Перелом вилицевої кістки - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

При пошкодженні виличної кістки порушується вилична дуга, яка також включає відросток скроневої кістки. Ця травма може виникнути в результаті прямого удару по лицевому черепу або падіння і може бути пов'язана з пошкодженням стінок верхньощелепного синуса. Зазвичай такі травми спостерігаються у спортсменів, особливо в контактних видах.

Переломи мають як загальні, так і специфічні ознаки. До них відносяться інтенсивні болі, значна набряклість, гематоми, ускладнення при відкритті рота і порушення чутливості в області обличчя.

Для підтвердження діагнозу застосовують рентгенографію, яка допомагає визначити напрямок лінії перелому. У складних випадках може знадобитися комп'ютерна томографія, що забезпечує послідовні зображення ураженої ділянки.

Методи лікування перелому виличної кістки залежать від клінічної картини травми. Якщо зсув відсутній, достатньо забезпечити спокій для нормального процесу загоєння. При наявності зсуву спочатку необхідно повернути кісткові уламки в правильне положення (виконується відкрита або закрита репозиція), а потім зафіксувати їх.

Види

Згідно з чинною класифікацією, виділяють наступні типи переломів виличної кістки:

• закриті та відкриті – відкритими вважаються ті випадки, коли порушена цілісність шкірного покриву в області пошкодження;
• осколкові – характерні утворенням більше ніж двох осколків, можлива серйозна крошення кістки;
• переломи зі зсувом і без – без зсуву відносяться до менш серйозних травм;
• ізольовані та комбіновані – у випадку комбінованих травм можуть спостерігатися пошкодження інших кісток обличчя, такі як переломи нижньої щелепи, травми стінок верхньощелепної пазухи і т.д. (комбіновані травми мають більш важкий перебіг).

Симптоми перелому виличної кістки

Симптоматика перелому виличної кістки може включати:

• інтенсивні болі;
• кровотечі (при пошкодженні надкостниці);
• подовження середньої частини обличчя;
• крововиливи в кон'юнктиву та слизову оболонку повік;
• синці в області підочейного регіону (так званий симптом «оклярів»);
• перешкоди в змиканні зубів;
• труднощі з відкриттям рота і прийомом їжі;
• порушення дихальної функції (у зв'язку з опусканням м'якого піднебіння);
• кров'янисті виділення з носа і ротової порожнини.

Причини

Травми виличної кістки зазвичай виникають через удар тупим предметом. Вони можуть траплятися в побуті, на виробництві або під час занять спортом. У цих випадках швидко з'являється набряк і синці, що пояснюється високою судинною активністю лицевої області та пухкістю підшкірно-жирової клітковини.

Діагностика

Відповідно до клінічних рекомендацій, при підозрі на перелом правої або лівої виличної кістки слід провести рентгенографію для візуалізації пошкодженої області. Це дозволить побачити стан перелому, його лінію та розташування кісткових фрагментів, а також виключити наявність супутніх травм.

У більш складних випадках для уточнення діагнозу та вибору адекватного лікування може знадобитися комп'ютерна чи магнітно-резонансна томографія для отримання детальних послідовних зображень.

Лікування перелому виличної кістки

Лікування цих травм може проводитися як консервативно, так і оперативно. Вибір методу залежить від характеристик перелому (наявність зсуву або супутніх пошкоджень) і часу, що пройшло з моменту травми.

Консервативне лікування

При відсутності зсуву важливо дотримуватися режиму спокою. Пацієнту призначають спеціальне харчування, що виключає широке відкриття рота, а також рекомендується обмежити розмови.

Якщо є зсув, під знеболенням може бути виконана репозиція уламків через ротову порожнину. Якщо маніпуляція пройшла успішно, призначається режим спокою.

Хірургічне лікування — операція при переломі

Операція може бути рекомендована в таких випадках:

• якщо консервативна репозиція виявилася неефективною;
• якщо пройшло більше 2 тижнів з моменту перелому (в цей час зазвичай формується первинна кісткова мозоль).

Хірургічна процедура включає кілька етапів:

• забезпечення доступу (резекція через ротову порожнину або ззовні);
• відновлення нормальної анатомії виличної кістки;
• фіксація уламків з використанням тампонування або металевих конструкцій;
• фіксація пов'язки.

Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані на запобігання травмам (наприклад, у вуличних бійках або побутових ситуаціях). Спортсменам і професіоналам, які працюють у травмонебезпечній сфері, рекомендується використовувати захисні шоломи.

Реабілітація при переломі виличної кістки

Реабілітаційні заходи після перелому виличної кістки можуть включати:

• фізіотерапевтичні процедури;
• розробку скронево-нижньощелепного суглоба, якщо він постраждав;
• масаж області обличчя.