Аденома гіпофіза - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Гіпофіз – це частина головного мозку, що є одним з основних органів ендокринної системи, відповідальна за синтез гормонів, пов'язаних з ростом, репродукцією та обміном речовин. Приблизно 80% пухлин гіпофіза є аденомами. Вони можуть зустрічатися як у чоловіків, так і у жінок, в основному у віці від 30 до 40 років, тоді як у дітей такі пухлини досить рідкісні.

Приблизно 20% аденом гіпофіза у обох статей не проявляють себе клінічно і виявляються випадково під час обстеження на наявність інших захворювань.

Види

Аденоми гіпофіза класифікують за походженням:

• первинно-гіпофізарні (пухлинні клітини спочатку формуються в гіпофізі);
• вторинні (розвиваються через гіперфункцію гіпоталамуса або недостатню активність периферичних ендокринних органів).

Пухлини також ділять за розмірами:

• мікроаденоми (менше 10 мм в діаметрі);
• макроаденоми (більше 10 мм в діаметрі);
• гігантські макроаденоми (6 см і більше).

З точки зору клінічних проявів, новоутворення в цій області мозку бувають гормонально активними та неактивними. Перші виникають при залученні в процес клітин, що виробляють специфічні гормони, тоді як другі стосуються клітин, які не продукують гормони, що, безумовно, впливає на клінічну картину хвороби.

Класифікація гормонально активних аденом гіпофіза включає такі види:

• пролактиноми (продукують пролактин – 35-45%);
• соматотропіноми (виробляють гормон росту);
• кортикотропіноми (забезпечують продукцію АКТГ);
• гонодотропіноми (виробляють статеві гормони);
• тиреотропіноми (гормони щитовидної залози – 1-2%);
• змішані (секретують водночас кілька гормонів).

Причини аденоми гіпофіза

Точні причини розвитку аденом гіпофіза залишаються не зовсім зрозумілими. Відомо, що вони в більшості випадків не є спадковими, але можуть виникати в рамках ряду генетично обумовлених синдромів. Основними факторами ризику є:

• травми голови;
• інфекції центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт, лептоспіроз та інші);
• використання пероральних контрацептивів;
• ускладнення вагітності та пологів;
• отруєння отрутами і токсинами;
• зміни у вироблення гормонів периферичними ендокринними залозами.

Симптоми

Симптоми аденоми гіпофіза можна розділити на дві основні групи: офтальмо-неврологічні та ендокринні. Перші виникають внаслідок тиску що росте пухлини на сусідні ділянки мозку та залежать від того, яка функція ЦНС страждає. Ендокринні симптоми виникають через надмірну продукцію гормонів.

Серед офтальмо-неврологічних симптомів можуть бути:

• головні болі, особливо у лобній або скроневій області, постійні та не піддаються впливу анальгетиків;
• нудота, блювання;
• зниження гостроти зору;
• двоїння зору;
• зміна полів зору;
• окуломоторні порушення (обмеження рухів очних яблук);
• постійна закладеність носа (при прорастанні пухлини в решітчасту або клиноподібну пазухи);
• при залученні гіпоталамуса – порушення свідомості.

Ендокринні синдроми залежать від типу клітин, що утворюють гормонально активну пухлину:

• при пролактиномі у жінок спостерігаються порушення менструального циклу, безпліддя, галакторея, себорея, ожиріння, зниження лібідо; у чоловіків – збільшення грудних залоз (гінекомастія), галакторея, еректильна дисфункція, зниження статевого потягу;
• соматотропіноми пов’язані з підвищенням росту (гігантизм у дітей) і збільшенням окремих частин тіла (акромегалія у дорослих), також може підвищуватися маса тіла і розвиватися діабет;
• кортикотропіноми проявляються як ожиріння з відкладеннями жиру, розтяжками, підвищеним тиском і підвищеною пігментацією шкіри;
• тиреотропіноми можуть проявлятися як гіпотиреоз (слабкість, набряк, в'ялість) або тиреотоксикоз (дратівливість, пітливість, безсоння);
• гонодотропіноми в основному виробляють неактивні гормони, тому їх симптоми більше відображають офтальмо-неврологічну картину.

Діагностика аденоми гіпофіза

Неврологи центру допоможуть діагностувати аденому гіпофіза і почати лікування. У арсеналі фахівців – всі необхідні обстеження та лабораторні тести. Досвід лікарів дозволяє враховувати особливості захворювання, точно його ідентифікувати та встановити правильний діагноз.

Пацієнти зі симптомами аденоми гіпофіза в основному звертаються до неврологів, офтальмологів або ендокринологів – це залежить від специфіки симптоматичних проявів. Оптимально, щоб усі ці спеціалісти провели оцінку стану пацієнта.

На першому етапі лікар веде бесіду з пацієнтом: з'ясовує його скарги, як довго вони його турбують, які зміни відбувалися з часом, а також уточнює супутні захворювання та сімейний анамнез. Далі проводиться фізикальне обстеження – огляд, оцінка тілобудови, кольору та інших характеристик шкіри, пальпація та перкусія уражених ділянок.

На основі зібраної інформації лікар може припустити вірогідну патологію і призначити додаткові дослідження, які можуть включати:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові (включаючи перевірку кількості статевих, тиреоїдних і глюкокортикоїдних гормонів);
• радіоімунологічне дослідження рівня гормонів гіпофіза;
• рентгенологічні дослідження (МРТ, КТ, ангіографія судин головного мозку);
• консультації спеціалістів – ендокринолога, радіолога, офтальмолога.

Тільки комплексний підхід до діагностики дозволяє встановити правильний діагноз і призначити ефективне лікування.

Лікування

Лікування аденоми гіпофіза може бути консервативним, хірургічним або променевим, або комбінованим, що включає кілька з цих методів.

Консервативне лікування передбачає застосування препаратів для нормалізації рівня надмірного гормону, особливо при пролактиномах. Мета – зменшення розмірів пухлини та полегшення симптомів.

При хірургічному лікуванні задача полягає в видаленні всіх пухлинних клітин. Проведення операції можливе через транскраніальний або трансназальний доступ, останній з яких часто виконується з використанням ендоскопа.

Також можливий варіант лікування – променева терапія, яка застосовується як доповнення до хірургічного втручання або як основний метод для пацієнтів з протипоказаннями до операції.

Сучасний метод лікування аденом гіпофіза – радіохірургія з застосуванням гамма-ножа. Потік радіації спрямовується безпосередньо на пухлину, викликаючи руйнування атипових клітин. Ця процедура малотравматична, не вимагає загальної анестезії і не призводить до ускладнень, зберігаючи якість життя пацієнтів.

Реабілітація

Після операції пацієнт протягом кількох тижнів перебуває в стаціонарі під спостереженням медсестер і лікарів. Після виписки (або по завершенню консервативного або променевого лікування) потрібне динамічне спостереження у невропатолога, ендокринолога або нейроендокринолога. Пацієнт періодично проходить контрольні огляди та необхідні обстеження для раннього виявлення можливого рецидиву.

Профілактика аденоми гіпофіза

Специфічних заходів з профілактики аденоми гіпофіза не існує. Для зниження ймовірності її виникнення слід уникати діючих факторів ризику та уважно стежити за своїм здоров'ям – при появі симптомів краще одразу звернутися до лікаря для діагностики та рекомендацій по лікуванню.