Рак молочної залози - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Пік захворюваності раком грудей спостерігається у віці від 60 до 61 року. Це одне з найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок. Однак злоякісні утворення у молочних залозах можуть виникати і в чоловіків, хоча такі випадки трапляються вкрай рідко (менше 1%).

Раннє виявлення захворювання базується на візуалізації пухлини за допомогою УЗД або рентгенографічних методів. У разі підозр на злоякісний процес лікар розробляє індивідуальну програму діагностики відповідно до міжнародних онкологічних стандартів.

Основна терапія полягає у хірургічному видаленні пухлини та навколишніх лімфатичних вузлів разом з подальшою хіміотерапією.

Форми і види раку молочної залози

Існує кілька типів раку молочної залози:

• протоковий рак, який розвивається з клітин, що вистилають вивідні протоки;
• дольковий рак – злоякісна пухлина, що виникає з клітин, що формують молочні ацинуси;
• рак Педжета – це пухлина, що вражає сосково-ареолярну область, що розвивається з молочних протоків.

Класифікація пухлин важлива для розуміння захворювання клініцистом і патоморфологом, оскільки погляди на нього можуть відрізнятися.

Перед початком терапії поширеність пухлинного процесу оцінюється на основі клінічного обстеження. Для визначення стадії захворювання виділяються 3 категорії:

• T – характеристики первинної пухлини (розмір, проникнення в навколишні тканини);
• N – залучення найближчих лімфатичних вузлів (підпахвових, над- і ключиці, шийних);
• M – наявність метастазів, що виявляються на відстані від первинного вогнища (це можуть бути лімфоїдні структури або внутрішні органи).

Патоморфологічне стадіювання здійснюється після операції, коли морфолог оцінить стан видаленого біологічного матеріалу.

• pT – статус первинної пухлини. Якщо в краях резекції не виявляються злоякісні клітини, то операція вважається адекватною. У разі наявності мікроскопічної інвазії проводиться оцінка її розмірів.
• pN – статус регіонарних (підпахвових) лімфатичних вузлів, видалених разом з пухлиною;
• pM – наявність або відсутність метастазів на віддалених ділянках;
• G – ступінь диференціації пухлинних клітин (найбільш сприятливими вважаються високодиференційовані пухлини).

Причини раку молочної залози

Причини раку молочної залози можна класифікувати на дві групи:

1. Сімейні форми, які складають до 10% усіх випадків, пов'язані з успадкованими мутаціями в генах (BRCA1, BRCA2, CHEK, NBS1, TP53).
2. Спорадичні форми, викликані впливом різних несприятливих факторів навколишнього середовища на грудні залози.

Точні причини розвитку злоякісного процесу не встановлені. До факторів підвищеного ризику можна віднести:

• раннє початок менструацій;
• пізніше настання менопаузи (після 55 років);
• відсутність дітей;
• багаторазові переривання вагітності;
• куріння;
• надмірне вживання алкоголю;
• хронічна гіперглікемія;
• зайва маса тіла;
• слаба фізична активність.

Діагностика раку молочної залози

Комплексна діагностика раку молочної залози включає в себе такі методи:

• рентгенологічна мамографія обох молочних залоз в двох проекціях;
• УЗД молочних залоз і підпахвових лімфатичних вузлів;
• магнітно-резонансна томографія (проводиться тільки жінкам з певними показаннями: мутації в BRCA, щільні залози за рентгеном, наявність імплантів, дольковий рак);
• УЗД органів малого тазу і черевної порожнини;
• рентгенографія або КТ грудної клітини;
• цитологічне дослідження аспірату з молочної залози та збільшеного підпахвового лімфатичного вузла;
• визначення рівня фолікулостимулюючого гормону у жінок з збереженими менструаціями;
• загальний аналіз крові;
• біохімія крові;
• коагулограма (вимірювання згортання крові);
• загальний аналіз сечі;
• сцинтіграфія (використовується при підозрі на метастази в кістках);
• ЕКГ.

Деякі з цих методів спрямовані на оцінку первинної пухлини, інші – на визначення ступеня поширеності захворювання, а треті – на оцінку загального стану організму. У разі неоднозначних результатів стандартних тестів рекомендується провести ПЕТ-КТ для більш точної оцінки.

Для остаточної верифікації пухлинного процесу всім жінкам з підозрілими утвореннями в грудях призначають біопсію і морфологічне дослідження зразка тканини. Рекомендується доповнити стандартну мікроскопію імуно-гистохімічним аналізом, який допоможе виявити біологічні характеристики пухлини, важливі для індивідуального підходу до лікування. Імуно-гистохімія дозволяє виявляти рецептори до прогестерону, естрогену, HER-2 та антиген ki67.

Лікування раку молочної залози

Методи лікування раку молочної залози залежать від стадії захворювання. Якщо це можливо, лікування починається з радикального видалення пухлини, після чого може бути призначена хіміотерапія. У випадках запущеного захворювання хіміотерапія застосовується в першу чергу для придушення активності пухлинних клітин, а потім проводиться хірургічне втручання та повторний курс хіміотерапії. При різних метастатичних формах можливе застосування тільки лікарської терапії.

Консервативне лікування

Хіміотерапія може бути проведена за двома програмами:

• антрацикліни,
• таксани.

Якщо під час хіміотерапії виникають побічні ефекти, такі як діарея, стоматит або підвищення температури, потрібна консультація онколога для корекції лікування.

При люмінальному раку додається гормональна терапія. В залежності від типу пухлини може застосовуватися і радіотерапія.

Хірургічне лікування

При наявності carcinoma in situ пацієнтка може обрати органозберігаючу операцію, в ході якої видаляється тільки пухлина. В інших випадках виконується мастектомія з видаленням підпахвових лімфатичних вузлів.

Популярні статті

Користь розмальовок для дітей

Профілактика ВІЛ препаратом Yeztugo

Як оформити інвалідність в Україні 2025

Еректильна дисфункція: причини, лікування та профілактика

Грип чи застуда: як відрізнити та що робити