Гнійний мастит - симптоми, лікування, причини

Про захворювання

Запальні захворювання молочних залоз найчастіше виникають через лактостаз – накопичення молока в грудях, яке спостерігається більш ніж у 85% випадків. Збільшення кількості бактерій у протоках молочної залози відбувається на фоні цього застою. Крім того, погіршується венозний відтік та лімфооттік, що створює умови для інфекційного запалення. Зазвичай це трапляється протягом 3-4 днів, якщо не вживаються заходи для спорожнення молочної залози. Часто сприяючим фактором служать тріщини сосків, які можуть стати входом для інфекції, а також викликати біль, що обмежує частоту годувань. Супутні захворювання можуть затягувати післяпологову інволюцію і підвищувати ризик інфекцій.

До основних симптомів відносяться сильні болі в молочних залозах, їх набряк та напруження, а також поява гнійних виділень, які змішуються з молоком. Місцевий гнійний процес може призвести до інтоксикації та системної реакції організму, що проявляється підвищенням температури, загальною слабкістю, головним болем і зниженням життєвого тонусу.

Для діагностики гнійного маститу не потрібно великих зусиль: достатньо аналізу симптомів та клінічного обстеження. Лабораторно-інструментальне дослідження необхідне для уточнення ступеня запальної реакції та з'ясування причини захворювання.

На початкових етапах запального процесу, коли в молочній залозі ще немає гною, можливе застосування комплексної протизапальної терапії. На стадії гнійного запалення потрібне хірургічне втручання для забезпечення належного відтоку гною та створення сприятливих умов для відновлення тканин і зменшення інтоксикації.

Профілактика гнійного маститу включає в себе грамотну організацію грудного вигодовування. Необхідно правильно прикладати дитину до грудей для глибокого захоплення соска, годування слід проводити на вимогу, що сприяє ефективному спорожненню молочних залоз і попередженню лактостазу.

Види

Мастит класифікується за механізмом розвитку на два типи:

• лактаційний, найбільш часто зустрічається (90-95% випадків);
• нелактаційний, що виникає у жінок поза вагітністю та пологами (5-10% випадків).

Запальний процес у молочній залозі проходить кілька стадій:

• серозна (катаральна) – початкова стадія;
• інфільтративна;
• гнійна.

Гнійна форма маститу ділиться на три підкатегорії:

• абсцедуюча – формування локалізованого гнійника;
• флегмонозна – поширення гнійного процесу;
• гангренозна – гнійний процес з порушенням кровопостачання тканин, що призводить до їх некрозу.

Класифікація гнійного процесу за локалізацією включає:

• субареолярний – гнійник в області соска;
• підшкірний – гнійний осередок під шкірою;
• інтрамаммарний – у товщі молочної залози;
• ретромаммарний – позаду молочної залози.

Поширеність гнійного процесу може бути:

• обмежена – зачіпає лише один квадрант молочної залози;
• дифузна – охоплює 2-3 квадранти;
• тотальна – впливає на весь орган.

Симптоми гнійного маститу

При переході інфільтративного запалення в гнійне з'являються загальна слабкість, втрата апетиту та порушення сну. Пацієнтку турбує висока температура, яка може досягати 38-39°С. Також можуть виникати озноб, підвищене потовиділення та блідість шкіри. Виділення з грудей стають утрудненими і можуть містити гній.

Локальні симптоми можуть включати:

• посилення болів у молочній залозі, особливо під час пальпації;
• збільшення та напруження молочних залоз;
• почервоніння та набряк шкіри;
• підвищення температури в області запалення.

При утворенні гнійної капсули формується абсцес, супроводжуваний симптомом флюктуації.

У складних випадках гнійний мастит може перейти в флегмонозну стадію, що охоплює більшу частину молочної залози, поширюючись на навколишні тканини та шкіру. Жінка відчуває сильні симптоми інтоксикації, з температурою до 40°С, і частіше збільшуються регіонарні лімфатичні вузли.

Гангренозна форма захворювання відрізняється дуже важким перебігом. На фоні некрозу тканин спостерігається значне всмоктування токсинів у кров, що призводить до серйозного погіршення стану. Шкіра бліда, а слизові сухі, апетиту немає, можливі головні болі та безсоння. Ця форма маститу зустрічається вкрай рідко завдяки своєчасному лікуванню.

Причини гнійного маститу

У більшості випадків (більше 90%) причиною гнійного маститу є бактерія золотистий стафілокок. Групу ризику становлять жінки, що щойно народили. Інфекція може проникнути через устья молочних протоків і тріщини сосків. Зазвичай мастит виникає на фоні лактостазу та зниження імунної функції у породіллі.

Фактори, що сприяють розвитку лактаційного маститу, можуть включати:

• наявність захворювань внутрішніх органів;
• запальні процеси на шкірі грудей;
• зниження імунної активності;
• ускладнені пологи;
• забруднена інволюція матки;
• тромбофлебіти;
• недостатність молочних проток;
• аномалії в розвитку структури молочної залози;
• тріщини сосків;
• неправильне прикладання дитини до грудей.

Діагностика

Діагностика маститу у жінок, що годують груддю, базується на візуальному огляді молочних залоз та інформації з анамнезу. Ознаки, що вказують на гнійне запалення, можуть включати:

• уплотнення тканини;
• гіперемію і набряк шкіри;
• підвищення локальної температури;
• гнійні виділення з соска.

Підвищена ймовірність гнійного маститу спостерігається при поєднанні локальних проявів з загальними, такими як лихоманка, слабкість і недомагання.

У ході диференціальної діагностики застосовуються наступні методи:

• загальний аналіз крові та сечі;
• УЗД – гнійні порожнини виглядають як гіперехогенні та анехогенні утворення;
• мікробіологічне дослідження секрета молочної залози для визначення патогена та його чутливості до антибіотиків.

Офтальмологи та гінекологи добре знайомі з проявами гнійного маститу, тому при будь-яких скаргах на стан молочної залози варто негайно звернутися за медичною допомогою. Чим швидше розпочнеться лікування, тим більш ефективним воно виявиться.

Як лікувати гнійний мастит у жінок

Лікування гнійного маститу зазвичай потребує проведення операції. У післяопераційний період призначається консервативна терапія, спрямована на зменшення запалення та відновлення організму.

Консервативне лікування гнійного маститу

При ранній діагностиці запалення може допомогти антибактеріальна терапія, щоб запобігти розвитку гнійної форми. Однак, якщо захворювання виявляється на стадії гнійного запалення, потрібно вдаватися до хірургічного втручання. Після операції призначають антибіотики, протизапальні та знеболюючі препарати, важливо пити багато рідини і регулярно прикладати дитину до грудей. Сучасні підходи дозволяють продовжити грудне вигодовування навіть у випадку маститу (з використанням дозволених антибіотиків).

Хірургічне лікування гнійного маститу

За клінічними рекомендаціями під час хірургічного втручання необхідно зробити достатнє вскриття грудей у найбільш флюктуючій області. Операція проводиться під загальним наркозом. Після вскриття проводять санацію, видаляються гнійні маси, а порожнина промивається антисептичними розчинами. Встановлюється дренаж і накладається стерильна пов'язка.

Профілактика

Головною профілактичною мірою є запобігання застою молока в грудях. Рекомендується годувати дитину кожні 2-3 години протягом дня та кожні 3 години вночі. Важливо також правильно проводити процес годування: дитина повинна захоплювати не лише сосок, але й навколососковий круг, що забезпечить ефективне спорожнення грудної залози. Згідно з сучасними рекомендаціями, після повноцінного годування молоко не слід додатково відціджувати.

Реабілітація

Після хірургічного вскриття молочної залози слід дотримуватися основних рекомендацій:

• бажано приймати гігієнічний душ замість ванни;
• в перші кілька днів активно займатися фізичною активністю поступово;
• не забувати про візити до лікаря для перев'язок та спостереження за станом рани;
• продовжувати грудне вигодовування, обережно пропонуючи груди дитині.