Пошкодження менісків колінного суглоба - симптоми, лікування, причини

Що собою представляє ушкодження меніска колінного суглоба?

Ушкодження менісків колінного суглоба – це вид травми, при якому виникає ураження хрящової тканини, розташованої між стегновою та великогомілковою кістками.

Про захворювання

Колінний суглоб є одним із найбільш вразливих місць для травм (приблизно половина всіх випадків ушкоджень суглобів припадає саме на нього). Меніски виконують роль хрящових прокладок, які знижують тертя в суглобі та роблять рухи більш комфортними. У колінному суглобі знаходяться 2 меніска: латеральний, що знаходиться ззовні, та медіальний – з внутрішньої сторони. Кожен меніск також має передній та задній ріг.

Основними факторами, що призводять до ушкоджень менісків, є гострі та хронічні мікротравми, прямий та непрямий вплив сили, падіння з поворотами при зафіксованій та трохи зігнутій нозі.

З клінічної точки зору, ушкодження меніска колінного суглоба проявляється болем, блокуванням суглоба та набряком. З часом зростає ризик розвитку синовіту (запалення синовіальної капсули) та остеоартрозу (гонартрозу).

Для діагностики ушкоджень м’яких тканин активно використовується магнітно-резонансна томографія. Також як альтернатива може застосовуватися ультразвукове дослідження. У процесі діагностики виконується рентген, який допомагає оцінити стан кісткової тканини (однак він не дуже інформативний для визначення ушкоджень менісків). Артроскопія може використовуватися як для діагностики, так і для лікування.

Лікування ушкоджень менісків правого або лівого коліна може здійснюватися як консервативними методами, так і оперативними. Вибір методу лікування залежить від часу, що минув з моменту травми.

Які види ушкоджень меніска колінного суглоба існують

Усі ушкодження менісків можна умовно розділити на дві категорії: гострі та дегенеративні.

• Гострі ушкодження супроводжуються характерними механізмами травми, позитивними клінічними тестами (такими як Apley, McMurray тощо) та значним обмеженням фізичної активності. Найчастіше ушкоджується медіальний меніск, оскільки він менш рухливий через злиття з суглобовою капсулою.
• Дегенеративні ушкодження представляють собою зміни в менісках, виявлені при МРТ, без характерного анамнезу у людей старше 35 років. У таких випадках відповідно до консенсусу Європейського товариства спортивної травматології, хірургії колінного суглоба та артроскопії (ESSKA) рекомендується консервативне лікування як перша лінія.

За топографо-анатомічною ознакою ушкодження можуть торкатися як медіального (більш поширеного), так і латерального меніска. Нерідко також ушкоджуються хрестоподібні зв’язки, які утримують суглоб зсередини.

Симптоми ушкодження меніска колінного суглоба

До основних симптомів ушкодження меніска колінного суглоба відносяться:

• болі різної інтенсивності;
• обмеження рухливості в суглобі;
• дискомфортні відчуття;
• блокування суглоба;
• збільшення об’єму суглоба через набряк периартикулярних тканин.

Однак багато пацієнтів в гострий період не в змозі точно вказати місце ушкодження та сформулювати свої скарги через сильний біль, що ускладнює діагностику.

Причини

Найчастіше розрив медіального меніска відбувається при вальгусному (зовнішньому) положенні та одночасній зовнішній ротації гомілки, а латерального – при зігнутому коліні та примусовій внутрішній ротації гомілки. При прямому механізмі ушкодження меніска виникає в тому місці, де була прикладена травмуюча сила (наприклад, удар по суглобу або падіння на нього).

Найбільш поширені ушкодження менісків колінного суглоба при побутових і спортивних травмах. Серед травмоопасних видів спорту можна назвати хокей, футбол, ковзанарський і лижний спорт, стрибки у висоту та акробатику. У побуті меніски можуть ушкоджуватися, наприклад, при ударі коліном об виступаючий край сходів.

В деяких випадках ушкодження меніска можуть виникнути навіть від незначного впливу. Це пов’язано з низькою міцністю хрящової тканини, викликаною наступними патологічними процесами:

• неодноразовим ушкодженням суглоба;
• тривалим впливом токсичних речовин на організм;
• ревматичними захворюваннями;
• подагрою.

Діагностика ушкоджень меніска колінного суглоба

Найважливішим методом діагностики ушкоджень менісків колінного суглоба є магнітно-резонансна томографія (МРТ), що має високу чутливість і специфічність для подібних травм. Дослідження обов’язково проводиться на доопераційному етапі перед артроскопією колінного суглоба. МРТ дозволяє об’єктивно вивчити структури колінного суглоба – зв’язки, меніски, хрящі.

При інтерпретації змін структури менісків у МРТ-дослідженнях часто використовують класифікацію Stoller M.D. Ушкодження меніска I та II ступеня не виявляються артроскопічно, оскільки дегенеративні ділянки залишаються всередині меніска. Ушкодження III ступеня завжди візуалізуються при артроскопії.

Ультразвукове дослідження (УЗД) також часто використовується для діагностики ушкоджень менісків, дозволяючи неінвазивним способом оцінити внутрішньосуглобові структури.

Для оцінки стану кісток колінного суглоба додатково виконується рентгенографічне дослідження. Це традиційний метод, використовуваний для визначення діагнозу у пацієнтів з ушкодженнями колінного суглоба. Пацієнтам з підозрою на меніскову травму виконується стандартна рентгенографія коліна в прямих (передньозадніх) та бокових проекціях. Рентген колінного суглоба служить золотим стандартом для діагностики кісткових ушкоджень, а також для оцінки дегенеративних змін хрящевих структур. За його допомогою досліджують стан кісткових тканин, взаємодію суглобових поверхонь, визначають відриви зв’язок з кістковими фрагментами та виявляють дегенеративні зміни в коліні.

Артроскопічний огляд суглоба зсередини допомагає встановити тактику лікування в складних клінічних ситуаціях.

Лікування ушкодження меніска колінного суглоба

В гострий період лікування ушкодження меніска колінного суглоба зазвичай передбачає консервативні методи. Хірургічні втручання проводяться строго за показаннями.

Консервативне лікування

Консервативна терапія включає:

• мануальне усунення внутрішньосуглобової блокади під адекватною анестезією;
• пункцію суглоба при наявності патологічної рідини;
• накладення гіпсової лонгети з напівзігнутим положенням коліна (іміобілізація триває приблизно 3 тижні).

Хірургічне лікування – операція при ушкодженні меніска колінного суглоба

Хірургічне лікування виконується при наступних показаннях:

• неефективність консервативної терапії (неможливість усунути блокаду);
• повторювані блокування;
• постійні болі;
• зменшення функціональності колінного суглоба.

Операції при ушкодженні меніска колінного суглоба проводяться артроскопічно. Основні види хірургічного втручання:

• часткова резекція ушкодженого меніска (латерального або медіального), найчастіше спільно з пластичною реконструкцією передньої хрестоподібної зв’язки;
• зшивання ушкоджених ділянок меніска (використовується артроскопічний шов).

Сучасна травматологія прагне до щадних втручань, які допомагають зберегти меніски. В протилежному випадку, коли меніски вилучаються, збільшується навантаження на суглобові поверхні, що призводить до прискорення дегенерації хрящових покриттів та підвищує ризик дегенеративних захворювань колінного суглоба.

Ефективність проведених хірургічних втручань оцінюється за наступними критеріями:

• післяопераційна функціональна активність суглоба;
• рівень болю в повсякденному житті та під час фізичної активності;
• розвиток остеоартрозу колінного суглоба в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Профілактика

Профілактика ушкоджень менісків включає дотримання техніки виконання фізичних вправ та дотримання заходів безпеки в повсякденному житті. При отриманні травми рекомендується негайно звернутися до травматолога-ортопеда. В гострий період багато ушкоджень лікуються більш ефективно та з кращими функціональними результатами в порівнянні з хронічними травмами.

Реабілітація

Після зняття гіпсової лонгети для повного відновлення функції суглоба рекомендується проведення фізіотерапевтичних процедур та лікувальної фізкультури.