Розтягнення зв'язок - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Найбільш схильні до травм рухомі суглоби середнього розміру нижніх кінцівок – гомілковий і колінний суглоби. Основною причиною травми є необережний рух ноги під час ходьби. Розтягнення зв'язок рідше зустрічаються в області суглобів верхніх кінцівок (плеча і зап’ястя). Такі травми можуть виникати під час спортивних активностей, наприклад, при перетягуванні каната або падінні на руку.

При лігаментарному розтягненні відзначаються біль, набряк і крововилив у підшкірній клітковині. Виражена болючість порушує нормальну рухову функцію нижньої кінцівки.

Первинна діагностика розтягнення зв'язок базується на результатах клінічного обстеження, такому як огляд і пальпація. Однак для підтвердження діагнозу може знадобитися додаткова візуалізація. Рентгенографія дозволяє виключити переломи, що мають схожі симптоми, а ультразвукове дослідження дає можливість первинно оцінити стан м'якотканинних структур навколо суглоба. Найбільш інформативним методом залишається магнітно-резонансна томографія, яку застосовують у складних клінічних випадках.

Лікування розривів зв'язок здійснюється виключно консервативними методами. Ураженому суглобу потрібен спокій. У рамках комплексної терапії призначають фізіотерапевтичні процедури та нестероїдні протизапальні препарати.

Види розтягнень зв'язок

Існують наступні класифікації розтягнень зв'язок:

• ізольовані ушкодження, що стосуються лише зв'язок;
• поєднані ушкодження, при яких також можуть спостерігатися переломи або вивихи кісток.

У травматології використовується класифікація розривів зв'язок за ступенем тяжкості:

• Перший клас (легкі ушкодження) – цілісність порушується лише кількох сполучнотканинних пучків, загальна структура зв'язки при цьому не порушена. Клінічні ознаки мінімальні: незначний набряк, середня за інтенсивністю біль; пацієнт здатний спиратися на ногу і пересуватись, можливо, проявляється легка кульгавість.
• Другий клас (помірні ушкодження) – відзначається порушення цілісності кількох груп сполучнотканинних волокон, можливий незначний розрив капсули. Симптоматика більш виражена: наявність крововиливів у м'які набряклі тканини, помірні до сильних болі, обмежена рухливість.
• Третій клас (важкі ушкодження) – зв'язка розривається на всьому протязі. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки досягають максимуму: пацієнт відчуває сильні болі, які посилюються при русі в ураженому суглобі; опора на ногу неможлива. М'які тканини значно набряклі та синюшні через крововилив. При пасивних рухах ураженого суглоба відзначається нестабільність.

Ознаки та симптоми розтягнення зв'язок

Ознаки розтягнення зв'язок можуть включати:

• різкий біль різного ступеня, пов'язаний з травмою м'якотканинних структур;
• чуйний тріск, обумовлений повним розривом сполучнотканинних пучків;
• набряк тканин, який з'являється незабаром після травми;
• крововиливи під шкірою, що виникають через ушкодження судин у цій області;
• посилення болів при спробі повернути ногу або руку в області травми;
• порушення функції травмованої кінцівки – неможливість нормально спиратися на ногу і пересуватися (аналогічні функціональні обмеження можуть виникати і при розтяжці зв'язок верхніх кінцівок).

Об'єктивні ознаки розтягнення зв'язок включають:

• набряк в області травми;
• болючість в зоні набряку;
• зміна анатомічної форми суглоба;
• розлиті та локалізовані крововиливи в підшкірно-жировій клітковині;
• шкіра може бути теплішою звичайного на дотик;
• збільшення амплітуди пасивних рухів в травмованому суглобі.

Причини

Розтягнення зв'язок виникає внаслідок прикладеної зовнішньої сили, яка трохи перевищує міцність сполучнотканинних пучків. Це призводить до їх мікророзривів, тоді як макроструктура залишається непошкодженою. Найбільш схильні до таких травм молоді люди, активно займаючись спортом.

До факторів ризику можна віднести:

• носіння взуття на високому каблуці, що особливо підвищує ризик травмування зв'язок гомілки;
• переміщення по слизьких поверхнях, таким як керамічна плитка або ожеледиця;
• заняття певними видами спорту, включаючи фігурне катання, хокей, лижний спорт, баскетбол, волейбол, теніс і силові тренування з важкими вагами;
• носіння незручного взуття з слизькою підошвою;
• надмірна вага, яка підвищує навантаження на суглоби;
• дегенеративно-дистрофічні зміни в суглобах і околосуставних тканинах, через які знижується міцність зв'язок;
• вроджені та набуті аномалії анатомічної будови кістково-м'язової системи, які ведуть до нерівномірного розподілу навантаження на суглоби.

Діагностика розтягнення зв'язок

Рентгенографія належить до основних скринінгових методів дослідження при травмах опорно-рухової системи. Однак рентгенологічні знімки не забезпечують візуалізації стану зв'язок, оскільки рентгенівські промені проходять через м'які тканини. У той же час, враховуючи схожість симптомів розтягнення зв'язок і переломів, рентгенографія дозволяє оцінити стан кісткової тканини.

Для первинної візуалізації структур зв'язок і сухожиль застосовується ультразвукове дослідження. У складних випадках рекомендується магнітно-резонансна томографія, яка є «золотим» стандартом для діагностики ушкоджень м'яких тканин навколо суглобів.

Артроскопія може використовуватися для оцінки стану внутрішньосуглобових структур. Цей ендоскопічний метод дозволяє оцінити стан суглоба зсередини і може мати як діагностичну, так і лікувальну мету.

Лікування розтягнення зв'язок

Лікування розтяжок зв'язок є консервативним. Мета терапії – створення оптимальних умов для відновлення ушкоджених структур.

Консервативне лікування

Основні напрямки консервативного лікування включають:

• забезпечення спокою травмованій кінцівці в поєднанні з тугим бинтуванням і/або використанням фіксуючих пристроїв, які можуть бути зняті, коли кінцівка відпочиває (в тяжких випадках може розглядатися можливість накладення гіпсової лонгети);
• забезпечення підвищеного положення пошкодженого суглоба, що покращує відтік венозної крові та лімфи, тим самим зменшуючи набряк;
• застосування холоду в перші доби після травми, що також допомагає зменшити набряк;
• використання тепла з другого-третього дня, що сприяє покращенню мікроциркуляції та всмоктуванню скупчення крові;
• призначення нестероїдних протизапальних засобів для купірування болю.

Хірургічне лікування

Операції при розтягненні зв’язок не проводяться. Хірургічне втручання показано лише при повному розриві зв'язки. У сучасній травматології операції найчастіше виконуються артроскопічним методом, який забезпечує мінімальну інвазивність.

Профілактика

Профілактика розтягнень зв'язок полягає в дотриманні заходів безпеки як у повсякденному житті, так і під час занять спортом.

Реабілітація після розтягнення зв'язок

Реабілітація після розтягнення зв'язок починається після завершення активного лікування. В програму відновлення входять спеціалізовані вправи лікувальної фізкультури, масаж і фізіотерапевтичні процедури. Кінезіотейпування допомагає стабілізувати функцію суглоба та рівномірно розподілити навантаження.