Деформація грудної клітки - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Деформації грудної клітки (ДГК) є змінами нормальної форми, причому найбільш поширеним варіантом вважається компресія у передньо-задньому напрямку (воронкоподібна груди).

Про захворювання

Воронкоподібна деформація грудної клітки є найпоширенішим типом викривлення. У дитячому та підлітковому віці поширеність даної патології досягає приблизно 3%. У групі підвищеного ризику знаходяться хлопчики, у яких захворювання виявляється в 5 разів частіше.

Усі деформації грудної клітки умовно класифікуються на часто зустрічаються, до яких відносяться воронкоподібне (ВДГК) та кіевидне викривлення, а також рідко зустрічаються типи. До останніх відносяться синдром Поланда, розщеплення стерну вродженого характеру та синдром Курраріно–Сільвермана.

Для діагностики деформації грудної клітки використовуються результати об'єктивного та пальпаторного обстеження, рентгенографії, а також комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії. Лікувальна програма розробляється індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням специфіки аномалії, можливих ускладнень та стадії патологічного процесу. Однак радикальне виправлення відхилень форми грудної клітки у дітей, дівчат і юнаків можливо тільки хірургічним шляхом.

Види деформації грудної клітки та стадії

Відповідно до встановленої класифікації, воронкоподібна деформація грудної клітки поділяється на 3 ступені, які відрізняються за показником Гижицької, що розраховується як співвідношення мінімального розміру грудної порожнини до максимального (в передньо-задньому напрямку).

• Легка ступінь – індекс більше 0,7.
• Помірна ступінь – індекс в діапазоні 0,5-0,7.
• Важка ступінь – показник менше 0,5.

Симптоми деформації грудної клітки

Симптоми деформації грудної клітки залежать від типу виявленої патології.

Воронкоподібна деформація грудей (ВДГК) є найбільш поширеною. Для цієї аномалії характерне вдавлення грудинної кістки всередину грудної порожнини, що пов'язано зі змінами у будові грудинно-реберного компартменту. Причини розвитку цієї патології до кінця не встановлені. Вважається, що аномалія виникає на фоні асинхронного зростання кістково-хрящових структур грудної порожнини.

В залежності від тяжкості стану, пацієнти можуть скаржитися на болі в області передньої та лівої окологрудинної лінії, задишку під час фізичної активності та зниження серцево-легеневої витривалості, усі ці симптоми можуть бути усунені за допомогою операції. Оцінка стану серця має велике значення, оскільки у деяких пацієнтів можливе аномальне положення або стиснення серця внаслідок деформації. У рідкісних випадках ВДГК може бути ознакою спадкового синдрому Марфана.

При кіевидній деформації грудної клітки грудина неправильно виступає вперед, при цьому деформація може бути як симетричною, так і асиметричною. Цей порок розвитку не загрожує внутрішнім органам і викликає виключно косметичні незручності.

Синдром Поланда пов'язаний з недостатнім внутрішньоутробним розвитком великих і малих грудних м'язів, недорозвиненням або відсутністю одного або декількох ребер. Найчастіше ушкодження зафіксовані на правій стороні.

Вроджене розщеплення грудині зазвичай стосується верхнього відділу. Ця аномалія не тільки створює помітний косметичний дефект, але і пов'язана з медичними ризиками. У нормі грудина захищає серце та судини від механічного впливу, в умовах цієї аномалії вони не захищені і можуть легко травмуватися, що є значною загрозою для життя. Потрібно якомога раніше провести оперативне втручання.

Синдром Курраріно–Сільвермана проявляється передчасним закриттям зон росту грудинної рукоятки та тіла. В результаті грудина виявляється недорозвинутою та викривленою, що видно змінює форму грудної клітки. Цей генетичний синдром часто зустрічається з іншими пороками розвитку, що торкаються серця та великих судин. Патологічні зміни також стосуються хребта, який деформується в боковому та передньо-задньому напрямках, що призводить до дегенеративних процесів у хрящах.

Причини деформації грудної клітки

Причини деформації грудної клітки можна розділити на дві категорії:

• вроджені;
• набірні.

Вроджені причини зазвичай пов'язані зі змінами в генетичній програмі плода, що виникають під впливом несприятливих факторів навколишнього або внутрішнього середовища. Набірні причини можуть бути пов'язані з перенесенням операцій на органах грудної клітки, отриманням травм, запальними процесами або бути наслідком новоутворень у грудях, ребрах або органах грудної порожнини.

Діагностика деформації грудної клітки

Для виявлення патологічних процесів застосовуються візуалізаційні методи, такі як рентгенографія з розрахунком певних індексів, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. Крім підтвердження наявності аномалії, важлива також оцінка функції серця (електрокардіографія, УЗД з допплерометрією) та легень (спірографія).

Лікування деформації грудної клітки

Лікування деформації грудної клітки спрямоване на покращення зовнішнього вигляду пацієнта і відновлення функціональності серцево-легеневої системи, яка часто піддається компресії.

Консервативне лікування

Консервативні методи включають фізичні вправи, респіраторну гімнастику та фізіотерапевтичні процедури. Ці підходи допомагають зміцнити м'язевий каркас і покращити роботу серцево-легеневої системи. Однак у них є помітний недолік – вони не здатні зупинити прогресування патологічного процесу. Тому в даний час показання до хірургічного втручання значно розширені.

Хірургічне лікування

Після проведення попереднього обстеження при воронкоподібній груді можливе використання різних методик корекції та косметичної торакопластики, включаючи операцію D. Nuss, як малоінвазивний метод. Усі види операцій включають два основні етапи: відділення грудинно-реберного компартменту і його фіксацію в виправленому положенні.

При кіевидній деформації операція розглядається як єдиний прийнятний спосіб лікування. Давлячі корсети, які раніше використовувалися, виявилися неефективними. Хірургічне втручання включає часткове видалення викривлених хрящових кінців ребер, відновлення форми кісткової частини грудині та фіксацію грудинно-реберного компартменту в правильному положенні.

Для відновлення кісткової структури дефектних ребер при синдромі Поланда використовуються власні трансплантати. Можливе також проведення часткової м'язової пластики.

Вроджене розщеплення грудині має бути усунене як можна швидше. У дітей першого року життя здійснюється кісткове зшивання по середній лінії грудині, а у старших дітей виконується також розсічення хрящових кінців ребер, що сприяє збільшенню обсягу грудної порожнини.

Синдром Курраріно–Сільвермана викликає косметичні проблеми, тому для його корекції виконується часткове иссічення аномально змінених ребер та клиновидне иссічення грудині. На завершальному етапі використовується титан для фіксації.

Профілактика

Профілактика аномалій розвитку грудині спрямована на створення оптимальних умов для формування плоду в утробі матері. Рекомендується підготовка до вагітності за мінімум 3 місяці, збалансоване харчування в період вагітності, а також захист від інфекційних захворювань.

Для зниження ризику придбаних деформацій у дорослих і дітей важливо уникати травм та використовувати засоби індивідуального захисту.

Реабілітація

У післяопераційний період рекомендується симптоматичне лікування, антибіотикопрофілактика, фізіотерапія, дихальна гімнастика, а також виконання вправ лікувальної фізкультури під контролем кваліфікованого фахівця.