Аденоз молочної залози - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Молочні залози мають апокринову структуру, що означає, що при виділенні секрету відбувається часткове руйнування верхньої частини секреторної клітини. Ці клітини формують як невеликі дольки (ацинуси), так і молочні протоки. Під впливом різних факторів може початися активне розмноження клітин, що вистилають протоки та ацинуси, що призводить до мастопатії, яка називається аденозом. В залежності від гістологічного типу можливе також збільшення сполучнотканинних або м'язових структур.

Довгий час аденоз у маммології вважався безпечним станом. Однак нещодавні дослідження підтвердили, що гіперплазія залозистого епітелію молочної залози може бути попередником онкологічних захворювань. Наприклад, мікрогландулярний аденоз, пов'язаний з мінімально визначуваним вогнищем залозистої гіперплазії, може з часом перейти в атипову форму. Подальший розвиток таких змін може призвести до інвазивної карциноми. Імуногістохімічні дослідження показали близьку схожість клітин з зони мікрогландулярного аденозу та інвазивного раку. Ці клітини не містять білка HER-2 і, отже, такі пухлини належать до високоагресивних (категорія трійного негативного та базальноподібного раку молочної залози).

Рентгенологічне обстеження відіграє ключову роль у діагностиці обмежених або дифузних аденозних змін у маммографії. Рентгеномаммографія дозволяє виявити збільшену радіологічну щільність молочної залози, наявність кальцифікатів та інші ознаки, характерні для залозистої гіперплазії. Ориєнтуватися лише на клінічні симптоми не рекомендується, оскільки аденоз не завжди викликає скарги, що може призвести до його пропуску та створення фону для розвитку раку.

Лікування аденозу молочної залози залежить від індивідуального онкологічного ризику пацієнтки. У випадку сприятливої морфології тканин та відсутності факторів пухлинної трансформації зазвичай застосовується консервативна терапія. При високому ризику метаплазії та інвазивної карциноми може бути рекомендовано повне видалення змінених тканин (резекція). У подальшому всі пацієнтки проходять регулярні обстеження для попередження розвитку злоякісних пухлин (наприклад, трубулярної карциноми та інших форм раку).

Види

Гістологічні характеристики локальних аденозних змін можуть варіюватися. Існують такі типи патологічних змін:

• мікрогландулярний аденоз – вузлової проліферативної форми;
• склерозуючий аденоз, який може бути як вузловим, так і дифузним;
• аденоміоепітеліальний аденоз – рідкісний варіант, пов'язаний з розростанням як епітеліальних, так і м'язових структур;
• атипічний аденоз.

Аденозні зміни можуть бути односторонніми (уражаючи праву або ліву грудину) або двосторонніми.

Симптоми

У деяких пацієнток аденоз протікає без симптомів, в той час як у інших можуть спостерігатися клінічні ознаки, такі як:

• неприємні відчуття в грудях;
• болі при пальпації молочної залози (від легкої до середньої ступені);
• локальні ущільнення;
• виділення з грудей, не пов'язані з лактацією;
• зміна чутливості соска.

Результати пальпації залежать від форми аденозу. При дифузній формі спостерігається підвищена щільність молочної залози, можлива розлита біль. При вузловій формі прощупуються щільні рухомі вузли, якщо їх розмір перевищує 1 см.

Причини

Імовірність розвитку фіброзно-кістозної мастопатії та її форми – аденозу – може зростати під впливом наступних факторів:

• вік старше 40 років;
• належність до європеоїдної раси;
• наявність раку молочної залози у найближчих родичів;
• носійство мутантних генів;
• спадкові синдроми, що підвищують ризик первинно-множинних пухлин (наприклад, синдром Лінча);
• ранній старт менструації (до 12 років);
• пізнє закінчення менструації (після 55 років);
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• артеріальна гіпертензія;
• атеросклероз;
• дисфункція печінки;
• тривалий прийом гормональних контрацептивів (більше 10 років);
• вплив іонізуючої радіації;
• довгострокові стресові ситуації;
• надмірне вживання алкоголю;
• куріння;
• нездорове харчування з високим вмістом калорій.

Діагностика

При підозрі на аденоз в одній або в обох молочних залозах призначається інструментальне обстеження. Рентгенологічно склерозуючий аденоз може нагадувати дифузну фіброзно-кістозну мастопатію. Особливість рентгенологічної картини полягає у наявності безлічі мікрокальцинатів розміром від 50 до 600 мкм, які мають правильну або неправильну форму. Мікрокальцинати часто згруповані в обмеженій області, що створює труднощі в диференціації з первинними проявами раку молочної залози. Інструментальна діагностика може додатково включати ультразвукове дослідження та магнітно-резонансну томографію.

Кальцинати розглядаються як один з об'єктивних ознак склерозуючого аденозу, що зустрічаються більше ніж у 70% пацієнтів з даним діагнозом. Вони проявляються у вигляді «вкраплень» на обмеженій ділянці тканини, а не в вузлі. Розмір і форма кальцинатів при аденозі відрізняються від обізвествлень у фіброаденомах. Вапняні частинки менш схильні до утворення конгломератів, що створює схожість з раковими утвореннями.

Неінвазивні методи не дозволяють відрізнити аденоз від початкових стадій злоякісного процесу, тому пацієнткам з високим онкологічним ризиком призначається кор-біопсія, матеріал якої відправляється на гістологічне дослідження.

Лікування аденозу молочних залоз

Лікування аденозу молочної залози визначається морфологічними особливостями ураженої області.

Консервативне лікування

При відсутності атипічних змін в клітинах застосовується консервативне лікування. Лікар призначає препарати, які мінімізують негативний вплив несприятливих факторів на молочну залозу та блокують процеси пухлинної трансформації. Також рекомендується змінити спосіб життя – знизити масу тіла при ожирінні, збільшити фізичну активність і покращити харчування.

Хірургічне лікування

Згідно з сучасними уявленнями про етіопатогенез аденозу, деяким пацієнткам навіть при відсутності атипічних змін може бути рекомендовано повну резекцію патологічних ділянок. Після цього жінки вимагають уважного спостереження для запобігання злоякісних процесів.

Хірургічне втручання також показано при наявності атипічних змін в гіперплазованих клітинах. Резекція виконується зі збереженням здорових тканин.

Профілактика

Профілактичні заходи направлені на захист молочної залози від несприятливих факторів. Корисними можуть бути такі рекомендації:

• відмова від активного та пасивного куріння;
• оптимальний рівень фізичної активності (не менше 150 хвилин на тиждень);
• достатнє споживання клітковини (близько 30 г на добу з овочів, зелені, фруктів та борошна);
• щоденне споживання близько 2 літрів чистої води;
• мінімізація вживання трансжирів, смаженої та копченої їжі, скорочення частки червоного м’яса в раціоні.

Вторинна профілактика спрямована на раннє виявлення патологічних змін у грудях. Жінкам репродуктивного віку рекомендується проводити самообстеження молочних залоз на 5-7-й день менструального циклу. При виявленні дифузного або локального ущільнення, виділень з сосків або болісності слід звернутися до мамолога або акушера-гінеколога. З профілактичною метою молодим пацієнткам призначається ультразвукове дослідження, а жінкам старше 40 років – рентген. Направлення на УЗД або рентген дає лікувальний лікар (гінеколог або мамолог).

Реабілітація

Після операції пацієнткам рекомендовано дотримуватися кількох правил:

• підтримувати помірний рівень фізичної активності;
• регулярно проходити контрольні обстеження та перев’язки до повного загоєння рани;
• замінити гарячу ванну на гігієнічний душ.

Остаточний діагноз може бути встановлений лише після повного видалення патологічного ділянки, тому важливий післяопераційний результат гістологічного дослідження, який впливає на подальшу тактику лікування пацієнтки.