Викривлення хребта - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Поширеність цього захворювання обумовлена тим, що сучасна людина проводить багато часу в сидячому положенні. Таке положення тіла сприяє найбільшому тиску на хребтовий стовп.

В дитинстві хребет дитини підлягає активним змінам, які призводять до утворення фізіологічних вигинів. У шийному та поперековому відділах ці вигини направлені вперед, тоді як у грудному і крижовому – назад. Такі фізіологічні вигини необхідні для зменшення сили вертикального навантаження, передаючи її на сусідні зв'язки. Вигини також допомагають пом'якшувати удари під час активних рухів. Напіврухливі з'єднання хребців дають можливість хребту вигинатися, зберігаючи правильну форму.

Часті причини порушення постави серед дітей та підлітків включають індивідуальні особливості, спадковість, статичні порушення (постійні неправильні пози) та недостатню рухливість. Школярі, студенти та працівники офісів часто сидять з невеликим нахилом вперед, що призводить до ослаблення паравертебральних м'язів, внаслідок чого вся вага тіла лягає на хребет. Ці фактори можуть спершу порушити поставу, але при тривалому впливі ведуть до органічних змін у хребті.

На початковій стадії захворювання помітні ознаки відсутні. У міру прогресування деформації змінюється зовнішній вигляд людини. Первинна діагностика базується на рентгенологічних дослідженнях.

Лікування легкого ступеня деформації передбачає використання консервативних методів. У більш складних випадках може знадобитися хірургічне (ортопедичне) втручання.

Види викривлення хребта

Спеціалісти виділяють три основних типи викривлення хребта:

• патологічний кіфоз – випукла частина дуги звернена назад (кут відкритий спереду);
• патологічний лордоз – випукла частина дуги направлена вперед (кут відкритий назад);
• сколіоз – бічна деформація хребта, яка може призвести до утворення реберного горба;
• кіфосколіоз – це поєднання викривлення в бічній площині і з переду назад (S-образне викривлення).

Також розрізняють кіфозні та лордозні викривлення. Збільшення цих вигинів може призводити до утворення патологічних порушень. У грудному та крижовому відділах вони спрямовані назад, а в шийному та поперековому – вперед.

Кіфоз, який завжди сприймається як патологія, проявляється в тому, що хребет у сагітальній площині не повинен мати викривлень. Сколіоз найбільш поширений, особливо в грудному відділі, і він може бути як правостороннім, так і лівостороннім.

Бокове викривлення хребта класифікується на чотири ступені важкості за В.Д. Чакліним.

• Перша ступінь – кут викривлення варіюється від 5 до 10 градусів. Невелике викривлення хребта може бути виявлено тільки за допомогою рентгенографії, зовнішньо воно не помітне.
• Друга ступінь – кут викривлення складає від 11 до 30 градусів. На цьому етапі спостерігається помітне відхилення хребта, яке призводить до утворення компенсаторних дуг. При пальпації можуть бути виявлені міофасціальні валики та реберний горб.
• Третя ступінь – кут викривлення складає 31-60 градусів. Значні зміни форми тіла стають очевидними, а рентген показує клиноподібну форму хребців у деформованій ділянці та зміни структури міжхребцевих дисків.
• Четверта ступінь – кут викривлення перевищує 60 градусів. Естетичний стан тіла виражено порушений, що може викликати психологічні проблеми. Деформація тазу, відхилення корпуса, зниження рухливості хребта та змінена форма грудної клітини – це основні прояви. Рентгенографія демонструє клиноподібні хребці, а також ураження міжхребцевих суглобів та відкладення кальцієвих солей у зв'язковому апараті.

Симптоми викривлення хребта

Симптоми викривлення хребта залежать від характеру деформації. Так, при сколіозі можуть спостерігатися:

• сутулість;
• різна висота лопаток, плечей і тазу справа і зліва;
• візуально одна рука може здаватися довшою за іншу;
• при нахилі тулуба утворюється реберний горб, змінюються розміри талієвого трикутника;
• болісні відчуття в спині при знаходженні в одній позі або фізичному навантаженні;
• швидка втомлюваність паравертебральних м'язів.

Частіше за все сколіоз прогресує, і до зазначеним симптомам можуть приєднатися більш серйозні проблеми, включаючи порушену функцію дихання, збої в роботі внутрішніх органів і остеохондроз. Люди зі сколіозом частіше піддаються бронхіальним астмам, пневмоніям і патологіям серцево-судинної системи.

Причини викривлення хребта

Причини викривлення хребта діляться на дві категорії: вроджені та набуті.

Вроджені викривлення формуються через порушення на стадії закладки та розвитку міжхребцевих дисків і зв'язок у материнській утробі. В ранньому дитинстві деформації можуть виникати через рахіт, дитячий церебральний параліч або поліомієліт.

Набуті викривлення розвиваються в дитячому та підлітковому віці, особливо під час активного росту. Можливі причини включають:

• слабкий м'язовий корсет спини;
• малорухливий спосіб життя;
• незбалансоване харчування;
• нерівномірні фізичні навантаження;
• виражений нахил тулуба вперед при сидінні;
• одностороннє носіння сумки або рюкзака.

У дорослих викривлення можуть виникати на фоні захворювань опорно-рухового апарату, таких як деформуючий артроз колінного або стегнового суглобів, що підвищує ризик розвитку сколіозу.

Діагностика викривлення хребта

Для діагностики викривлень хребта застосовуються наступні методи:

• ортопедичний огляд;
• рентгенографія хребта;
• комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія, особливо в складних випадках.

Ці методи досліджень дозволяють наочно оцінити ступінь деформації.

Лікування викривлення хребта

Лікування викривлень хребта можна розділити на консервативні та хірургічні методи. Фізична реабілітація відноситься до консервативних методів і може застосовуватися як основне лікування, так і як відновлювальний етап після операцій. Основна мета – призупинити прогресування захворювання та стабілізувати стан пацієнта.

Консервативне лікування

Як виправити сколіоз та інші деформації хребта? До основних методів консервативної терапії відносяться:

• оздоровчий масаж;
• лікувальна фізкультура;
• використання спеціальних ортопедичних корсетів;
• фізіотерапевтичні процедури;
• тейпування.

При виражених болях може бути рекомендовано застосування нестероїдних протизапальних засобів для симптоматичного полегшення.

Хірургічне лікування

Реконструктивно-пластичні операції виконуються при значних деформаціях, негативно впливаючих на роботу внутрішніх органів або порушуючих гармонію тіла, що може викликати психологічні проблеми у пацієнта.

Профілактика викривлення хребта

Профілактика набутих викривлень досить проста, і важливо дотримуватися рекомендацій:

• регулярно робити перерви під час сидячої роботи;
• уникати механічних навантажень асиметричного характеру;
• оптимізувати раціон харчування для забезпечення організму необхідними вітамінами та мінералами;
• займатися фізичною активністю (плавання, лижі, велосипед);
• дотримуватися правильної постави при сидячій роботі.

Реабілітація

Існує безліч підходів до фізичної реабілітації. В одних випадках акцент ставиться на лікувальну фізкультуру (ЛФК), в інших – на плавання, яке також ефективно при лікуванні цього захворювання. Крім того, може знадобитися поєднання різних видів фізичної активності з іншими методами, такими як дієтотерапія, рефлексотерапія та фізіотерапія. Оптимальну програму реабілітації підберуть травматолог-ортопед спільно з лікарем-реабілітологом.