Азооспермія - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Азооспермія – це патологічне порушення процесу сперматогенезу, при якому сперматозоїди відсутні в еякуляті (насіннєвій рідині). Цей стан є однією з найпоширеніших причин чоловічого безпліддя, і за статистичними даними становить 10-20% усіх випадків.

Азооспермія не є самостійним захворюванням, а являє собою поєднання симптомів, викликаних порушеннями в утворенні статевих клітин (сперматогенезі). При даній патології процес еякуляції у чоловіка відбувається як зазвичай, а насіннєва рідина зовні не відрізняється від нормальною. Запліднення в разі азооспермії не відбувається. За статистичними даними такий діагноз ставлять менше ніж у 1% чоловіків.

Види

Класифікація азооспермії виокремлює дві основні форми:

• вроджена: виникає внаслідок внутрішньоутробних порушень у розвитку;
• набуту: розвивається внаслідок захворювань яєчок та інших патологій.

Також в залежності від механізмів формування виокремлюють чотири форми азооспермії:

• секреторна (необструктивна); сперматозоїди не виробляються через гормональні або генетичні порушення;
• екскреторна (обструктивна); викликана наявністю обструкції в насіннєвиводящому протоку; може розвинутися після операцій, травмування насіннєвих шляхів або бути наслідком вроджених аномалій;
• транзиторна (тимчасова); може виникати під дією зовнішніх або внутрішніх факторів; зустрічається надзвичайно рідко і майже завжди проходить самостійно;
• змішана; включає в себе порушення сперматогенезу та прохідності насіннєвивідних протоків.

Симптоми

Азооспермія не впливає на якість життя чоловіка. У більшості випадків відсутні як суб’єктивні, так і об’єктивні симптоми, статева функція та еректильна активність зберігаються, а об’єм еякуляту відповідає нормі. Перші ознаки захворювання можуть бути виявлені, коли пара вирішує завести дитину. Обстеження чоловіка може виявити симптоми азооспермії.

В залежності від причини, яка викликала порушення, у чоловіка можуть спостерігатися деякі неспецифічні ознаки:

• набряклість мошонки;
• збільшення об’єму яєчок;
• дискомфорт в паховій області;
• збільшені придатки яєчок через скупчення насінної рідини;
• ретроградна еякуляція – сім’яизверження здійснюється в сечовий міхур.

Якщо секреторна азооспермія пов'язана з гормональними порушеннями, можуть спостерігатися такі симптоми:

• знижене лібідо;
• еректильні проблеми;
• зменшений об’єм яєчок;
• мікропеніс (зменшений розмір статевого органа).

Причини

Причини виникнення азооспермії можуть відрізнятися в залежності від її природи. Для обструктивної форми факторами можуть стати:

• стриктура уретри;
• грижа мошонки;
• перенесені хірургічні операції;
• травми статевих органів;
• запальні процеси в мошонці;
• вроджені аномалії насіннєвивідних проток.

Причинами необструктивної форми можуть бути:

• опухлини яєчок;
• радіаційне опромінення;
• отруєння хімічними речовинами або важкими металами.

Також інфекційні захворювання (як епідемічний паротит), а також вроджені аномалії (наприклад, крипторхізм) можуть служити причиною секреторної азооспермії.

Існує безліч захворювань, симптомом яких може бути як секреторна, так і екскреторна форма патології. До них належать сифіліс, діабет, травми хребта, пухлини гіпофіза, гіпогонізм та целіакія.

Тимчасова азооспермія може зустрічатися у сексуально активних чоловіків у результаті частих статевих актів. Іноді вона розвивається на фоні медикаментозного лікування (гормонами або антибіотиками), гострих захворювань, або через часте відвідування бань і саун.

Діагностика

Якщо зачаття не відбулося протягом 12 місяців регулярного статевого життя без використання контрацепції, пара проходить діагностику. Обстеження чоловіка починається з детальної спермограми, яка має бути виконана щонайменше 2 рази з інтервалом в 2-3 тижні. Це дозволяє спостерігати всі стадії сперматогенезу.

Для визначення істинних причин азооспермії лікар проводить збір анамнезу: аналізує спосіб життя чоловіка, наявність професійних ризиків, перенесені хвороби, тривалість безплідного періоду та інші фактори. Далі слідує фізикальний огляд, який включає оцінку статури пацієнта, стану статевих органів та вираженості вторинних статевих ознак. Потім призначаються додаткові дослідження для точного визначення причини азооспермії:

• аналіз крові на наявність гормонів: тестостерон, пролактин, ФСГ, ЛГ та інших;
• мазок з уретри для виявлення запальних процесів;
• ПЦР-тест для діагностики інфекцій, які передаються статевим шляхом;
• аналіз сечі, отриманої після еякуляції, у випадку підозри на ретроградне сім’явиверження;
• ТРУЗІ передміхурової залози та УЗД мошонки для візуалізації розмірів та структури яєчок, виявлення рубцевих змін, пухлин та інших проблем, які можуть вплинути на утворення або рух сперматозоїдів.

Для уточнення діагнозу іноді може бути рекомендована біопсія яєчка (micro-TESE або TESE). При цьому з тестикул береться невеликий ділянку тканини для мікроскопічного аналізу. У процесі лікарі можуть оцінити кількість і якість статевих клітин всередині яєчок, а також відібрати життєздатні сперматозоїди для подальшого екстракорпорального запліднення.

Лікування

Незалежно від причини азооспермія вимагає лікування, спрямованого на усунення її факторів. Лікування може бути консервативним або хірургічним, вибір методу в першу чергу залежить від форми захворювання.

Консервативне лікування

При секреторній азооспермії, викликаній ендокринними порушеннями, спеціаліст може призначити замісну або стимулюючу гормональну терапію. Часто така терапія допомагає відновити фертильність.

Якщо азооспермія тимчасова і розвинулася з причин захворювання або несприятливих факторів, усунення первопричини може відновити рівень сперматозоїдів.

Хірургічне лікування

Обструктивна азооспермія вимагає хірургічного втручання. Лікарі виконують реконструктивні операції, які відновлюють нормальну прохідність насіннєвивідних шляхів. Це можуть бути:

• пластика уретри;
• хірургічне лікування варикоцеле;
• вазо-вазоанастомоз або вазо-епідидимоанастомоз: це операції з поєднання насіннєвивідного протоку з придатком за допомогою штучного зрощення.

Ймовірність успішного відновлення фертильності після таких операцій варіюється від 27% до 56%.

Допоміжні репродуктивні технології

Якщо запропоновані методи лікування не призводять до бажаних результатів, може бути прийнято рішення про застосування допоміжних репродуктивних технологій, таких як екстракорпоральне запліднення (ЕКО) з ІКСІ або ПІКСІ. Цей метод передбачає штучне запліднення яйцеклітини сперматозоїдом, витягнутим внаслідок біопсії яєчка або його придатка. Лікарі відбирають найбільш життєздатні клітини і вводять їх у ооцит.

Якщо усунути причини патології неможливо, найкращим варіантом для зачаття може стати використання донорської сперми.

Профілактика

Існує кілька ефективних рекомендацій для зниження ризику виникнення азооспермії:

• уникати травм репродуктивних органів;
• вести здоровий спосіб життя і відмовитися від шкідливих звичок;
• планово відвідувати уролога один раз на рік;
• уникати або своєчасно лікувати інфекційні захворювання, включаючи статеві інфекції;
• пройти генетичне обстеження у випадку підозри на спадкові патології.

Реабілітація

Після хірургічного лікування обструктивної азооспермії необхідно:

• обмежити фізичне навантаження;
• уникати перегрівання;
• виключити статеві контакти;
• не купатися в відкритих водоймах;
• приймати прописані ліки;
• дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

Терміни реабілітації можуть варіюватися в залежності від причин патології та методу хірургічного втручання.