Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) - симптоми, лікування, причини

Що являє собою доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)?

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) — це збільшення обсягу тканин простати, що не супроводжується пошкодженнями сусідніх органів або метастазами. Іншою назвою цього стану є аденома простати. Цей стан є однією з головних причин проблем з сечовипусканням і сексуальною функцією у чоловіків старше 50 років.

Симптоматика доброякісної гіперплазії передміхурової залози

Симптоми доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) залежать від ступеня збільшення простати, оскільки це впливає на ширину сечовипускального каналу. На ранніх стадіях прояви хвороби можуть бути незначними. Чоловік може помітити, що для ранкового сечовипускання йому потрібно зусилля, а потік сечі стає слабким. Також може збільшуватися частота позивів протягом дня, а вночі хворий встає 1–2 рази.

З прогресуванням хвороби виникає неповне спорожнення сечового пузиря. Позиви стають більш частими і настійними. Може відбуватися виділення сечі невеликими порціями відразу після позиву. Нічний сон порушується, і пацієнт відчуває, що сечовий пузир не повністю спорожнений. Під час сечовипускання йому доводиться прикладати зусилля. Сеча виділяється переривчасто, а потік стає вертикальним. При приєднанні інфекції можуть з'явитися симптоми уретриту і циститу (болісні позиви, різі при сечовипусканні).

На пізніх стадіях хвороби може спостерігатися «парадоксальна затримка сечі», коли пацієнт не може самостійно спорожнити пузир, незважаючи на сильні позиви. У цьому випадку сеча виділяється краплями автоматично. Через розширення сечоводів і підвищення тиску в пузирі може відбуватися зворотний закид сечі, що призводить до ниркової недостатності.

Діагностика доброякісної гіперплазії передміхурової залози

Процес діагностики аденоми простати починається зі збору скарг і анамнезу пацієнта. Потім уролог проводить огляд, який включає ректально-пальцеве дослідження передміхурової залози. Для отримання більш точних даних призначається інструментальне обстеження:

• УЗД органів малого таза і передміхурової залози – дозволяє визначити розміри простати, зміни в тканинах, ступінь впливу на навколишні структури і обсяг залишкової сечі;
• урофлоуметрію – для оцінки уродинамічних показників і виявлення порушень сечовипускання;
• рентгенографію – для виявлення патологій у сечовому пузирі, нирках, сечоводах, а також для оцінки прохідності уретри.

Лабораторна діагностика включає аналізи сечі та крові, тест на рівень ПСА. У разі неоднозначних результатів може проводитися біопсія тканин простати з подальшим гістологічним дослідженням.

Методи лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози

Вибір методу терапії при доброякісній гіперплазії передміхурової залози залежить від віку пацієнта, його загального стану і наявності супутніх захворювань. На початкових стадіях може застосовуватися спостережна тактика або консервативне лікування. На більш пізніх стадіях потрібне хірургічне втручання.

Консервативні методи

При компенсованій аденомі простати медикаментозне лікування не проводиться. Пацієнтам рекомендується проходити трансректальне УЗД простати та здавати аналіз на рівень ПСА раз на рік. Це допомагає контролювати розвиток захворювання і вчасно вжити заходів.

На другій стадії, коли спостерігаються помірні або виражені порушення сечовипускання, можуть призначатися препарати, що розслаблюють м'язи простати і сечового пузиря. Ці засоби полегшують відтік сечі, однак не впливають на процес росту пухлини.

Хірургічні методи лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози

Хірургічне видалення пухлини показано в таких випадках:

• виражений стеноз уретри;
• високий ризик онкологічних захворювань простати;
• періодичні затримки сечі;
• значний обсяг залишкової сечі;
• відсутність ефективності консервативного лікування;
• ускладнення, викликані ДГПЗ.

Для видалення пухлини використовуються мінімально інвазивні методи через природні отвори. В сучасній урологічній практиці активно застосовуються лазерні технології, що сприяє зниженню ризику післяопераційних ускладнень. Конкретний метод проведення операції обирається лікарем. Відкриті операції проводяться при наявності великих чи дуже великих пухлин простати.

Реабілітація після хірургічного втручання

Після малотравматичних операцій з видалення аденоми простати пацієнт залишається під спостереженням в стаціонарі протягом 3-5 днів. Після відкритих втручань термін перебування в клініці може складати до 10 днів. У домашніх умовах рекомендується дотримуватися помірно активного способу життя та забезпечувати повноцінне харчування. Забороняється займатися сексом, купатися у відкритих водоймах, відвідувати сауни, піднімати тяжкості та виконувати інтенсивні фізичні навантаження.