Кіфосколіоз - симптоми, лікування, причини

Загальний опис захворювання

Кіфосколіоз грудного відділу хребта може виникнути як внаслідок генетичних чинників, так і в процесі життя. Ця патологія проявляється зміною форми спини. Зміна анатомії сприяє виникненню больового синдрому та дискомфорту у спині, а також підвищеній втомлюваності. Патологічна деформація грудного відділу може призвести до порушення форми грудної клітини, що негативно позначається на функціях легенів і серця. Це може викликати задишку, болі в серці та порушення серцевого ритму. У людей з кіфосколіозом часто спостерігаються загальна слабкість і підвищена втомлюваність, а також можуть виникати проблеми з роботою кишечника.

Кіфосколіоз часто розвивається в підлітковому віці, коли скелет активно росте, що може призвести до порушень у його будові. Хлопці більшою мірою підлягають цьому захворюванню: аномалії хребта діагностуються у них у 4 рази частіше, ніж у дівчат.

Діагностика кіфосколіозу ґрунтується на даних візуального огляду та рентгенографічного дослідження, виконаного мінімум у двох проекціях (передній і бічній). У складних випадках може знадобитися комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.

Лікування кіфосколіозу у дорослих може бути як консервативним, так і хірургічним. Хірургічне втручання необхідне при вираженому викривленні хребта та наявності вторинних порушень у функції серця і легень.

Категорії кіфосколіозу

Кіфосколіоз класифікується на 4 ступені залежно від вираженості викривлення та потенційних наслідків:

• Перша ступінь – кут випуклості не перевищує 55 градусів, хребці трохи повернуті в боковому напрямку.
• Друга ступінь – кут викривлення не перевищує 65 градусів, бічна ротація стає більш помітною.
• Третя ступінь – кут викривлення досягає 75 градусів. На цьому етапі формується горб, і деформується грудна клітка, що може призводити до функціональних розладів легень і серця.
• Четверта ступінь – кут деформації перевищує 75 градусів, а анатомічні та функціональні порушення органів грудної клітини стають більш вираженими.

За зовнішнім виглядом кіфосколіоз ділиться на два типи:

• правосторонній, коли викривлення направлене вправо;
• лівосторонній, коли викривлення має ліву направленість.

Особливості захворювання

Вроджений кіфосколіоз може стати помітним у дитини лише до півроку або року. На початкових стадіях бокове викривлення проявляється тільки у вертикальному положенні. При прогресуванні захворювання горб стає видимим навіть в горизонтальному положенні. Приблизно у 50% випадків дитячий кіфосколіоз супроводжується неврологічними проявами, а в тяжких випадках можливі парези. Тому важливо рано виявити аномалії в будові хребта та своєчасно почати корекційні заходи.

Набутий кіфосколіоз у підлітків проявляється сутулістю, швидкою втомлюваністю спини та болісними відчуттями. Пізніше починаються візуальні зміни в анатомії хребетного стовпа. Збільшення деформації призводить до обмеження рухів грудної клітини і появи задишки, що посилюється під час фізичного навантаження.

Етіологія кіфосколіозу

Причини розвитку кіфосколіозу діляться на дві групи: вроджені та набуті.

Вроджений кіфосколіоз може бути наслідком аномального будування хребців, що може бути викликано генетичними змінами або порушеннями окостеніння в утробі. Зазвичай ця патологія стає помітною не відразу після народження, а через кілька місяців (як правило, до шести місяців).

Витягнуті причини цього викривлення можуть включати:

• пороки розвитку сполучної тканини;
• рахіт, викликаний нестачею вітаміну D;
• остеохондропатичні зміни хребта;
• пухлини;
• хвороба Шейермана-Мау (спадкове захворювання);
• порушення нейром’язкового функціонування (міодистрофія, параліч);
• аутоімунні запалення, що вражають хрящову тканину хребта;
• несумісність у зростанні кістково-м’язевих структур хребта.

Набутий кіфосколіоз найчастіше починає розвиватися в підлітковому віці.

Фактори ризику включають:

• високі механічні навантаження на хребет;
• бустрое розвиток скелета;
• неактивний спосіб життя;
• неправильна поза під час роботи за столом;
• підйом важкостей.

Процедури діагностики

Первинна діагностика кіфосколіозу ґрунтується на візуальному огляді та пальпації хребта. На ранніх стадіях можна помітити круглу спину (тоді як при прогресуванні з’являється вертебральний горб). Деформація впливає на положення корпусу: плечі нахиляються вперед, що призводить до зниження тонусу м'язів черевної стінки. Ортопед оглядає пацієнта в двох положеннях: при максимальному вирівнюванні спини та в зігнутому стані. На стороні викривлення проміжки між ребрами зменшуються, у той час як на протилежній – збільшуються.

Для оцінки тяжкості деформації виконують рентгенографію. Якщо необхідна більш детальна візуалізація, можливе використання комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії.

Важливо не тільки визначити ступінь кіфосколіозу, але й оцінити стан органів грудної клітини, а також виявити причини викривлення хребта. Для аналізу функції серця проводяться електрокардіографія та ультразвукове дослідження з допплерографією. Спірографія допомагає оцінити функціональну ємність легень. Для виявлення можливих причин кіфосколіозу також визначають рівень 25-гідроксихолекальциферолу та кальцію в крові, виконують ревмопроби та інші аналізи. У разі підозри на спадкову патологію рекомендується консультація генетика.

Пацієнт з кіфосколіозом спостерігається не лише у травматолога-ортопеда, але також у інших спеціалістів – кардіолога, пульмонолога, гастроентеролога.

Методи лікування кіфосколіозу у дорослих

Лікування кіфосколіозу, як правило, здійснюється за допомогою консервативних методів. Чим раніше розпочнеться таке лікування, тим більше шансів на успішний результат. Проте в ряді випадків потрібно хірургічне втручання, з урахуванням можливих протипоказань.

Консервативне лікування

Консервативна терапія зазвичай включає такі методи:

• використання спеціалізованих ортопедичних корсетів, які підтримують правильну поставу та зменшують навантаження на хребет, а також сприяють поступовій корекції позиції хребців;
• індивідуально підібрані вправи лікувальної фізкультури (розробкою програми займається спеціаліст з ЛФК).

Вибір методів консервативного лікування залежить від вираженості кіфосколіозу. При першій ступені викривлення можна досягти хороших результатів завдяки правильно підібраному комплексу вправ, а при другій степені – часто в програму включають і носіння корсета-фіксатора.

В лікування також рекомендується включити масаж, який сприяє поліпшенню стану м'язів. Для досягнення помітного терапевтичного ефекту масажі зазвичай проводять курсами (10-15 сеансів) з перервою 3-6 місяців.

Хірургічне втручання

Хірургічне лікування показано в наступних випадках:

• четверта ступінь деформації;
• стійкий больовий синдром;
• порушення функцій життєво важливих органів грудної клітини;
• виражені неврологічні розлади.

Обсяг операції визначається в залежності від конкретної клінічної ситуації. Основним методом хірургічної корекції є установка фіксуючих конструкцій з поетапною реконструкцією хребта.

Профілактика кіфосколіозу

В ортопедичній практиці рекомендовано відновлювати анатомію хребта до 14-15 років, тобто до закінчення періоду активного зростання скелета. При своєчасному початку консервативного лікування можна ефективно впоратися з кіфосколіозом першої та другої ступені.

Реабілітаційний процес

Після операції важливим аспектом є раннє початок реабілітації. Програма реабілітації повинна включати лікувальну фізкультуру, фізіотерапію та масаж. Після відновлення кісткової тканини корисно займатися лікувальним плаванням.