Остеома - симптоми, лікування, причини

Остеома кості – що це таке?

Остеома є доброякісною новоутворенням кісткової тканини, що складається з зрілих і добре диференційованих клітин.

Про захворювання

Що таке остеома кості? Це пухлинне утворення в кістках, поширеність якого серед населення становить близько 3-4%. Найчастіше остеоми виявляються у людей віком від 20 до 35 років.

Захворювання в основному вражає кісткові структури черепа – лобну, потиличну кістки, нижню щелепу та парназальні синуси. Найчастіше виникають остеоми лобних пазух, на другому місці за частотою виявлення – решітчаста кістка, а далі – гайморові пазухи, а синус клиноподібної кістки вражається вкрай рідко. Крім того, остеоми можуть утворюватися в області лопаток і інших плоских кісток, таких як ключиця, а також у губчастих кістках (ребрах, подвздошній кістці, кісткових ділянках хребта). В довгих трубчастих кістках (бедренній, великої та малої гомілкових, що утворюють колінний суглоб) ці пухлини зустрічаються значно рідше, як і в коротких трубчастих кістках (фаланги пальців кисті та стопи).

Як виглядає остеома? Зазвичай це єдине утворення, що має круглу або овальну форму, що розвивається під надкостницею або з внутрішньої області, що прилягає до кістковомозкового каналу. Патологічна пухлина має щільну консистенцію. Якщо остеома черепа стає великою, вона може створювати тиск на головний мозок, що загрожує серйозними наслідками.

Попередню діагностику можна провести за допомогою УЗД та рентгенографії. Точний діагноз ставиться на підставі даних МРТ і КТ, особливо ефективна мультиспіральна комп'ютерна томографія.

Лікування остеоми, як правило, хірургічне. Операція спрямована на видалення доброякісного новоутворення. В деяких випадках можливе вичікувальне тактика, якщо пухлина розташована за межами черепної коробки та не загрожує здоров'ю пацієнта.

Види остеом

За морфологічними ознаками виділяють такі види остеом:

• компактна – зазвичай вражає плоскі кістки черепа та зростає повільно (приблизно 1,5 мм за рік);
• губчаста (спонгіозна);
• змішана, що поєднує ознаки компактних і губчастих пухлин.

Що стосується характеру зростання, остеоми діляться на дві групи:

• періостальна – патологія виникає на зовнішній поверхні кістки;
• ендостальна – ріст пухлини йде зі сторони кістковомозкового каналу.

Симптоми остеоми

Остеоми можуть тривалий час не проявляти себе і залишатися безсимптомними. Ознаки захворювання, як правило, виникають, коли утворення досягає значних розмірах.

Для остеом лобних пазух і решітчастого лабіринту найбільш типові такі симптоми, як головний біль, носові кровотечі, а також зміни в структурі чола. Офтальмологічні прояви при остеомі можуть включати випучення ока, двоїння в очах, провисання верхньої повіки, зниження гостроти зору та посилення сльозотечі.

При локалізації остеом у скроневій кістці можуть спостерігатися наступні симптоми:

• втрата слуху;
• запальні процеси у зовнішньому та середньому вусі;
• стискання лицьового нерва;
• відчуття ваги;
• вертиго і шум у вухах;
• головний біль;
• естетичний дискомфорт (якщо пухлина розростається назовні в області за вухом).

Причини остеоми

Причини виникнення остеоми пояснюються такими теоріями:

• травматична;
• інфекційна;
• ембріональна.

Діагностика остеоми

Діагностика остеоми спрямована на візуалізацію ураженої області кісткової тканини. Для цього можуть використовуватися такі методи обстеження:

• рентгенографія;
• комп'ютерна томографія;
• магнітно-резонансна томографія.

Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити стан навколишніх м'яких тканин.

Лікування остеоми

Прогноз при остеомі залежить від її локалізації, що також впливає на вибір методу лікування. Хірургічне втручання показано при знаходженні пухлини всередині черепної коробки. Якщо пухлина не загрожує мозковим структурами та не викликає симптомів, переважною є вичікувальна тактика.

Консервативне лікування

Розроблено відсутність консервативних методів лікування остеом. Вичікувальна тактика включає регулярне спостереження за новоутворенням з використанням методів візуалізації.

Хірургічне лікування

Операція виконується планово при відсутності протипоказань. Хірургічне втручання передбачає повне видалення пухлини з охопленням здорових тканин. М'які тканини відсуваються, що полегшує доступ до кістки. З допомогою фрези створюється жолоб, після чого проводиться видалення утворення цілком. Якщо остеома виходить назовні і розтягує шкіру, в ході операції видаляється і зайва частина шкірного покриву. На рану накладаються шви та стерильна пов'язка.

Профілактика

Специфічні заходи профілактики остеоми не розроблені. При наявності металевих імплантів у скелеті рекомендується регулярне спостереження у травматолога-ортопеда для оцінки стану кісткових структур опорно-рухового апарату.

Реабілітація

Після видалення остеоми для прискорення процесу загоювання можуть бути рекомендовані фізіотерапевтичні процедури.