Перелом грудини - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Перелом грудини є видом закритої травми грудної клітки. Часто такі ушкодження супроводжуються переломами ребер або ключиці.

Грудина – це плоска губчаста кістка, до якої спереду прикріплюються реберні хрящі. В грудині виділяють три частини: верхню, що називається рукояткою (з яремною вирізкою зверху), середню – тіло та нижню, відому як мечоподібний відросток.

В верхній частині грудинного з'єднання розташовується грудинно-ключичне з'єднання, яке з'єднує ключицю з рукояткою грудини. Кістково-хрящові з'єднання ребер з грудином досить еластичні, оскільки їх основна функція полягає в забезпеченні вільних рухів грудної клітки. Ця анатомічна особливість пояснює рідкість переломів грудини, які складають менше 5% всіх переломів. Якщо такі переломи і трапляються, то частіше за все торкаються зону з'єднання рукоятки з тілом. Зазвичай вони виникають внаслідок сильного стиснення ззовні.

Травми проявляються локальним набряком, синцями та інтенсивним болем, який посилюється при диханні (під час рухів грудної клітки). Для діагностики переломів грудини використовують рентгенівську візуалізацію. Лікування таких ушкоджень, як правило, не викликає ускладнень, оскільки кісткові осколки зазвичай залишаються на місці. Тому для їх зрощення достатньо надійної фіксації на термін 2 тижні. Однак у випадках з множинними осколками може знадобитися операція.

Види

Переломи грудини класифікуються за кількома критеріями:

• Стан кісткових уламків – виділяють переломи зі зсувом та без зсуву.
• Напрямок лінії перелому – косий, поперечний, Z-образний.
• Наявність супутніх травм – ізольований або поєднаний перелом.

Симптоми

Симптоми перелому грудини можуть включати:

• сильний біль в області ушкоджених кісток;
• посилені больові відчуття при диханні та ощупуванні грудної клітки;
• набряк м'яких тканин;
• крововиливи в м'які тканини;
• локальне змінення форми грудної клітки.

Причини

Переломи грудини можуть траплятися внаслідок дії високої енергії ззовні. Найбільш поширені випадки травм виникають у дорожніх аваріях, наприклад, при ударі об кермо у випадку не розправленої подушки безпеки. Також можливі механічні стиснення між елементами автомобілів або великими виробничими механізмами.

Діагностика

Остаточний діагноз перелому грудини базується на рентгенологічних даних. Рентгенівське дослідження виконується мінімум у двох проекціях. У прямій проекції оцінюється стан легеневої тканини, забезпечуючи хорошу видимість плевральних полів. У бічній проекції встановлюється стан грудини і уточнюється лінія пошкодження кісткової тканини. У складних випадках може знадобитися комп'ютерна томографія (КТ) для виявлення прихованих ушкоджень.

Окрім цього, для комплексного обстеження пацієнтів з переломами грудини застосовуються і інші методи:

• електрокардіографія, що оцінює стан серцево-судинної системи;
• ультразвукове дослідження серця з допплерографією.

Лікування

Лікування перелому грудини може бути проведене як консервативними, так і оперативними методами.

Консервативне лікування

При наявності неускладненого перелому рекомендується фіксація кісткових уламків за допомогою широкополосного лейкопластиру та використання спеціального жорсткого корсета.

Хірургічне лікування

Оперативне втручання показане в наступних випадках:

• осколкові переломи;
• повне поперечне зсування уламків.

Лікар-травматолог виконує лінійний розріз для доступу до ушкодженої області. Видаляються дрібні кісткові осколки, проводиться дренування гематоми. При зсуві виконується відкрита репозиція уламків з подальшою фіксацією за допомогою пластин та гвинтів. У деяких випадках проводиться не накостний, а внутрішньокістковий остеосинтез із застосуванням штифтів або накладенням кісткового шва.

Профілактика

Для запобігання переломам грудини важливо дотримуватися заходів безпеки: пристібатися ременями безпеки під час водіння автомобіля та бути обережними на потенційно травмонебезпечних виробництвах (в металургії, машинобудуванні).

Реабілітація

Після зрощення перелому рекомендується виконувати дихальні гімнастики. Також корисні фізіотерапевтичні процедури.