Олігоменорея - симптоми, лікування, причини

Що таке олігоменорея

Олігоменорея – це розлад менструального циклу, при якому менструації відбуваються менше 9 разів на рік. Часто вона супроводжується скороченням тривалості менструальних кровотеч до двох діб. У здорових жінок менструальний цикл зазвичай триває близько 28 днів, з можливими інтервалами між початком менструації до 35 днів. Нормальна тривалість кровотечі складає від 3 до 7 днів. Якщо ці параметри відхиляються, це і називається олігоменореєю.

Загальний опис стану

Олігоменорея не є окремим захворюванням, а є симптомом, що вказує на порушення в репродуктивній системі. Найбільш частими провокуючими факторами є гормональні дисбаланси. Проблема найчастіше спостерігається у молодих жінок і зустрічається в середньому у 2-3% пацієнток. Також рідкісні та мізерні менструації можуть спостерігатися в період менопаузи.

Типи олігоменореї

В залежності від характеру менструальних порушень виділяють кілька типів олігоменореї:

• Опсоменорея (брадименорея): тривалість циклу перевищує 35 днів, можуть спостерігатися затримки на 2-3 місяці.
• Спаніоменорея: менструації відбуваються 2-4 рази на рік, цикл збільшується до 90-180 днів.
• Занадто короткі, фізіологічно недостатні менструації, які тривають менше 72 години.

За часом прояву олігоменорею можна поділити на первинну та вторинну, а також на фізіологічну та патологічну. Первинна форма проявляється з початком менструацій (менархе). У перші два роки після їх появи нестабільність циклу може бути варіантом норми. Зазвичай до 15-16 років відбувається стабілізація взаємодії органів, відповідальних за вироблення статевих гормонів, і цикл нормалізується. Якщо цього не відбувається, то встановлюється діагноз патологічної олігоменореї, яка вимагає лікування.

До фізіологічних форм олігоменореї відносяться:

• Збільшення циклу після 45 років, пов’язане зі зміною гормонального фону та поступовим зникненням репродуктивної функції.
• Олігоменорея внаслідок скасування оральних контрацептивів, при яких знижується вироблення ендогенних статевих гормонів, і організму потрібен час для відновлення менструального циклу.
• Рідкісні менструації через вплив зовнішніх факторів на нервову регуляцію: зміни клімату, сильний стрес. Якщо через 1-2 цикли менструації не нормалізуються, необхідно звернутися до гінеколога.

Вторинна олігоменорея може бути як фізіологічною, так і патологічною. Вторинну форму діагностують, коли менструації були нормальними, але в результаті впливу різних факторів стали рідкісними. Фізіологічна олігоменорея може виникнути внаслідок голодування, фізичного виснаження або надмірних навантажень. Збой менструального циклу також часто спостерігається у жінок на суворих дієтах та професійних спортсменок.

Симптоматика олігоменореї

Головний симптом олігоменореї – це нерегулярні, надто рідкісні менструації. При фізіологічній формі цей ознака часто є єдиним. У випадку патологічної форми можуть додаватися симптоми захворювань, що викликали олігоменорею.

• При гормональних збої: поява волосся на стегнах, грудях, обличчі та животі (гірутизм), коливання ваги, несподіваний набір маси, акне через підвищену активність сальних залоз, зміна фігури за чоловічим типом: широкі плечі та вузький таз.
• При полікістозі яєчників інтервал між менструаціями може збільшуватися від 40 днів до півроку, а кров виділяється всього 1-2 дні. Часто спостерігається безпричинний набір ваги та посилення росту волосся на обличчі та кінцівках.
• При недорозвиненні статевих органів менструації мізерні, рідкісні, мазеподібні, можуть супроводжуватися сильними болями внизу живота, ломотою в ділянці перинея. В підсумку менструації можуть повністю зникнути.
• При запальних процесах можуть відзначатися: часті болі внизу живота, свербіж, дискомфорт в перинеї, а також зміна виділень з статевих шляхів на білі або жовтуваті.

Додаткові симптоми можуть відсутні. У таких випадках жінка вперше помічає нерегулярності циклу при виникненні труднощів з зачаттям.

Фактори, що впливають на олігоменорею

Існує безліч факторів, які можуть провокувати олігоменорею.

• Аномалії розвитку статевих органів, такі як інфантилізм матки, її аномальні вигини, гіпоплазія, недорозвинення маткових труб та вагіни.
• Сильні стреси та нестача поживних речовин у період статевого дозрювання.
• Полікістоз яєчників або їх передчасне виснаження, що призводить до змін менструацій через погіршення функцій залоз. В результаті порушується синтез естрогенів, відсутня овуляція, і виникають кісти.
• Запальні процеси, в тому числі, викликані інфекціями, що передаються статевим шляхом (колпіт, сальпінгіт, гонорея, хламідіоз тощо).

Рідкісні причини олігоменореї:

• опухлини гіпофіза та гіпоталамуса;
• фіброміома матки;
• порушення функції щитовидної залози;
• видалення яєчників;
• декомпензований цукровий діабет.

Олігоменорея також може бути наслідком аутоімунних процесів, таких як оофорит, що призводить до руйнування яєчників.

Методи діагностики

Первинний діагноз олігоменореї ставить гінеколог, який проводить основні обстеження.

• Стандартний гінекологічний огляд, що включає вагінальне дослідження з використанням дзеркал, пальпацію та забір мазків на мікрофлору.
• УЗД органів малого таза. Це дослідження дозволяє дізнатися розташування та структуру репродуктивних органів і виявити об'ємні утворення.
• Аналіз крові на гормони: дає можливість оцінити функціонування яєчників, гіпоталамуса та гіпофіза.
• Гістеросальпінгографія – рентгенологічне дослідження з введенням контрастної речовини для уточнення стану статевих органів.

У разі необхідності проводять кольпоскопію та гістероскопію для більш детального вивчення слизової оболонки матки та вагіни. Якщо патології геніталій відсутні, може бути призначено МРТ головного мозку, неврологічні дослідження та консультація ендокринолога.

Підходи до лікування

При підтвердженій фізіологічній олігоменореї після виключення провокуючих факторів зазвичай обирається тактика спостереження. Ключовим є нормалізація харчування, виключення стресів і надмірної фізичної активності. За необхідності може призначатися терапія для зняття дискомфортних симптомів, імуностимуляція та вітаміни.

Лікування патологічної олігоменореї проводить гінеколог-ендокринолог, і підхід залежить від результатів діагностики.

Консервативні методи лікування

Медикаментозна терапія включає препарати, що містять естрогени, які допомагають нормалізувати менструальний цикл і сприяють дозріванню яйцеклітини. Для зниження ризику ракових захворювань та гіперплазії ендометрія призначають гормональні контрацептиви. При запальних процесах застосовують як симптоматичну, так і етіотропну терапію: антибіотики, протизапальні препарати та ін.

Хірургічні методи лікування

Хірургічне втручання застосовується в основному для видалення пухлин, які впливають на нормальну роботу репродуктивної системи. При синдромі полікістозних яєчників може бути використаний метод лапароскопічної електрокоагуляції, що дозволяє мінімально інвазивно видалити тканини, що продукують андрогени. Ця процедура зазвичай рекомендована, коли жінка планує природне зачаття. Ефект зазвичай зберігається на рік.

Профілактика олігоменореї

Для профілактики первинної олігоменореї у молодих дівчат особливо важливо забезпечити повноцінне харчування, уникати нестачі поживних речовин і фізичних та емоційних перевантажень. Крім того, необхідно підтримувати нормальну вагу, не допускаючи як виснаження, так і ожиріння.

З метою запобігання вторинній формі захворювання рекомендується щорічно проходити огляд у гінеколога, незалежно від наявності статевого життя. Регулярні перевірки допоможуть уникнути виникнення хронічних запалень та незворотних змін у репродуктивній системі. При будь-яких порушеннях здоров’я слід негайно звернутися за допомогою.

Реабілітаційний період після лікування

Сучасні хірургічні методики дозволяють лікувати олігоменорею з мінімальним втручанням. Жінка може бути виписана додому в день операції або на наступний день, а повне відновлення займає приблизно місяць. У цей період рекомендується уникати фізичних навантажень, перегрівів і статевого життя. У випадку великих втручань процес відновлення може зайняти кілька місяців.