередині його порожнини;
• перелом – порушення цілісності кісткової тканини, яке може відбуватися як поряд з суглобовою капсулою, так і всередині суглоба;
• вивих – порушення нормального розташування кісток в рухомому з'єднанні, яке може супроводжуватися розривом суглобової капсули;
• переломовивих – одночасна наявність перелому та вивиху однієї й тієї ж ушкодженої кістки;
• травматичне ушкодження меніска – спеціальної хрящової структури в колінному суглобі.

Ознаки травми суглоба

Симптоми травми суглоба залежать від типу ушкодження. В більшості випадків загальні ознаки травми включають в себе біль, набряк, гематоми та порушення функції ураженого суглоба. Чим важча травма, тим яскравіше виражені симптоми.

Специфічні прояви можуть включати:

• неприродна рухливість в суглобі, що перевищує фізіологічні межі – характерно для розриву зв'язок;
• патологічна рухливість – можливість здійснення ненормальних пасивних рухів, що часто вказує на повний перелом;
• візуально помітне викривлення кінцівки, яке може спостерігатися при переломах зі зміщенням, повних розривах зв'язок або вивихах (деформація особливо помітна);
• збільшення обсягу суглоба, згладжування його контурів, поява ознаки флюктуації (поява рідини в суглобовій порожнині) – типово для гемартрозу;
• крепітація – звуки тертя кісткових уламків, що виникають під час пальпації (вказує на перелом).

При ушкодженні шкірного покриву над суглобом говорять про відкриту травму. При закритому ушкодженні шкіра залишається цілою.

Причини травм суглобів

Причини травм суглобів можуть бути різноманітними:

• прямий удар по суглобу;
• надмірне скорочення м'язів;
• порушення техніки виконання фізичних вправ;
• підвертання ноги;
• аварійні ситуації на дорозі;
• вогнепальні поранення.

Травми суглобів можуть відбуватися в різних ситуаціях. З урахуванням цього фактора виділяють побутовий, спортивний, виробничий та транспортний травматизм.

Ймовірність отримання травми суглоба збільшується при наявності певних умов, включаючи:

• надмірна вага, яка збільшує навантаження на суглоби;
• дегенеративні зміни суглобів та оточуючих тканин (остеоартрит);
• знижена мінеральна міцність кісток (остеопороз);
• вроджені та набуті аномалії в будові кістково-м'язової системи;
• професійні ризики, наприклад, у стоматологів, пов'язані з навантаженням на суглоби рук.

Методи діагностики

План додаткових досліджень розробляється таким чином, щоб уточнити характер травми та її локалізацію. Основні методи діагностики включають:

• рентгенографія – найбільш ефективний для оцінки стану кісток;
• ультразвукове сканування, яке дозволяє досліджувати м'які тканини, включаючи м'язево-сухожильні структури, стан суглобової капсули, менісків та хрящів;
• комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія – ці методики забезпечують зрізові зображення області дослідження (КТ більш ефективна для щільних структур, а МРТ – для тканин з низькою щільністю);
• артроскопія – введення інструментів в порожнину суглоба для візуальної оцінки його стану зсередини, зображення в збільшеному вигляді проектується на екран (при необхідності діагностика може бути розширена до лікувального втручання).

Методи лікування травм суглобів

Лікування травми суглоба залежить від її типу та місця ушкодження. В деяких випадках достатньо консервативних заходів, а в інших потрібна операція.

Консервативне лікування

Основні напрямки консервативного лікування можуть включати:

• забезпечення спокою травмованої кінцівки, що може бути реалізовано різними способами в залежності від травми (бинтування, гіпсові пов'язки, використання ортезів тощо);
• вживання нестероїдних протизапальних препаратів для зняття болю та зменшення запалення;
• введення в суглоб плазми, багатої тромбоцитами, або гіалуронової кислоти для покращення живлення суглобових тканин та прискорення відновлення;
• пункція суглоба для видалення рідини, промивання порожнини та обробки антисептиками, що зменшує ризики розвитку посттравматичного остеоартриту;
• фізіопроцедури – призначаються після закінчення гострого запального процесу для покращення кровообігу та обмінних процесів у тканинах.

Хірургічне втручання

При переломах зі зміщенням виконується ручна репозиція, при необхідності використовується скелетне витягнення. В деяких випадках зміщення усувається оперативним шляхом з фіксацією металевими конструкціями.

При вивихах проводиться мануальна репозиція під знеболенням і міорелаксацією, потім виконується контроль успішності вправлення за допомогою рентгена, і накладається гіпсова або полімерна пов'язка.

При ушкодженні менісків та повних розривах зв'язок роблять артроскопічні операції, які відрізняються мінімальною інвазивністю та коротким часом відновлення.

Профілактика травм суглобів

Профілактика травм суглобів включає в себе дотримання заходів безпеки в повсякденному житті, на роботі та під час занять спортом. Необхідно дотримуватися правил дорожнього руху і уникати виходу в умовах гололеду без необхідності.

Реабілітація після травм суглобів

Реабілітація після травм суглобів націлена на повне відновлення функціональності (повернення обсягу рухів у різних площинах). В відновлювальне лікування підбирається індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням характеру травми. Основними компонентами комплексної реабілітації є:

• лікувальна фізкультура – спеціально підібрані вправи для розтягнення та зміцнення м'язів;
• масаж – для глибокої проработки м'язів та покращення кровообігу;
• фізіопроцедури – підбираються в залежності від стадії відновлювального лікування;
• кінезіотейпування – використання спеціальних тейпів для рівномірного розподілу навантаження на суглоб.