Липома молочної залози - симптоми, лікування, причини

Загальний опис захворювання

Ліпоми складають 9-10% усіх вузлових утворень у молочній залозі. Ці новоутворення найчастіше зустрічаються у жінок у період менопаузи. Вважається, що нестача естрогенів викликає інволюцію залозистої тканини, яка згодом замінюється жировою. В деяких випадках ліпоми можуть активно рости, що призводить до утворення доброякісних гіперплазій. Також ліпома молочної залози може зустрічатися у чоловіків, і одним з факторів ризику є ожиріння.

«Жирова пухлина» у грудях частіше виявляється за допомогою ультразвукового дослідження, значно рідше – при пальпації, оскільки ця доброякісна пухлина м’яка і рухлива. На УЗД ліпома виглядає як утворення з низькою ехегенністю, розташоване на поверхні в жировій прослойці. В дуже рідкісних випадках жирова пухлина може бути в підфасціальному чи міжм'язовому просторі.

За своєю клітинною структурою ліпома складається зі зрілих адіпоцитів (розвинених жирових клітин). Вона завжди оточена капсулою, що складається з переплетених тонких волокон. Ліпоми, що утворилися в репродуктивному віці, в основному містять виключно жирову тканину. З часом, особливо в постменопаузі, в ліпомах починають розвиватися сполучні тканини (фіброз), що може ускладнювати рентгенологічну діагностику. В дуже рідкісних випадках зустрічаються пухлини, які містять не тільки жирові клітини, але й судинні, м'язові та муциноподібні елементи.

Ліпоми часто не виявляють клінічних симптомів. Для їх діагностики використовуються мамографія та/або УЗД.

Оскільки жирова пухлина є доброякісною, в більшості випадків вона вимагає лише динамічного спостереження. Якщо новоутворення досягає значних розмірів і викликає дискомфорт, може знадобитися хірургічне втручання. Прогноз після операції в цілому позитивний, подальша терапія не потрібна.

Класифікація

В залежності від морфологічної будови ліпоми поділяються на такі види:

• ліпоми, що складаються тільки з жирових клітин;
• ліпоми, що містять як жирові клітини, так і сполучні тканини (фіброзування);
• міксоматозні ліпоми, які здатні виділяти слизеподібну речовину;
• ангіоліпоми – жирні пухлини, в яких присутні судини (потрібна ретельна диференційна діагностика з можливими злоякісними утвореннями);
• міоліпоми, в яких поряд із жировим компонентом виявляються м'язові структури.

Більшість ліпом розташовані на поверхні, однак можливі і більш глибокі форми. За топографічною ознакою ліпоми поділяються на три типи:

• підшкірні – найбільш часта локалізація;
• інтрамамарні – розташовані в міждолькових просторах залози;
• глибокі – можуть доходити до м'язової тканини і фасцій.

Ознаки ліпоми молочної залози

В більшості випадків ліпоми не видимі візуально, шкіра над ними залишається незмінною. Тільки дуже великі пухлини можуть бути помітні неозброєним оком, оскільки вони деформують контури грудей (з'являється випуклість). Больовий синдром для цієї доброякісної пухлини нехарактерний, що пов'язано з її повільним зростанням і практично повною відсутністю здавлення чутливих нервових закінчень. Виключні випадки можуть бути пов'язані з дискомфортом і болевими відчуттями, обумовленими глибокою локалізацією пухлини, значним збільшенням її розмірів і стисненням оточуючих тканин. Таким чином, клінічні прояви ліпоми молочної залози не є ключовими для диференційної діагностики. Основна увага в діагностиці приділяється інструментальному дослідженню.

Ліпома може бути виявлена при пальпації (але не завжди). До основних характеристик цієї пухлини відносять:

• рухливе утворення, яке може погано розрізнятися від оточуючих тканин;
• м'яка консистенція пухлини;
• округла або овальна форма;
• рухливе новоутворення.

За щільністю ліпома зазвичай нагадує сусідню жирову тканину, що ускладнює її пальпаторне визначення.

Причини виникнення

На даний момент точні причини формування ліпом в області грудей і під ними не встановлені. Існує кілька теорій, що пояснюють їх розвиток.

• Гормональна гіпотеза – одна з основних. З віком, на фоні зниження рівня естрогенів, зникає їх стимулююча дія на залозисту тканину молочної залози, що призводить до заміщення залозистої тканини жировою. В нормі цей процес відбувається рівномірно, однак можлива і локальна гіперплазія з утворенням доброякісної пухлини.
• Метаболічна гіпотеза. У деяких жінок, що мають ліпоми в області грудей, виявляються порушення ліпідного обміну з підвищенням рівня атерогенних індексів. У таких пацієнток спостерігається висока концентрація небезпечних ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності, що може призводити до локального відкладання жирових частинок, навколо яких з часом формуються сполучнотканинні капсули.
• Екзогенна гіпотеза. Розподіл жирової тканини в організмі зазвичай підпорядковується певним правилам, регулюваним ендокринною та нервовою системами. Їх порушення може призвести до утворення локалізованих жирових відкладень. Провокуючими факторами можуть бути хронічні інфекції, стресові ситуації, хірургічні втручання, вплив екстремальних температур або тривале носіння тісної нижньої білизни з синтетичних тканин.
• Генетична гіпотеза. Дефектні гени можуть відігравати значну роль, особливо якщо ліпоми розвиваються одночасно в обох молочних залозах і мають множинний характер. Вважається, що однією з причин є аномалія гена HMG-IC.

Методи діагностики

Досвідченому рентгенологу не складе труднощів діагностувати ліпоми на маммограмі. Вони виглядають як білі округлі або овальні ділянки на фоні залозистої тканини. Пухлина має чіткі межі і не проникає в оточуючі тканини.

Складнощі в рентгенологічному виявленні ліпоми в області м’яких тканин грудної залози можуть виникнути внаслідок вікових змін. В таких випадках для точної діагностики рентгенолог може провести прицільне дослідження в цікавій зоні, що дозволяє детально проаналізувати ліпому і оцінити наявність підозрілого зміни.

На УЗД ліпома виглядає як затемнене (з пониженою ехоплотністю) тіло з чіткими контурами правильної форми. При натисканні ультразвуковим датчиком пухлина стискається, що є важливим диференціальним діагностичним знаком, часто використовуваним фахівцями УЗД. Якщо в ліпомі є фіброзні вкраплення, її структура стає неоднорідною. В ліпомах, за винятком ангіоліпом, судин не виявляється, тому при кольоровому допплерівському картуванні вони визначаються як аваскулярні.

Способи лікування ліпоми молочної залози

В більшості випадків лікування ліпоми молочної залози не потрібно, оскільки ця пухлина не становить онкологічної небезпеки. Цим пацієнткам лікарі рекомендують регулярне динамічне спостереження у мамолога та періодично проводити інструментальні обстеження (УЗД або мамографію в залежності від віку пацієнтки).

Консервативні методи

Консервативне лікування незначних ліпом не застосовується, оскільки воно неефективне. У випадку запалення локального жирового утворення, яке може виникнути, застосовується протизапальна терапія, як системна, так і місцева.

Хірургічні методи

Видалення ліпоми молочної залози доцільно тільки в тих випадках, коли пухлина досягає значних розмірів, порушуючи естетику грудей або викликаючи больовий синдром різного ступеня вираженості. Операція в клініці виконується під загальним наркозом з використанням сучасних препаратів, що мають високий профіль безпеки. Мамолог робить розріз з урахуванням принципів пластичної хірургії (навколо ареоли). Ліпома витягується з захопленням здорових тканин. Рана закривається косметичними швами, і після загоєння у більшості пацієнток залишається практично непомітний шрам.

Профілактичні заходи

Специфічних заходів для профілактики ліпом не існує. Для зниження ймовірності патологій молочних залоз рекомендується дотримуватися правил здорового способу життя:

• збалансоване харчування з достатньою кількістю клітковини, жирних кислот омега-3, вітамінів і мінералів;
• вживання достатньої кількості рідини (близько 2 літрів на день);
• уникнення потенційно шкідливих продуктів – смажених і копчених страв, консервантів та великої кількості червоного м’яса;
• відмова від паління та надмірного вживання алкогольних напоїв;
• помірна фізична активність (150 і більше хвилин на тиждень активних занять).

Для своєчасної діагностики можливих факторів ризику та виявлення ранніх змін, що відрізняються від норми, рекомендується проводити самообстеження грудей і регулярні скринінги – УЗД або мамографію в залежності від віку.

Постопераційна реабілітація

Після хірургічного видалення ліпоми молочної залози необхідно динамічне спостереження у мамолога до повного загоєння тканин. Видалення ліпоми вважається остаточним одужанням.