Розрив зв'язок - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Розриви зв’язок є одними з найбільш поширених травм, які зустрічаються в області травматології. Вони можуть виникнути як у побутових ситуаціях, так і під час спортивних активностей. Найчастіше такі ушкодження виявляються у активних молодих людей. Розриви зв’язок можуть бути частковими, проявляючись у вигляді надриву або розтягнення, а також повними.

Основні ознаки таких травм включають сильний біль, набряк в області ушкодження та зниження функціональності (наприклад, труднощі в опорі на ногу, кульгавість або нездатність утримати предмет в руці). Повний розрив зв’язки може призвести до надмірної рухливості суглоба, що перевищує нормальні рухи.

Для встановлення діагнозу проводять фізикальне обстеження та пальпацію постраждалої області. Остаточну діагностику підтверджують із застосуванням додаткових методів візуалізації, таких як рентген, УЗД або томографія (комп’ютерна та магнітно-резонансна).

Тактика лікування розривів зв’язок залежить від ступеня ушкодження. При часткових розривах найчастіше застосовують консервативні методи, а при повних часто необхідна операція.

Види

Класифікація ступеня ушкодження включає три стадії:

• перша ступінь – відсутній макророзрив, є мікророзриви, що відповідає розтягненню;
• друга ступінь – субтотальне ушкодження з частковим збереженням сполучнотканинних структур;
• третя ступінь – повний розрив зв’язки.

Топографія ушкодження визначає, які саме зв’язки можуть бути травмовані:

• в разі травми голеностопного суглоба можуть пошкодитися зовнішні бічні зв’язки, дельтовидна зв’язка та зв’язки дистального міжберцовогосиндесмозу;
• при ушкодженні плечового суглоба можуть постраждати акроміальна, стернально-ключична, ротаторна манжета плеча та сухожильні пучки м’язів;
• травми ліктьового суглоба можуть торкатися коллатеральних та кільцевидних зв’язок, що охоплюють кістки передпліччя;
• при ушкодженнях колінного суглоба можуть бути залучені передні та задні хрестоподібні зв’язки, а також внутрішньосуглобові зв’язки (можна також спостерігати ушкодження латерального або медіального меніска).

Симптоми розриву зв’язок

До загальних симптомів розривів зв’язок відносяться:

• больові відчуття в області травмованого суглоба (інтенсивність болю залежить від ступеня ушкодження та залучених структур);
• набряк м’яких тканин, що призводить до згладжування контурів суглоба (в гострій фазі набряк менш виражений, ніж у підгострій);
• крововиливи в шкіру та підшкірну клітковину (глибина травми впливає на вираженість крововиливу);
• порушення статичної або динамічної функції ураженого суглоба (наприклад, труднощі з опорою на стопу при ушкодженні таранно-малоберцової зв’язки, неможливість рухів у стегні при травмі тазобедренної зв’язки або в кисті – при ушкодженні зап’ясткових зв’язок).

Симптоматика розриву зв’язок схожа з проявами переломів. Однак на відміну від останніх відсутні характерні кісткові щелчки та патологічна рухливість у нетипових місцях. Остаточний діагноз можна встановити за допомогою рентгенографії, яка підтверджує цілісність кісткової тканини (при переломах вона порушена).

Причини

Основна причина розривів зв’язок полягає в впливі зовнішньої сили, що перевищує міцність сполучнотканинних пучків. Травми можуть виникнути через виворот ноги, гіперекстензії суглоба в руках або відкритого поранення. Пошкодження зв’язок можуть відбуватися як у домашніх умовах, так і в процесі занять спортом.

Розриви можуть виникати на різних рівнях, що визначає тяжкість травми. У деяких випадках порушується цілісність волокон поза кріпленням до кістки, в інших – в області прикріплення зв’язки до кісткового виступу, що іноді супроводжується відривом невеликого фрагмента кістки.

Механічне вплив є додатковим фактором, який сприяє розриву зв’язок. Однак ймовірність травми зростає на фоні сприятливих факторів, таких як:

• попередні травми сухожильно-зв’язкового апарату;
• дегенеративні зміни внутрішньо- та позасуглобових структур (захворювання називається артрозом);
• рубцеві зміни в зв’язках.

Діагностика

Діагностичний процес при підозрі на травму зв’язкового апарату може включати наступні методи обстеження:

1. Рентгенографія. Цей метод в першу чергу використовується для виключення переломів. Рентгенологічні ознаки травми зв’язки виявляються рідко. Однією з таких ознак може бути обызвествлення зв’язками.
2. Ультразвукове сканування. Основні ехографічні ознаки ушкоджень зв’язок – поздовжні або поперечні розриви волокон по всій довжині або на обмеженій ділянці, нечіткий контур та зниження ехогенності (що пов’язано з набряком і крововиливом в інтерстиціальний простір).
3. Магнітно-резонансна томографія. Застосовується в складних клінічних випадках, особливо при стійкому больовому синдромі або давній травмі, коли клінічна картина неясна.
4. Артроскопія. У випадку підозри на внутрісуглобові ушкодження може бути показана артроскопія – ендоскопічний огляд суглоба.

Лікування розриву зв’язок

Тактика лікування визначається ступенем ушкодження та фізичною активністю пацієнта.

Консервативне лікування

Консервативні методи рекомендуються при часткових розривах. К основним напрямкам такої терапії відносяться:

• імобілізація травмованого суглоба за допомогою гіпсу або косинки;
• проведення фізіотерапевтичних процедур;
• прийом знеболювальних медикаментів.

У рамках комплексного лікування також може застосовуватися PRP-терапія – локальне введення власної плазми, багатої тромбоцитами, що сприяє активізації регенераційних процесів і покращенню мікроциркуляції.

Хірургічне лікування – операція при розриві зв’язок

В даний час операції при розривах зв’язок найчастіше виконуються артроскопічно (через невеликі проколи). Однак у окремих випадках можливо проведення відкритого хірургічного втручання. Головним показанням для операції є повний розрив.

Варіанти хірургічного втручання можуть варіюватися і залежать від клінічної картини:

• первинний шов зв’язки;
• відновлення цілісності з використанням синтетичних матеріалів;
• закриття дефекту з використанням ауто transplantantів (сухожиль сусідніх м’язів);
• використання аллотрансплантатів.

Профілактика

Для запобігання розривам зв’язок слід вживати запобіжних заходів як у повсякденному житті, так і під час заняття спортом.

Реабілітація після розриву зв’язок

Реабілітація після розриву зв’язок направлена на досягнення кількох цілей:

• відновлення повного обсягу рухів у пошкодженому суглобі;
• укріплення м’язового корсета, що оточує суглоб;
• контроль рухів для забезпечення стабільності суглоба.

Основними реабілітаційними заходами є лікувальна фізкультура, масаж, кінезіотейпування та фізіотерапія.