Інволюція молочних залоз - симптоми, лікування, причини

Про стан

Структура обох молочних залоз складається з трьох основних компонентів:

• залозиста тканина (паренхіма) – утворена епітеліальними клітинами, згрупованими в альвеоли, які під впливом відповідних гормонів здатні виробляти секрет;
• сполучна тканина (строма) – відповідає за розділення залози на часточки та великі частки;
• жирова тканина – створює прошарок між часточками та частинами.

Протягом життя жінки молочні залози зазнають значних змін, пов’язаних з їхньою роллю в організмі. У дівчинки груди являють собою парний рудиментарний орган, але в період статевого дозрівання (9-13 років) починається поступове «пробудження». Цей процес регулюється лютеїнізуючим гормоном, що виробляється гіпофізом, та яєчниковими естрогенами. Під впливом цих гормонів відбувається збільшення об'єму грудей за рахунок зростання залозистого (в основному) та сполучного (в меншій мірі) компонентів. Одночасно розвиваються вивідні протоки, а також клітини залозистого епітелію стають активнішими у розподілі.

У віці 12-14 років спостерігається активне збільшення стромального компонента грудей. Сполучна тканина навколо протоків стає більш пухкою, і в цій області збільшується кількість імунних клітин і фібробластів, що запускає розвиток капілярної мережі.

З 14 до 17 років до гормонального впливу додаються прогестерон та пролактин. Це призводить до збільшення числа альвеол і часточок грудної залози, стимулює розвиток лактоцитів (епітеліоцитів, що вистилають альвеоли) і активує секреторну перетворюючу здатність залозистої тканини.

До 17-18 років молочні залози досягають остаточної зрілої структури і зберігають її до настання вагітності. Після зачаття починається вироблення плацентарних гормонів і пролактину, що ініціює новий етап розвитку грудей, націлений на встановлення лактації, під час якого значно збільшується залозистий компонент. Після закінчення лактації гіпертрофовані клітини поступово зменшуються у розмірах, і обсяг залози також знижується.

У віці 25-40 років структура молочних залоз демонструє найбільшу різноманітність. Явно проявляється різниця в морфології грудей серед жінок, які народжували, і тих, хто не народжував. В кінці цього періоду починаються перші інволютивні зміни. У жінок віком 40-50 років відбувається поступове збільшення обсягів жирової тканини та зменшення розгалуженості залозистої структури та кількості часточок, що є характерним для стадії інволюції.

У віці 50-60 років значних структурних змін у грудях не спостерігається, однак процеси ущільнення сполучної тканини всередині часточок посилюються, при цьому кількість колагенових волокон значно зростає. Позачасточкова строма, як правило, не змінюється, оскільки пройшла трансформацію на попередньому етапі (в 40-50 років).

У віці 60-70 років і старше молочна залоза в основному складається з фіброзно-жирового компонента, при цьому сполучна тканина формуються у вигляді островків і вузьких смужок. Кількість часточок і протоків мінімальне, залишені погружені в жирову тканину.

Таким чином, молочна залоза є частиною репродуктивної системи жінки, її основне призначення — вироблення молозива та молока, необхідних для годування немовляти. Ця функція актуальна тільки в репродуктивний період. Після стійкого припинення менструацій, тобто менопаузи, основна функція молочної залози стає менш значущою, що призводить до інволютивних змін. Зменшується частка залозистих структур, здатних виробляти лактаційний секрет. Водночас збільшується кількість жирової тканини та іноді фіброзної.

Інволюція молочних залоз найчастіше асоціюється з віковими змінами в тканинному складі. Тим не менш, навіть у молодих жінок можуть спостерігатися транзиторні інволютивні зміни грудей, що мають циклічний характер. У жінок репродуктивного віку молочні залози постійно проходять процеси проліферації та інволюції, регульовані зміною рівнів статевих гормонів протягом менструального циклу.

Види

З урахуванням характеру змін та віку жінки інволюція молочних залоз може приймати наступні форми:

• вікова – зазвичай починається в 40 років;
• постлактаційна – обсяг збільшених при грудному вигодовуванні залоз після закінчення лактації знижується, що пов'язане з оборотним розвитком гіпертрофії лактоцитів, зменшенням кровотоку та ущільненням сполучної тканини;
• передчасна, що виникає у жінок молодше 40 років (в основному при ожирінні, фіброзно-кістозній мастопатії, гіперпролактинемії).

Вікова та постлактаційна інволюція є частиною природного процесу, тоді як передчасна форма розглядається як патологічне явище.

Крім того, за поширеністю інволютивні зміни можуть класифікуватися на:

• повну – коли зміни охоплюють всі сегменти залози;
• неповну – інволюція спостерігається лише в обмежених зонах, тоді як в інших областях зберігається звичайна структура молочної залози.

Симптоми інволюції молочних залоз

Зовнішні прояви інволютивних процесів у молочній залозі включають зменшення об'єму, провисання та появу стрій (розтяжок). Ці зміни стають помітними у віці 40+, змінюючи естетику тіла.

Причини

Молочні залози є гормонозалежним органом. З часом концентрація статевих гормонів в організмі зменшується, що викликає біологічне старіння жіночого організму та призводить до інволюції тканини молочної залози. Постлактаційна інволюція відбувається через втрату необхідності в продукуванні молока після закінчення грудного вигодовування. Внаслідок цього обсяг залозистих клітин зменшується, що також призводить до зменшення кровотоку та зниження обсягу залоз.

Патологічна інволюція виникає внаслідок наступних факторів:

• ожиріння – надлишок жирової тканини може призвести до відносного дефіциту залозистого компонента, а також викликати гормональні дисфункції;
• фіброзно-кістозна мастопатія, що супроводжується змінами в молочних залозах і порушенням нормального співвідношення між залозистим, жировим і сполучним компонентами;
• гіперпролактинемія – надмірне вміст пролактину в організмі або підвищена чутливість клітинних рецепторів до цього гормону збільшує ризик інволютивних процесів у молочних залозах (ступінь вираженості змін залежить від форми первинного захворювання).

При вираженій гіперпролактинемії внаслідок аденоми гіпофіза може спостерігатися стійка відсутність менструацій та овуляції, що призводить до різкого зниження рівнів естрадіолу та прогестерону. У таких випадках інволютивні зміни в грудях є тотальними. При функціональній, помірній гіперпролактинемії менструальний цикл, як правило, зберігається, і молочні залози зберігають свою структуру, але спостерігається переважання фіброзного компонента.

Діагностичні ознаки інволюції молочних залоз

Для діагностики інволюції молочних залоз найбільш інформативним методом є рентгенологічне дослідження. Рентгенівські промені легше проникають через жирову клітковину, ніж через залозисту тканину, яка переважає у молодих пацієнток. Мамографія вважається основним методом скринінгу для жінок старше 40 років. В практиці трапляються ситуації, коли, незважаючи на вік, у приблизно 75% молочної залози зберігаються залозисті та сполучні компоненти. У таких випадках можуть бути пропущені ранні стадії злоякісного процесу, оскільки певна щільність молочної залози не надає чіткості зображення. Для оцінки стану грудей та виявлення можливих патологій лікар може призначити ультразвукове дослідження або магнітно-резонансну томографію. Уточнююча діагностика обов’язкова у разі, якщо рентгенолог відзначає підвищену щільність молочних залоз, оскільки у жінок з переважанням залозисто-фіброзного компонента, особливо на фоні мастопатії, ризик онкологічних захворювань вищий, ніж у тих, хто має низьку рентгеноплотність молочних залоз.

Як вже згадувалося, симптоми інволюції молочних залоз можуть спостерігатися також у молодих жінок, в основному з надмірною вагою та ожирінням. На фоні загального збільшення обсягів жирової тканини може відбуватися відносне зменшення залозистого компонента. Тому цим пацієнткам, як і жінкам старше 40 років, рекомендована рентгенологічна діагностика, яку часто доповнюють ультразвуковим дослідженням.

Лікування інволюції молочних залоз

Лікування інволюції молочних залоз в основному проводиться не для медичних, а для естетичних цілей.

Консервативне лікування

Консервативне лікування призначається тільки молодим пацієнткам з ожирінням або фіброзно-кістозною мастопатією, у яких інволюція настала в юному віці. Мета такої комплексної терапії полягає в покращенні функціонального стану залози та запобіганні розвитку онкологічних захворювань. Лікувальні заходи включають:

• збільшення фізичної активності;
• перегляд раціону харчування з акцентом на збалансованість, калорійність та збагачення рослинними волокнами;
• збереження проліферативного потенціалу молочної залози;
• відновлення гормонального профілю у разі його порушення.

Хірургічне лікування

Пластична операція є основним способом корекції зовнішнього вигляду грудей, підданих інволютивним змінам. Хірургічні втручання поділяються на два типи:

• імплантація медичних протезів, що дозволяє збільшити обсяг молочних залоз та усунути обвисання;
• підтяжка грудей, спрямована на зміцнення підтримуючої зв’язки Купера.

Всі операції проводяться під надійним знеболенням та з високими стандартами безпеки. Втручання виконуються з урахуванням сучасних досягнень в області пластичної хірургії.

Профілактика

Запобігти віковій та постлактаційній інволюції неможливо. Проте, шляхом певних заходів можна зменшити виразність естетичних змін. Зовнішній вигляд грудей може бути покращено завдяки:

• регулярним фізичним вправам, спрямованим на зміцнення грудних м'язів;
• збалансованій дієті, багатій вітамінами та корисними нутрієнтами;
• достатньому споживанню рідини;
• аеробній активності не менше 150 хвилин на тиждень;
• підтриманню нормальною маси тіла, уникаючи різких коливань ваги.

Для профілактики патологічної інволюції рекомендується своєчасно лікувати супутні захворювання та плавно знижувати вагу до досягнення нормальних значень.

Реабілітація

Після хірургічного втручання слід дотримуватися кількох простих рекомендацій:

• регулярно відвідувати клініку для перев'язок;
• вводити лікувальні дози тренувань для покращення лімфатичного відтоку з грудей;
• на етапі відновлення проходити фізіотерапію, призначену лікарем;
• обмежити піднімання важкого.