Перелом зі зміщенням - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Перелом зі зміщенням – це різновид травми, при якій кістка втрачає свою цілісність, і утворені фрагменти переміщуються за межі нормального анатомічного положення.

Основною причиною таких ушкоджень часто є травматичний вплив на кістку, при цьому прикладена сила перевищує міцність кісткової тканини. Рідше до подібного порушення може призвести різке скорочення м'язів, прикріплених до кістки. Переломи зі зміщенням частіше вражають довгі трубчасті кістки, особливо якщо лінія травми проходить у середній частині кістки. Однак внутрішньосуглобні та параартикулярні переломи також можуть призвести до зміщення фрагментів.

Типовим знаком перелому зі зміщенням є укорочення кінцівки та візуальна деформація (в рідкісних випадках може виявлятися подовження сегмента). Тактика зміщення кісток може варіюватися – навколо вертикальної або горизонтальної осі чи одночасно в двох напрямках. У разі подвійного перелому, коли існує дві лінії ушкодження, уламки можуть зміщуватися в різних площинах.

Точний діагноз ставиться на основі клінічних даних та результатів рентгенографії. На рентгенограмах зазвичай добре видно кісткові фрагменти та їхнє положення. Однак у складних випадках може знадобитися комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія. При внутрішньосуглобних переломах, таких як черезмищелковий або чрезвертельний, може знадобитися артроскопія для ендоскопічного вивчення порожнини суглоба.

Переломи з зміною положення кісткових фрагментів належать до категорії складних. Для відновлення кісткової тканини та досягнення консолідації важливо створити оптимальні умови, зокрема, порівняти уламки та зафіксувати їх. Консервативний підхід включає мануальну репозицію відповідно до певної методики. Однак такий метод не завжди є ефективним, і в деяких випадках потрібне хірургічне втручання – скелетне витягування або відкрита операція при переломі зі зміщенням.

Види

Класифікація переломів проводиться за різними принципами, які враховують механізм ушкодження, локалізацію та інші фактори. Виокремлюють такі види переломів зі зміщенням:

• Відкриті та закриті. У випадку відкритих переломів є ушкодження шкірних покривів у області травми, яке може бути первинним (виникає одночасно з переломом кістки) або вторинним (шкіра травмується відколотими фрагментами кістки). Закриті переломи характеризуються збереженням цілісності шкірного покриву.
• Одиничні та множинні. Множинні переломи вважаються більш серйозними і часто виникають внаслідок падіння з висоти.
• Локалізація зміщених переломів може бути різною. У верхній кінцівці це може бути перелом ключиці, плечової, ліктьової або променевої кісток, кісток кисті (зап'ястя, пястних кісток або фаланг пальців). Перелом нижньої кінцівки зі зміщенням може стосуватися стегнової або однієї з гомілкових кісток (великогомілкової або малогомілкової), особливо часто фіксуються ушкодження щиколоток, а також кісток стопи (передплюсневі та плюсневі кістки, фаланги пальців). Зміщення фрагментів може також відбуватися при переломах черепа (кості носа, щелепи), грудної клітини (ребра) та хребта.
• В окрему категорію виокремлюються внутрішньосуглобні переломи, які зазвичай вражають головку кістки, включаючи променево-зап'ястковий, голеностопний та інші суглоби. Околосуглобні переломи мають лінію ушкодження, близьку до суглоба, але розташовані за його межами.

Симптоми

Симптоми перелому зі зміщенням можуть включати:

• сильні болі, що посилюються з часом;
• набряк та гематоми в навколишніх м'яких тканинах;
• искривлення ушкодженої ділянки;
• укорочення кінцівки (рідше спостерігається подовження);
• костяний тріск, що чутно при пальпації травмованої області або спробі руху (визначається тертям фрагментів кістки);
• порушення функції ушкодженої ділянки.

Причини

Перелом зі зміщенням може виникати внаслідок побутових, виробничих або спортивних травм. Механізми отримання травми можуть бути наступними:

• стиснення або тиск на кістку;
• надмірне згинання або розгинання;
• патологічне обертання;
• відривний механізм, пов'язаний з різким скороченням прикріплених м'язів.

Діагностика

При підозрі на перелом обов'язково виконується рентгенографічне дослідження. На рентгенограмі можна побачити лінію пошкодження, кількість уламків і їхнє взаємне розташування. Ця інформація необхідна для розробки лікувального плану. У деяких випадках для уточнення характеру ушкодження може знадобитися комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія.

Лікування

Що собою являє перелом зі зміщенням з точки зору лікування? Підхід може бути як консервативним, так і хірургічним.

Консервативне лікування

Консервативне лікування перелому зі зміщенням полягає в ручній репозиції кісткових уламків. Процес лікування включає в себе наступні етапи:

• Обезболювання. Зазвичай використовується короткочасна внутрішньовенна анестезія.
• Репозиція кісткових фрагментів – лікар обережно повертає уламки в анатомічно правильне положення.
• Контрольна рентгенограма – дозволяє впевнитись у успішності проведеної маніпуляції.
• Накладання жорсткої гіпсової пов'язки з захопленням одного верхнього та одного нижнього суглоба.

Хірургічне лікування – операція при переломі зі зміщенням

У випадку неефективності консервативного підходу можливе хірургічне втручання:

• Скелетне витягування використовується рідше. Суть методу полягає в тому, що в кістку вставляють спицю, яка фіксується до апарату. На конструкцію підвішуються спеціальні вантажі, які допомагають скорегувати положення кісткових уламків. Після досягнення правильного положення проводиться гіпсова іммобілізація. Цей метод вимагає тривалого періоду нерухомості, тому зараз хірурги частіше віддають перевагу оперативним втручанням.
• Під час операції фрагменти кістки поміщаються в правильне положення і фіксуються металевими пластинами та гвинтами. Після операції накладається гіпсова лонгета.

Профілактика

Профілактика фокусується на запобіганні травм. При заняттях спортом з високим ризиком травматизму важливо використовувати відповіднє захисне обладнання.

Реабілітація

Реабілітація після перелому зі зміщенням включає наступні етапи:

• виконання вправ лікувальної фізкультури, що сприяють зміцненню м'язів та відновленню рухливості суглобів;
• проведення фізіотерапевтичних процедур для поліпшення кровообігу та стану м'яких тканин;
• курс відновлювального масажу.

Індивідуальний реабілітаційний план для кожного пацієнта розробляється з урахуванням типу отриманої травми та загального стану здоров'я пацієнта.