Оскольчастий перелом - симптоми, лікування, причини

Що означає осколковий перелом?

Осколковий перелом є типом ушкодження кістки, при якому формується не лише два уламки, але й один або декілька додаткових фрагментів (осколків).

Про захворювання

Осколковий перелом може виникнути в будь-яких ділянках тіла. Однак найбільш уразливими є довгі трубчасті кістки. На руці це плечева, ліктева та променева кістки; на ногах – стегнова, малогомілкова та великогомілкова кістки гомілки, включаючи область щиколотки. Рідше осколки виникають у коротких трубчастих кістках, таких як плюсневі кістки або фаланги пальців рук і ніг, які можуть бути пошкоджені при падінні важких предметів. Осколкові переломи часто виникають внаслідок прямого удару в обличчя (кості носа, щелепи, черепа). Також можуть пошкоджуватися губчасті кістки, такі як ключиця, п'яткова кістка, хребці та інші.

Клінічні прояви осколкового перелому не мають специфічних ознак. Для цієї травми характерні нестандартне положення ушкодженої кінцівки, сильні болі, набряклість, незвичайна рухливість, відчуття хрусту під час пальпації тощо. Діагноз підтверджується рентгенографією.

Що означає осколковий перелом для лікаря та пацієнта? На відміну від простих переломів в одній площині, осколкові та многоосколкові травми завжди ускладнюють вибір методів вправляння та фіксації уламків. Найбільшу складність становлять внутрішньосуглобові переломи. Лікування може бути як консервативним, так і хірургічним, залежно від особливостей конкретного випадку.

Типи осколкового перелому

Існує два основних види осколкових переломів:

• одноосколковий – формується 1 осколок;
• многоосколковий – виникає 2 і більше осколків.

В залежності від положення кісткових уламків розрізняють осколкові переломи зі зміщенням і без зміщення.

Якщо цілісність шкірного покриву над уламками порушена, йдеться про відкритий перелом. Якщо шкіра залишається непошкодженою, це закритий перелом.

За напрямком лінії перелому виділяють такі типи осколкових ушкоджень:

• косий;
• крайовий;
• поперечно-орієнтований;
• винтовий.

Симптоми осколкового перелому

Клінічні прояви осколкового перелому включають:

• сильний біль в області травми;
• набряклість та наявність гематоми в м'яких тканинах;
• неможливість рухати травмованою кінцівкою;
• відчуття хрусту кісткових уламків при спробі рухів або під час пальпації;
• патологічну рухливість кінцівки в сегменті, де має бути нерухомість;
• зміна нормальної форми анатомічної області;
• незначне підвищення температури тіла (що вказує на стресову реакцію організму і не є постійним ознакою).

Причини осколкового перелому

Основною причиною осколкового перелому є вплив механічної сили, що перевищує міцнісні характеристики кістки. Зазвичай травмуючий вплив здійснюється вздовж осі кістки та може відбуватися при розтяганні або стисненні. У останньому випадку відбувається вдавлений, або компресійний, перелом з роздробленням кістки. Осколковий перелом також може виникнути під перпендикулярним тиском на кістку. Осколки часто утворюються при вогнепальних пораненнях і при дії вибухових хвиль.

Діагностика

Для виявлення осколкового перелому виконується рентгенографічне обстеження мінімум в двох проекціях. Як виглядає цей перелом на рентгенограмі? Лікар бачить не лише лінію перелому та два кісткові уламки, але й визначає наявність кісткових осколків, кількість яких може варіюватися. У складних випадках може знадобитися комп'ютерна томографія.

Лікування осколкового перелому

Лікування осколкового перелому може включати закрите вправляння уламків та позаосередкову фіксацію; в деяких випадках необхідне відкрите співвідношення та заглиблений остеосинтез.

Консервативне лікування

При наявності необхідних умов та знеболюванні проводиться ручне відновлення кісткових сегментів. Ефективність маніпуляції контролюється рентгенографією. Якщо анатомія кістки відновлена, накладається жорстка іммобілізуюча пов'язка з гіпсу. Якщо ручна репозиція не вдається, показано хірургічне втручання. Операція також є першочерговим методом лікування при внутрішньосуглобових осколкових переломах.

Хірургічне лікування – операція при осколковому переломі

Операція при осколковому переломі включає декілька етапів:

• забезпечення доступу до пошкодженої кістки;
• співвідношення уламків під прямим візуальним контролем, видалення роздроблених частин кістки;
• фіксація уламків з використанням титанових пластин і гвинтів;
• послідовна реконструкція тканин та зашивання рани;
• накладення гіпсової лонгети (на відміну від пов'язки, лонгета не повністю закриває кінцівку, а обмежує рухи у двох сусідніх суглобах, залишаючи можливість контролювати стан хірургічної рани).

Профілактика

Профілактика осколкових переломів зосереджена на зниженні травматизму та використанні засобів безпеки при виконанні небезпечних робіт (зокрема, застосування страхувальних тросів при роботі на висоті).

Реабілітація

Після зняття гіпсової пов'язки необхідно відновити функціональну активність суглобів, які були іммобілізовані. На етапі реабілітації рекомендується виконувати фізичні вправи, підібрані фахівцем з лікувальної фізкультури, проходження курсів фізіотерапії та відновлювального масажу.