Остеома лобової пазухи - симптоми, лікування, причини

Що являє собою остеома лобної пазухи?

Остеома лобної пазухи — це доброякісна пухлина, яка розвивається у лобній придатковій порожнині носа, що складається з кісткової тканини. Точні причини виникнення цього захворювання не визначені. Основним триггером прийнято вважати механічні пошкодження кісткової тканини, які виникають внаслідок травм. Лікар-отоларинголог (ЛОР) відповідає за діагностику цього стану, а в лікуванні може брати участь нейрохірург.

Остеома лобної пазухи зазвичай протікає без ускладнень, має повільний ріст і може розвиватися безсимптомно протягом від 5 до 27 років. Незважаючи на повільне прогресування, пухлина вважається агресивною, оскільки може викликати пошкодження кісткової структури синусів, ускладнювати відтік секрету та провокувати ускладнення. Найчастіше остеома діагностується у чоловіків. Це утворення може з'явитися ще в підлітковому віці, але проявитися лише через багато років.

Симптоми остеоми лобної пазухи

Маленькі пухлини часто не викликають жодних симптомів. Можливі періодичні головні болі в області лоба, особливо на тлі застуди або ГРВІ. Зовнішнім проявом може стати утворення твердого горбка в області пазухи, що видно в специфічних ситуаціях.

Зі збільшенням розміру пухлини може порушуватися дренаж пазух, що веде до розвитку вторинного синуситу, який проявляється головним болем, нежиттю та рясними виділеннями з носа. При рості остеоми можуть з'являтися проблеми з мікроциркуляцією, що стосуються найближчих областей.

Згодом до основних симптомів додаються порушення зору:

• ексофальм — випинання очей;
• доліпія — подвійне зір;
• анізокорія — різний розмір зіниць;
• зниження гостроти зору;
• проблеми при відкритті очей — повіка не піднімається або залишається напівзакритою.

Ростуча остеома може суттєво здавлювати нервові корінці, що призводить до сильних болів. Стиснення мозкових тканин може викликати судоми, епілептичні напади, головні болі, що супроводжуються нудотою та блювотою, проблеми з пам'яттю, порушення сну та різкі зміни в поведінці. Клінічні прояви залежать від розмірів і напрямку росту остеоми і можуть варіюватися в процесі прогресування захворювання.

Причини остеоми лобної пазухи

На сьогоднішній день вчені ще не прийшли до єдиної думки щодо етіології остеоми.

В даний час розглядаються дві основні гіпотези походження:

• гіпотеза травми, відповідно до якої пухлини кісткової тканини з'являються через травматичні пошкодження;
• гіпотеза порушень ембріоногенезу, відповідно до якої остеома формується з тканин надкостниці або ембріонального хряща.

До потенційних провокуючих факторів відносять:

• генетичну схильність;
• метапластичні зміни у кістковій тканині;
• порушення обміну кальцію та інших речовин в організмі;
• інфекційні захворювання;
• системні патології сполучної тканини.

Діагностика остеоми лобної пазухи

Частіше за все остеоми лобних пазух виявляють під час обстеження з приводу хронічного риніту та синуситу. Діагностика починається з опитування пацієнта, виявлення скарг і збору анамнезу. Для оцінки стану слизової проводять передню і задню риноскопію. Для візуалізації пазух призначають рентгенографію лицьової частини черепа.

Завдяки рентгенографії можна виявити кісткові утворення. Однак для більш точного визначення їх розміру, локалізації і структури призначається КТ пазух. При підозрі на компресію тканин через ріст пухлини необхідно проведення МРТ голови, що дозволяє з'ясувати причину симптомів і встановити їх зв'язок з ураженням лобної пазухи. На основі отриманих даних лікар приймає рішення про подальші підходи до лікування.

Єдиним методом лікування остеоми є хірургічне втручання. Тому перед операцією проводиться передопераційна діагностика. Вона включає:

• консультації терапевта, анестезіолога;
• лабораторне обстеження — скринінг на інфекції, загальні та біохімічні аналізи крові, дослідження сечі, тест на згортання крові;
• інструментальну діагностику — ЕКГ, флюорографію.

Методи лікування остеоми

Консервативні методи лікування остеоми відсутні. При невеликих розмірах і повільному прогресі пухлини можливе спостереження. Пацієнту слід щорічно проходити рентгенографічне обстеження та відвідувати ЛОР-лікаря. У разі розвитку вторинного синуситу та інших ускладнень, а також при виявленні великих пухлин або компресії навколишніх тканин, виконується планова фронтотомія.

Медикаментозна терапія застосовується для зняття симптомів захворювання та підготовки до операції. Лікар може призначити нестероїдні протизапальні засоби для усунення головного болю. При синуситі призначають антибактеріальні та протизапальні препарати, а також засоби для зрошення носової порожнини. У період реабілітації також можуть бути призначені знеболювальні та ендоназальні антисептики.

Хірургічне втручання при остеомі лобної пазухи

Обсяг операції при остеомі лобної пазухи включає фронтотомію, яка може бути виконана двома способами: класичним і малоінвазивним (ендоназальним).

• Класична фронтотомія здійснюється під загальним наркозом. Доступ до пазухи забезпечується через розріз в області брів на передній стінці синуса. Під час операції пухлина видаляється разом із прилеглою кістковою тканиною, тому часто потрібен подальший пластичний етап для відновлення форми та функцій лобної пазухи.
• Ендоназальна фронтотомія застосовується для видалення остеоми через природні проходи синусів з порожниною носа. Для цього використовується мікрохірургічне обладнання. Цей метод підходить для невеликих пухлин і менш травматичний порівняно з класичним.

Одразу після операції тканини відправляються на гістологічний аналіз для виключення злоякісного характеру пухлини.

Реабілітація після операції

Малотравматичні операції проводяться амбулаторно, а реабілітаційний процес триває до 2 тижнів. Протягом цього часу пацієнту не рекомендується сморкатися, літати на літаку або пити через соломинку.

Важливо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря та регулярно проводити гігієну носової порожнини для запобігання післяопераційним ускладненням. Після відкритих операцій відновлення може зайняти 1-2 місяці. Якщо під час видалення остеоми були видалені фрагменти кістки, може знадобитися пластика для відновлення контурів лоба, включаючи використання титанових сіток, а також донорського та власного кісткового матеріалу.