Гостра затримка сечі - симптоми, лікування, причини

Що таке гостра затримка сечі?

Гостра затримка сечі (ГЗС) – це синдром, який проявляється раптовою неможливістю випорожнення сечового міхура, часто виникає навіть під час сечовипускання. У 80% випадків цей стан супроводжується больовими відчуттями та помилковими позивами до сечовипускання. Воно вимагає невідкладної медичної допомоги через ризик виникнення серйозних ускладнень.

Симптоматика

Клінічні прояви гострої затримки сечі характеризуються яскравими та специфічними ознаками. Основним симптомом є больовий синдром в області надлобкової зони, що виникає внаслідок перерастягування сечового міхура.

Пацієнти часто помічають:

• імперативні (помилкові) позиви до сечовипускання;
• підвищене занепокоєння;
• відчуття розпирання в області нижнього живота.

У чоловіків, у яких гостра затримка сечі розвивається на фоні хронічних захворювань простати або інших органів сечостатевої системи, може спостерігатися відсутність больових відчуттів. Це може бути спричинено повільним прогресуванням захворювання та розтягуванням тканин сечового міхура, що знижує чутливість нервових закінчень.

Якщо ГЗС ускладнюється бактеріальною інфекцією, то у пацієнта можуть з'явитися такі симптоми, як температура, загальна слабкість, озноб, а іноді – нудота і блювання.

У випадку розриву сечового міхура з розвитком перитоніту стан пацієнта швидко погіршується. Цей стан є серйозною загрозою для життя та потребує термінового оперативного втручання. Тому надзвичайно важливо своєчасно звертатися за спеціалізованою допомогою.

Причини виникнення

Гостра затримка сечі – це симптом, який може виникнути через порушення нервової регуляції органів сечостатевої системи, утворення механічних перешкод для відтоку сечі або внаслідок прийому певних лікарських засобів.

Найбільш частими є механічні причини, до яких відносяться:

• доброякісна гіперплазія (аденома) або рак простати – 85% випадків ГЗС;
• гостре запалення передміхурової залози;
• склероз шийки сечового міхура;
• закупорка сечоводу каменем при сечокам’яній хворобі;
• наявність стороннього тіла в сечовому міхурі або сечовивідних шляхах;
• злоякісні новоутворення в сечовому міхурі або сечоводах;
• випадіння матки у жінок.

У цих випадках утворюється механічна перешкода, що заважає вільному відтоку сечі, що і викликає її затримку. Найчастіше цей стан спостерігається у чоловіків старше 50 років через вікові зміни, пов’язані зі збільшенням числа пацієнтів, які страждають аденомою простати.

До функціональних і нейрогенних причин гострої затримки сечі можна віднести:

• травми спинного мозку, що призводять до порушення іннервації сечового міхура;
• грижу міжхребцевого диска;
• розсіяний склероз;
• виражений больовий синдром, який викликає спазм сфінктера сечового міхура;
• стрес (частіше у дітей);
• низькі температури навколишнього середовища.

Механізми розвитку ГЗС включають:

• Порушення нервової регуляції акту сечовипускання через прогресуючу інфравезикулярну обструкцію. У літніх людей спостерігається збільшення простати, що призводить до гіпертрофії клітин стінки сечового міхура, які потім замінюються сполучною тканиною, збільшуючи об'єм органу. Цей процес може декомпенсуватися, і сечовий міхур втрачає здатність нормально скорочуватися. Різні подразники (алкоголь, стрес, переохолодження) сприяють погіршенню кровообігу в малому тазу і збільшенню простати, що призводить до стиснення уретри та розвитку ГЗС.
• Рефлекторна гостра затримка сечі може виникати після операцій, коли порушується нервова регуляція детрузора та зовнішнього сфінктера сечового каналу. Це частіше спостерігається у дітей.

Незалежно від причини, гостра затримка сечі у чоловіків і жінок вимагає термінового лікування для запобігання серйозним ускладненням.

Методи діагностики

Діагностика гострої затримки сечі базується на скаргах пацієнта, анамнезі, результатах об'єктивного обстеження та додаткових методах дослідження.

У ході первинної бесіди лікар намагається з'ясувати:

• як довго пацієнт не мочився;
• чи були зміни в кольорі сечі перед початком ГЗС;
• спостерігалися чи раніше епізоди гострої затримки сечі та чим вони були усунуті;
• які фактори могли спровокувати погіршення стану: прийом ліків, алкоголь, стрес, переохолодження, запори, випадіння матки;
• чи є у пацієнта доброякісна гіперплазія простати чи інші захворювання сечостатевої системи.

Ця інформація допоможе урологу встановити можливу причину ГЗС і вибрати найбільш ефективний метод лікування.

Окрім бесіди, інформація також збирається під час об'єктивного обстеження. Лікар оцінює загальний стан і життєво важливі функції пацієнта – свідомість, дихання, кровообіг. Критичні відхилення від нормального стану можуть стати підставою для госпіталізації в реанімаційне відділення, де лікар спершу стабілізує життєво важливі показники, а потім приймає заходи для усунення затримки сечі.

У ході огляду уролог може виявити сліди травм або ознаки гострого запального процесу зовнішніх статевих органів. Важливим діагностичним симптомом є симптом «кулі», який проявляється випинанням тканин над лобком, найчастіше помітно у худих пацієнтів. При пальпації «куля» має округлу, еластичну та болісну форму. При перкусії (постукуванні) звучить тупий звук.

Щоб визначити обсяг збільшеного сечового міхура, може бути проведено УЗД органів малого таза. Цей метод особливо корисний при підозрі на закупорку сечоводу каменем. З лабораторних досліджень може бути призначений загальний аналіз крові на наявність ознак запального процесу.

Методи лікування

Першочерговою задачею в лікуванні гострої затримки сечі є видалення сечі з міхура за допомогою катетеризації з використанням еластичного катетера або, при неефективності першої процедури, цистостомії.

Хірургічні методи

Катетеризація – це основний підхід для усунення затримки сечі. Ця маніпуляція протипоказана при гострому уретриті, орхіті, простатиті, абсцесі простати та травмах уретри або сечового міхура. Процедура виконується з обережністю, щоб запобігти механічному пошкодженню сечовивідних шляхів.

У випадку недостатньої ефективності катетеризації пацієнту призначається малоінвазивна операція – цистостомія, яка полягає в створенні штучного отвору в області лобка та сечовому міхурі для виведення рідини.

Якщо гостра затримка сечі виникає через закупорку сечоводу каменем, ефективним способом запобігання подальших затримок є встановлення сечоводового стента. Після видалення каменю (за допомогою апаратних методів або медикаментів) лікар вводить в сечовід невелику сітчасту структуру, яка після розправлення і фіксації утворює штучний каркас, що запобігає спазму та звуженню органу.

Консервативні методи

Для підвищення ефективності хірургічної терапії пацієнту можуть призначатися препарати з таких груп:

• спазмолітики;
• антибіотики;
• знеболювальні (якщо необхідно).

Крім того, кваліфікований уролог навчає пацієнта необхідним рекомендаціям щодо поведінки, питанням запобігання та зниження ризику виникнення нових епізодів гострої затримки сечі.

Профілактичні заходи

Щоб уникнути виникнення гострої затримки сечі, важливо в будь-якому віці дбати про здоров'я органів сечостатевої системи – проходити регулярні обстеження для раннього виявлення потенційних захворювань (аденоми простати, уролітіазу, міоми матки та інші). Якщо такі захворювання вже є, не слід залишати їх без уваги – регулярне спостереження у лікаря допоможе сповільнити прогресування і запобігти можливим ускладненням.

Іншими профілактичними заходами для запобігання ГЗС є:

• дотримання режиму праці та відпочинку;
• зменшення рівня стресу;
• запобігання переохолодженню або перегріванню організму.

Реабілітація

Після відновлення самостійного сечовипускання, а іноді і на деякий час після цього, пацієнту рекомендується перебувати під медичним наглядом. У стаціонарах медичного холдингу створені всі необхідні умови для якісної реабілітації пацієнтів, які перенесли гостру затримку сечі. Зручні палати, уважний та кваліфікований персонал, різноманітне харчування зроблять ваше перебування в лікарні комфортним. Досвідчені лікарі докладуть усіх зусиль для мінімізації ризику ускладнень ГЗС та швидкого поліпшення якості вашого життя.