Хто такий андролог-ендокринолог?

Андролог-ендокринолог — це лікар, що спеціалізується на виявленні та лікуванні чоловічих інтимних захворювань, спричинених гормональними порушеннями. Консультація такого фахівця часто супроводжується аналізами крові на рівень статевих гормонів (тестостерон, ЛГ, ФСГ) та іншими дослідженнями ендокринної системи.

Що входить до компетенції лікаря?

Даний фахівець може діагностувати та лікувати:

• Чоловіче безпліддя (проблеми зі сперматогенезом, низька рухливість сперматозоїдів);
• Сексопатологічні порушення (еректильна дисфункція, передчасна еякуляція);
• «Малу урологію» — терапію уретритів, простатитів та інших запальних процесів;
• Гормональні збої та їх наслідки (гіпогонадизм, патології, пов’язані з синтезом андрогенів).

Також андролог-ендокринолог займається профілактикою чоловічих хвороб і реабілітацією пацієнтів із аномаліями статевих органів, наприклад, при варикоцеле чи фімозі.

Які хвороби лікує андролог-ендокринолог?

Перелік патологій досить широкий:

• Фімоз, парафімоз. Звуження отвору крайньої плоті, що ускладнює оголення голівки статевого члена, і ускладнення, пов’язані зі защемленням;
• Гіпогонадизм. Недостатнє вироблення статевих гормонів, що призводить до недорозвинення статевих ознак і порушення репродуктивної функції;
• Крипторхізм. Неопускання яєчка в калитку, що може спричиняти безпліддя та збільшує ризик онкології;
• Варикоцеле. Варикозне розширення вен лозовидного сплетення, пов’язане з порушенням відтоку крові від яєчка;
• Гідроцеле (водянка яєчка). Скупчення рідини між оболонками яєчка;
• Хвороба Пейроні. Ущільнення білкової оболонки статевого члена, що викликає його викривлення;
• Еректильна дисфункція. Порушення потенції, яке може мати гормональний, судинний чи психологічний характер;
• Пухлини статевих органів (яєчка, передміхурової залози, статевого члена);
• Аденома передміхурової залози. Доброякісне збільшення тканин простати.

Також до цього переліку належать різноманітні аномалії розвитку та стриктури уретри, коротка вуздечка статевого члена, гіпоспадія, епіспадія та інші патології, що прямо чи опосередковано впливають на репродуктивну функцію чоловіка.

Якими органами опікується лікар?

Зонами відповідальності андролога-ендокринолога є:

• гіпофіз і гіпоталамус (регулюють синтез гормонів);
• щитоподібна залоза та надниркові залози (можуть впливати на статеву функцію);
• яєчка, придатки яєчок (відповідають за вироблення сперми та тестостерону);
• передміхурова залоза;
• статевий член.

Коли слід звернутися до андролога-ендокринолога?

Існує низка станів та симптомів, за яких необхідна консультація:

• Аномалії розташування яєчок. Різкі болі, припухлість у калитці, підвищена температура можуть свідчити про перекрут або защемлення;
• Варикоцеле. Тягнучі болі в калитці, відчуття тяжкості, безпліддя;
• Звуження крайньої плоті (фімоз). Неможливість оголити голівку члена, біль, ризик інфекцій;
• Гідроцеле (водянка яєчка). Збільшення об’єму калитки через скупчення рідини;
• Гіпогонадизм. Недорозвиненість статевих ознак, низьке лібідо, рідке оволосіння, безпліддя;
• Гіпоспадія, епіспадія. Аномальне розташування зовнішнього отвору уретри, що ускладнює сечовипускання і статеву функцію;
• Пріапізм. Тривала болюча ерекція без сексуального збудження.

Будь-які скарги на біль, порушення сексуальної активності чи зміни зовнішнього вигляду статевих органів — привід для візиту до андролога-ендокринолога.

Які аналізи потрібні?

• Загальний аналіз сечі та крові;
• ПСА (простатспецифічний антиген) — один із головних показників стану простати;
• Урологічний мазок на флору, секрет простати;
• Діагностика сечокам’яної хвороби (за наявності болю в нирках, сечоводах);
• Гормональна панель (тестостерон, ЛГ, ФСГ, естрадіол тощо);
• Тести на ІПСШ (сифіліс, гепатити, ВІЛ тощо);
• Онкомаркери (при підозрі на пухлини простати чи статевого члена).

Методи діагностики

Лікар може порадити різноманітні обстеження:

• Урофлоуметрія — оцінка швидкості сечовипускання;
• УЗД, у тому числі ТрУЗД (трансректальне) для детального вивчення простати;
• Рентген, екскреторна урографія, МРТ, ангіографія для виявлення аномалій та новоутворень;
• Спермограма — аналіз еякуляту (рухливість, кількість, морфологія сперматозоїдів);
• Цистоскопія, катетеризація, хромоцистоскопія (обстеження уретри й сечового міхура);
• Ангіографія нирок, венографія, МР-урографія — за підозри на судинні патології чи пухлини.

Поради лікаря андролога-ендокринолога

Гігієна статевих органів

Статевий член. Після сечовипускання варто видаляти залишки сечі — обережно здавлювати член біля основи або користуватися серветкою. Регулярно промивайте теплою водою з милом, ретельно очищуючи ділянку під крайньою плоттю (якщо вона рухома). Міняйте спідню білизну щодня, особливо у жарку погоду, а також у разі зволоження білизни.

Яєчка. Для якісного сперматогенезу необхідна температура нижча за температуру тіла. Уникайте перегрівань: не приймайте надто гарячу ванну, носіть просторий бавовняний одяг, робіть перерви та невеликі прогулянки, якщо маєте сидячу роботу. Регулярно оглядайте калитку, перевіряйте, чи немає ущільнень і болю.

• Щомісяця після душу оглядайте й обмацайте яєчка;
• Переконайтеся, що немає незрозумілих новоутворень чи дискомфорту;
• При підозрі на патологію негайно звертайтеся до лікаря.

Регулярний догляд і профілактичні огляди допомагають вчасно виявляти проблеми та підтримувати чоловіче здоров’я у нормі.