Внутрішньопротокова папілома молочної залози - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Протокова папілома характеризується проліферацією як епітеліальних клітин, так і стромального компонента. Дане новоутворення часто виникає в області молочних синусів та термінальних протоків. За своїм морфологічним будовою більшість з цих новоутворень є цистаденопапіломами.

В деяких папілярних формаціях можуть спостерігатися атипові клітини, що підвищує ризик перетворення в злоякісну пухлину. Тому багатьма фахівцями внутрішньопротокова папілома розглядається як передраковий стан. У зв'язку з цим до пацієнток з даним діагнозом застосовують підвищений онкологічний контроль.

Виділення з соска є частим симптомом внутрішньопротокової папіломи. Їх колір може варіювати, включаючи серозний прозорий (зазвичай на ранніх стадіях захворювання). Тим не менш, в більшості випадків виділення мають кров'янистий або коричневий відтінок. Мікроскопічне дослідження цього транссудату не завжди дає позитивний результат. Ультразвукове обстеження молочних залоз і мамографія можуть допомогти у діагностиці. Дуктостеграфія, як цілеспрямований метод вивчення протоків, має особливу цінність.

При виявленні внутрішньопротокової папіломи рекомендовано хірургічне видалення патологічного вогнища в мамарній тканині. Операція проводиться для запобігання малигнізації папілярних утворень. Після операції призначається протирецидивна терапія з використанням медикаментів.

Види

Внутрішньопротокова папілома може бути центральною та периферичною. Онкологічні ризики в значній мірі залежать від локалізації та морфологічних характеристик цієї пухлини.

Центральна внутрішньопротокова папілома має наступні особливості:

• утворення, як правило, одиничне – розвивається в молочному синусі або великому вивідному протоку;
• розмір пухлини може варіювати від декількох міліметрів до 5 см і більше;
• зазвичай діагностується у жінок віком 30-50 років;
• характеризується наявністю пальпованої упередженості та виділеннями з соска;
• має низький ризик злоякісного переродження.

Прогноз для периферичної внутрішньопротокової папіломи більш невигідний (в порівнянні з центральною), оскільки у таких пацієнток ризик малигнізації підвищений. Характерні риси цього типу пухлин:

• множе́сний ріст;
• малий розмір утворення, який частіше за все не перевищує 1 см;
• локалізація в дрібних протоках;
• вік початку захворювання – частіше молоді пацієнтки;
• діагностика може бути проведена лише мамографічно (пальпаторні зміни можуть бути відсутні).

Небезпека дрібних протокових папілом в тому, що вони часто існують у поєднанні з протоковою гіперплазією і можуть зазнавати атипічних змін, які підвищують ймовірність раку молочної залози.

Симптоми внутрішньопротокової папіломи молочної залози

Симптоми, характерні для внутрішньопротокової папіломи молочної залози, зазвичай включають патологічні виділення з соска, які зазвичай є кров'янистими або сукровичними. При центральних папіломах вдається пальпувати локальне утворення в молочній залозі, тоді як при периферичних формах цей ознака відсутня. Біль при внутрішньопротокових папіломах спостерігається вкрай рідко.

Причини папіломи молочної залози

Точні причини розвитку папіломи молочної залози до кінця не з'ясовані. Вважається, що захворювання обумовлено дисгормональними змінами, переважно гіперестрогенією. В деяких випадках вона може бути абсолютною, в інших – відносною, коли спостерігається підвищена рецепторна чутливість за нормального рівня естрогенів. В нормі естрогени сприяють проліферації епітеліоцитів, які вистилають протоки. При нефізіологічній гіперестрогенії механізми дії цих гормонів можуть провокувати формування внутрішньопротокових папілом в одній або обох молочних залозах.

Діагностика внутрішньопротокової папіломи молочної залози

Процес діагностики внутрішньопротокової папіломи молочної залози вважається складним, оскільки традиційні методи візуалізації можуть не завжди бути інформативними. Зазвичай до програми обстеження входять наступні процедури:

• дуктографія – рентгенологічне вивчення протоків молочної залози після введення контрасту;
• ультразвукове сканування молочних залоз – папіломи часто розташовуються близько до поверхні, завдяки чому їх можна добре візуалізувати на УЗД;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ) – цей метод особливо рекомендується жінкам з підвищеною мамографічною щільністю, наявністю імплантів або якщо раніше виконувались операції на молочних залозах, що може призводити до фіброзних змін;
• цитологічне дослідження мазків – іноді в зразку можуть бути виявлені атипові клітини (але негативний результат мікроскопії не виключає наявності захворювання).

Лікування внутрішньопротокової папіломи молочної залози

Оскільки внутрішньопротокова папілома багатьма дослідниками розглядається як передраковий процес, основний метод лікування полягає в хірургічному видаленні.

Консервативне лікування

Комплексне лікування внутрішньопротокової папіломи включає не тільки видалення патологічно змінених тканин, але й призначення консервативної терапії, спрямованої на оптимізацію гормонального середовища в молочній залозі. В деяких ситуаціях достатньо фитотерапії, в інших – потрібне проведення гормональної терапії з антиестогенною дією. Такий мультидисциплінарний підхід знижує частоту рецидивів та зменшує онкологічні ризики.

Хірургічне лікування

В процесі лікування внутрішньопротокової папіломи, як правило, виконується секторна резекція з повним видаленням папілярного утворення. Для його адекватної візуалізації використовується інтраопераційне фарбування протоків. Доступ до ураженої області, зазвичай, створюється навколо соска.

Видалений матеріал обов'язково досліджується гістологічно в плановому порядку, оскільки передопераційна біопсія не завжди здатна точно розмежувати папілому, внутрішньопротокову карциному чи атипову папілому. Важно зазначити, що термінове гістологічне дослідження після видалення внутрішньопротокової папіломи не проводиться, як у випадку з іншими пухлинами, оскільки нестача часу не дозволяє підготувати зразок належним чином. Таким чином, остаточний діагноз встановлюється після операції за результатами планового гістологічного аналізу, який часто доповнюється імуногістохімічним дослідженням.

Жінкам з групи підвищеного онкологічного ризику в менопаузі можуть призначити превентивну мастектомію, що дозволяє мінімізувати ризики розвитку раку молочної залози. Після хірургічного втручання для відновлення естетики грудей можливе ендопротезування із встановленням силіконових імплантів.

Профілактика

Знизити ризик появи протокової папіломи та інших новоутворень молочних залоз допоможуть наступні рекомендації:

• контроль за масою тіла – необхідно уникати ожиріння, оскільки надлишок жирової тканини призводить до розвитку хронічного системного запалення, що збільшує онкологічні ризики;
• регулярна фізична активність – займатися спортом не менше 150 хвилин на тиждень;
• зменшення чи повна відмова від продуктів з потенційними канцерогенами;
• збільшення надходження харчових волокон (близько 30 г на день);
• відмова від куріння сигарет та аналогічних продуктів;
• уникання стресових ситуацій, збалансоване поєднання праці й відпочинку та запобігання перевтоми;
• своєчасне звернення до гінеколога при будь-яких змінах менструального циклу;
• самообстеження грудей і консультація з лікарем (гінекологом або мамологом) при будь-яких сумнівних знахідках;
• планування вагітності та тривале грудне вигодовування (лактація є підтвердженим фактором, що сприяє зниженню ризиків проліферативних і злоякісних захворювань грудей).

Реабілітація

Після резекції молочної залози важливо дотримуватись наступних рекомендацій:

• регулярно проходити контрольні огляди у мамолога;
• не допускати тривалого знаходження вологої пов'язки на післяопераційній рані;
• надавати перевагу гігієнічному душу замість ванни;
• підтримувати помірний рівень фізичної активності, уникаючи підняття тяжкостей до повного відновлення тканин.