Мастопатія - симптоми, лікування, причини

Типи мастопатії молочної залози

Існує два основні типи мастопатії молочної залози: дифузна і вузлова. Дифузна форма додатково поділяється на чотири різновиди:

• З переважанням залозистого компонента (аденоз) – має місце масштабне гіперпластичне збільшення дольки молочної залози (залозисті клітини характеризуються високим ступенем зрілості). Зазвичай аденоз спостерігається у жінок молодого віку. Під час вагітності також фіксується збільшення залозистого компонента, що вважається нормальним процесом, необхідним для підготовки до лактації.
• З домінуванням фіброзного компонента. У цьому випадку зміни охоплюють сполучну тканину між дольками і всередині них. Паралельно спостерігається проліферація епітелію приводящої протоки, що може призвести до звуження або повної оклюзії протокового просвіту. Подібні зміни характерні для жінок старшого віку.
• З переважанням кістозного компонента. Багато кіст формуються на фоні атрофії дольок або внаслідок розширення вивідних протоків молочної залози. Зазвичай кістозне утворення зустрічається у жінок у період менопаузи та постменопаузи. Кісти чітко відокремлені від оточуючих тканин.
• Змішаний тип, який об’єднує два або три вищеописаних стани. Найчастіше мастопатія проявляється у змішаній формі, при якій спостерігаються гіперплазія дольок, склерозування сполучної тканини і атрофія альвеол з розширенням протоків, що призводить до утворення кіст.

Вузлова форма відрізняється від дифузної тим, що описані зміни мають локалізований характер – фіксуються у вигляді одиничних або множинних вузлів.

З практичної точки зору фіброзна, залозиста та залозисто-кістозна мастопатія поділяються на два класи:

• проліферуючий, який пов'язаний із підвищеним онкологічним ризиком;
• непроліферуючий, при якому онкологічні ризики залишаються на популяційному рівні.

Існує думка, що збільшення проліферативного потенціалу епітелію в молочних протоках може призвести до утворення внутрішньопротокових папілом, а на рівні стінок кіст – до цистаденопапілом. У проліферативно активному епітелії в будь-який момент можуть виникнути атипові або навіть злоякісні зміни.

Ознаки мастопатії молочної залози

Симптоми мастопатії молочної залози зазвичай проявляються аналітично, однак циклічні болі у грудях є найбільш поширеним ознакою. Слід зазначити, що масталгія не є прямим показником злоякісних змін, однак больовий синдром є важливим фактором ризику. Біль може іррадіювати в лопатку або руку.

Відзначаються певні відмінності в клінічних проявленнях в залежності від типу мастопатії.

• При переважанні залозистих компонентів жінка відчуває болючість, набряк і м'які ущільнення в області грудей. Ущільнення не мають чітких меж і плавно переходять в навколишні тканини. Больові відчуття і набряк досягають максимуму напередодні менструації.
• Фіброзна форма мастопатії також супроводжується больовими відчуттями в молочній залозі. При пальпації грудей можна чітко виявити щільні ущільнення, що відповідають ненормальному розростанню сполучнотканинних волокон.
• Кістозна форма мастопатії проявляється циклічними болями і локалізованими ущільненнями, які можна виявити при пальпації. Кісти характеризуються еластичною консистенцією і чіткою межею від оточуючих тканин.

Фактори, що сприяють розвитку мастопатії молочної залози

Точні причини мастопатії молочної залози не встановлені. До факторів ризику відносяться гінекологічні захворювання, які спостерігаються у майже 60% жінок з діагнозом дифузної або вузлової мастопатії. Фіброзно-кістозна хвороба молочної залози є дисгормональною патологією, при якій спостерігається абсолютний або відносний надлишок естрогенів в організмі жінки. Наприклад, мастопатія часто фіксується у пацієнтів з ендометріозом, гіперплазією ендометрія, міомою матки, ановуляторним безпліддям та дисфункціями яєчників. Разом з тим, нормальний рівень здоров’я у жінок не виключає можливості розвитку фіброденоматозу молочної залози, що може бути пов’язано з індивідуальною підвищеною чутливістю клітинних рецепторів до стероїдів.

До інших факторів ризику відносяться:

• спадкова схильність;
• дисфункція щитовидної залози;
• споживання тютюну;
• надмірне вживання алкоголю;
• часті стресові ситуації.

Обстеження для діагностики мастопатії молочної залози

Згідно з клінічними рекомендаціями, діагностика мастопатії молочних залоз здійснюється за допомогою рентгенологічних методів, серед яких найбільше значення має рентгенографічне дослідження. Характеристики рентгенологічної картини можуть варіюватися в залежності від типу мастопатії:

• Якщо переважають залозисті структури, то виявляються множинні тіні неправильної форми і з нечіткими межами. Ці тіні формуються в області гіперплазії дольок і долькових, а в разі поширеного процесу можуть охоплювати всю молочну залозу.
• При фіброзній формі мастопатії на рентгенограмах видні однорідні ділянки з вираженою тяжистістю.
• Кістозна форма на рентгенограмах відображається крупнопетлистим малюнком з чітко окресленими просвітленнями (відповідними кістозним елементам). Розміри кіст можуть коливатися від 3 мм до 6 см. Можливим ускладненням кіст може бути малигнізація, на що вказує процес кальцинації (відкладення кальцію, що проявляється на рентгенограмі як чіткі білі ділянки).

Таким чином, ми обговорили рентгенологічні аспекти мастопатії молочних залоз. Протокол рентгенологічного дослідження включає не лише описову частину, але й висновок, складений відповідно до міжнародних стандартів системи BI-RADS, яка допомагає визначити подальші кроки в веденні пацієнтки та враховувати можливість злоякісного процесу на фоні виявлених змін.

При наявності протипоказань до рентгенологічного дослідження рекомендується використання ультразвукового методу. УЗД є методом вибору для обстеження жінок молодше 40 років, що пов’язано з анатомічними особливостями молочної залози в даній віковій групі.

Якщо згідно з даними рентгенології існує висока ймовірність онкологічного процесу, виконується пункційна біопсія патологічних участків під контролем ультразвуку.

Методи лікування мастопатії молочної залози

Основним методом лікування мастопатії є консервативна терапія.

Консервативне лікування

Патогенетична терапія спрямована на відновлення гормонального профілю. Для цього можуть бути призначені системні гестагени або місцеві препарати прогестерону (гель, який наносять на шкіру грудей в області патологічного процесу).

В рамках комплексної терапії може знадобитися консультація спеціалістів, які займаються лікуванням супутніх захворювань. Наприклад, при захворюваннях печінки може бути потрібна допомога гастроентеролога, при патології нервової системи – консультація невролога та інших спеціалістів в залежності від показань.

Хірургічне лікування – операції при мастопатії молочної залози

Якщо лікар-гінеколог підозрює злоякісний характер захворювання, обов'язкова консультація онколога-мамолога.

Хірургічне втручання рекомендовано тільки в випадках, коли у пацієнтки є підвищені ризики раку грудей. Зазвичай виявлення атипових клітин у зразку біопсії служить показником для видалення локального патологічного утворення або поразженого сегмента молочної залози. Бурхливий ріст фіброденом також викликає занепокоєння щодо злоякісного процесу.

Профілактичні заходи при мастопатії молочної залози

На сьогоднішній день не розроблено специфічних методів профілактики мастопатії молочної залози. Основні профілактичні дії спрямовані на запобігання небезпечних наслідків захворювання, зокрема раку грудей.

Однак дослідження показують, що високий відсоток жінок, що страждають мастопатією, становлять ті, хто не використовує гормональну контрацепцію. В той же час, серед тих, хто довго приймає оральні контрацептиви, випадки мастопатії зустрічаються значно рідше. Якщо жінка потребує надійного захисту від вагітності і не має протипоказань до гормональних протизаплідних засобів, їх можна розглянути в якості засобу профілактики мастопатії.

Реабілітаційні заходи

Після хірургічного втручання вкрай важливо дотримуватися простих правил:

• уникати підняття тяжкостей;
• не застосовувати теплові процедури (гігієнічні процедури проводити під душем);
• дотримуватись помірної фізичної активності;
• регулярно відвідувати процедури перев’язки.

Після повного загоєння рани жінка може повернутися до звичних занять і способу життя.