Дефіцит цинку - симптоми, лікування, причини

Що таке дефіцит цинку?

Дефіцит цинку – це стан, коли в організмі знижені запаси цього важливого мікроелемента, необхідного для нормального функціонування імунної системи, репродуктивної системи, шкіри, волосся, а також для роботи мозку і зору. Цинк є невід'ємною частиною багатьох ферментів, що беруть участь у синтезі білків, ДНК та РНК, а також у процесах відновлення тканин.

За нормальних умов організм містить 2-3 г цинку, з яких приблизно 2/3 знаходяться в м’язах, а решта – у кістках та інших тканинах.

Як визначається дефіцит цинку і скільки часу займає діагностика?

Діагностика дефіциту цинку проводиться за допомогою лабораторних досліджень крові та іноді сечі. Аналіз крові на рівень цинку є швидким і доступним методом, а результати, як правило, надходять протягом 24 годин.

За необхідності лікар може призначити додаткові аналізи для оцінки біохімічних показників, що дозволяє більш точно визначити статус цього мікроелемента в організмі.

Хто призначає обстеження на дефіцит цинку?

Обстеження на дефіцит цинку призначають терапевти, ендокринологи, а також дерматологи або педіатри при появі характерних симптомів чи підозрі на порушення метаболізму цинку. Консультація фахівця обов’язкова для визначення необхідності додаткових аналізів.

Як підготуватися до діагностики дефіциту цинку?

Для отримання точних результатів діагностики рекомендується за 24-48 годин до здачі аналізу відмовитися від прийому добавок, що містять цинк. Варто дотримуватися звичного режиму харчування і уникати надмірного фізичного навантаження у день здачі крові.

Додатково може знадобитися забор крові вранці натще для мінімізації можливих похибок у результатах.

Причини виникнення дефіциту цинку

До найважливіших причин дефіциту цинку належать:

• Недостатнє надходження мікроелемента з їжею. Продукти рослинного походження містять менше цинку, а наявність фитинової кислоти погіршує його засвоєння.

• Порушення роботи шлунково-кишкового тракту, як-от діарея, інтоксикації чи стрес, що сприяють його втратам.

• Підвищені потреби в цинку в періоди зростання, вагітності, лактації або під час інтенсивних фізичних навантажень.

• Деякі ліки, зокрема глюкокортикостероїди та препарати селена, можуть пригнічувати його всмоктування.

Особливо ризикованим дефіцит цинку є в регіонах з бідною ґрунтовою базою і засушливим кліматом.

Симптоми недостатності цинку в організмі

Нестача цинку може проявлятися різноманітними симптомами, серед яких:

• Зміни шкіри: уповільнене загоєння ран, появлення акне, сухість і лущення шкіри.

• Проблеми з волоссям та нігтями: волосся втрачає блиск і випадає, нігті стають ламкими із появою білих плям.

• Порушення роботи нервової системи: погіршення сну, зниження концентрації, зміни сприйняття смаку та запаху.

• У дітей сповільнюється фізичний і розумовий розвиток.

• Ослаблення імунітету, що веде до частих респіраторних і інфекційних захворювань.

• У чоловіків може порушуватися статева функція та знижуватися лібідо.

Протипоказання та побічні ефекти терапії дефіциту цинку

При лікуванні дефіциту цинку важливо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. Надлишок цинку може спричинити небажані ефекти, такі як:

• Нудота та блювання.

• Порушення роботи шлунково-кишкового тракту, у тому числі виразки шлунку та кишечника.

• Зміни смакових відчуттів, алергічні реакції та дерматити.

• Зменшення всмоктування міді, що може негативно вплинути на кровотворення та імунітет.

Лікування слід проводити під ретельним медичним контролем, особливо у пацієнтів з супутніми захворюваннями та індивідуальною непереносимістю препаратів.

Профілактика і рекомендації щодо харчування для нормалізації рівня цинку

Профілактика дефіциту цинку полягає у формуванні збалансованого раціону. Для нормального рівня цинку рекомендується вживати:

• Продукти тваринного походження: яловичина, баранина, курятина, риба, морепродукти, молочні вироби, яйця.

• Багаті цинком рослинні продукти: гречка, горіхи, насіння гарбуза та соняшника, шпинат, часник, темний шоколад, бобові.

Також застосовують біологічно активні добавки з цинком (у формі глюконату, пиколінату або ацетату), але їх прийом має бути узгоджений з лікарем. Профілактичний прийом добавок за 2-3 місяці до сезонних епідемій допомагає підтримати імунітет.