Мастит - симптоми, лікування, причини

Опис хвороби

Мастит є захворюванням, яке швидко прогресує. Найчастіше його спостерігають у жінок репродуктивного віку, які годують груддю, особливо в період після перших пологів, якщо вони не знають правил безпечного лактації. Лише 15% випадків складають нелактаційні мастити, які можуть виникати у новонароджених та чоловіків.

Неправильне лікування маститу може призвести до ускладнень, необхідності хірургічного втручання та припинення грудного вигодовування. Рання діагностика дозволить можливості пацієнтці отримувати необхідне лікування, продовжуючи годування дитини груддю, і полегшить перебіг хвороби.

Типи маститу

Існує кілька видів маститу в залежності від причини його виникнення:

• послеродовий, або лактаційний;
• нелактаційний (розвивається поза періодом грудного вигодовування);
• новонароджений (виникає через попадання материнських статевих гормонів в організм дитини, зазвичай проходить без лікування).

За клінічним перебігом мастит ділиться на:

• гострий (розвивається раптово з вираженою симптоматикою);
• хронічний (чаші зустрічається у жінок, які не годують груддю, з менш вираженими симптомами, з тривалим перебігом та періодами загострення та ремісії).

Запальний процес може локалізуватися в різних частинах грудей, і розуміння його розташування допомагає лікарю вибрати тактику лікування. Мастит може бути:

• підшкірним (поверхневим);
• протоковим (в межах однієї дольки);
• субареолярним (близько соска);
• інтрамаммарним (всередині тканини грудей);
• ретромаммарним (між груддю і передньою поверхнею ребер);
• тотальним (уражує всю груди одночасно).

При відсутності лікування мастит може прогресувати і проходити через кілька стадій:

• Серозна стадія. Проявляється болем у грудях, почервонінням шкіри над вогнищем, локальним ущільненням тканин, температурою тіла до субфебрильних значень (менше 38.0°С) і загальним поганим самопочуттям.
• Інфільтративна стадія. Симптоми посилюються і стають вираженішими, температура тканин над ураженою областю підвищується.
• Гнійна стадія. Формується з 3-4 дня початку захворювання.

Гнійний процес розвивається поступово:

• інфільтративно-гнійний (додається локальне розм’якшення тканин, що визначається при пальпації – утворюється порожнина, наповнена гнійним вмістом);
• абсцедуючий (порожнина обмежена щільною стінкою і заповнена гнійними масами, викликає інтенсивний пульсуючий біль);
• флегмонозний (гнійні маси пробивають стінку абсцесу і інфікують оточуючі тканини);
• гангренозний (уражені тканини розпадаються, можуть призвести до сепсису при потраплянні продуктів розпаду в кров).

Приклади маститу

Мастит зазвичай проявляється раптово на фоні нормального стану здоров’я жінки. Вона може відчути біль в одній частині молочної залози (найчастіше у верхньому зовнішньому квадранті, оскільки в стандартних положеннях при годуванні він опорожнюється найгірше) і виявити ущільнення, викликане забитим молочним протоком. Це стан називають лактостазом, і воно представляє собою передісторію маститу. Загальний стан жінки зазвичай залишається стабільним, однак на ураженій області можна помітити підвищення температури і можливі субфебрильні показники.

При відсутності лікування запалення може ускладнюватися, що призведе до виділення додаткових симптомів:

• набряк молочної залози, її збільшення та зміна форми;
• значне ущільнення ураженої області – вона стає твердою;
• почервоніння шкіри над ураженою областю, з часом може охоплювати більшу частину грудей;
• виражені болі, часто пульсуючого характеру, болючість при дотику;
• збільшення і болючість лімфатичних вузлів в пахвовій області;
• підвищення температури тіла до 38.5-39.0°С і вище;
• загальна слабкість, втому, недомагання;
• головний біль, запаморочення та інші ознаки інтоксикації.

Нелактаційний мастит зазвичай має підгострий перебіг з менш вираженою симптоматикою, біль у грудях не так інтенсивна, температура залишається субфебрильною.

Фактори, що сприяють захворюванню

Основною причиною більше 95% випадків лактаційного маститу є умовно-патогенний золотистий стафілокок, який зазвичай присутній на шкірі та в протоках молочної залози. Захворювання можуть також викликати інші мікроорганізми, такі як стрептококи, пневмококи, клебсієла та протеї.

Нелактаційну форму захворювання викликають стрептококи, протей, кишкова паличка або специфічна мікрофлора, включаючи мікобактерії туберкульозу, бліду трепонему та патогенні гриби.

Фактори ризику лактаційного маститу:

• травми та запалення сосків;
• лактостаз;
• неправильне прикладання немовляти до грудей;
• гіперлактація (надмірна кількість молока);
• регулярне годування за годинам та великі проміжки між годуваннями;
• використання сосок-пустушок і годування з пляшечок;
• дуже велика груди;
• тісна білизна;
• тиск на молочну залозу, в тому числі під час сну на животі;
• попередній мастит, травми молочних залоз або маммопластика;
• стрес і перевтомлення у матері.

Ймовірність розвитку нелактаційного маститу збільшується при наявності наступних факторів:

• порушення цілісності шкіри соска та молочної залози;
• мастопатія;
• травми грудей або наявність імплантів;
• доброякісні утворення в залозі;
• гіперпролактинемія;
• вживання препаратів, що містять естроген.

Методи діагностики

Для діагностики маститу проводять такі заходи:

• бесіда лікаря з пацієнткою (збір скарг та анамнезу, важливо з’ясувати час прояву перших симптомів та їх зміни з часом);
• огляд та оцінка стану молочної залози (виявлення зовнішніх ознак запалення, пальпація для визначення ущільнень або розм’якшень);
• УЗД (дозволяє виявити область запалення та визначити його характер, розміри і місце розташування).

У випадку сумнівів може бути призначена пункційна біопсія - прокол області запалення з подальшим аналізом вмісту в лабораторії. Це виконується в умовах перев’язувального кабінету, часто під контролем УЗД.

Для більш повної картини стану жінки та оцінки необхідності лікування можуть бути призначені:

• клінічний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові (визначення рівня С-реактивного білка, коагулограма);
• мамографія (для жінок старше 40 років);
• КТ або МРТ;
• аналізи на туберкульоз, сифіліс, ехінококоз та грибкові інфекції при підозрі на їх наявність;
• консультації спеціалістів: онколога, інфекціоніста та хірурга.

Методи лікування

Для лікування лактостазу, серозного та інфільтративного маститу необхідно невідкладно відновити прохідність молочних протоків. Для цього слід:

• часто прикладати немовляти до грудей (зверніть увагу на правильне прикладання);
• годувати в позиції, коли підборіддя дитини звернено до області ущільнення;
• починати кожне годування з ураженої грудей;
• відмовитися від сосок-пустушок і годування з пляшечки (різні техніки ссання можуть порушувати прикладання);
• носити зручну нижню білизну за розміром;
• забезпечити повноцінний відпочинок та уникати перевтомлення.

Для розслаблення м’язів ураженого протока перед годуванням корисно прийняти теплий душ і м’яко масажувати область ущільнення.

Обезболити допоможуть НПВС, сумісні з грудним вигодовуванням.

Якщо протягом 1-2 днів немає покращень або стан погіршується (температура вище 38°С, посилення болю), необхідно додати антибіотик, також сумісний з грудним вигодовуванням.

При неефективності лікування протягом 2-3 днів або погіршенні стану необхідна корекція схеми лікування. Якщо утворився гнійник, його відкривають хірургічно, забезпечують дренування порожнини та призначають сильні антибіотики. На цьому етапі пацієнтці рекомендується тимчасово припинити грудне вигодовування. Для підтримки лактації в період лікування необхідно зціджувати обидві груди кожні 4 години до повного одужання, використовують ручне або електричне зціджування.

Пацієнтки в тяжкому стані госпіталізуються в хірургічне або реанімаційне відділення для інфузійної, детоксикаційної та загальнотерапевтичної допомоги, при наявності ускладнень – хірургічного втручання. Для швидкого придушення лактації призначають спеціальні препарати.

Профілактика маститу

Для зниження ймовірності розвитку маститу рекомендується:

• правильно прикладати дитину до грудей (так уникнути травм сосків і забезпечити ефективне ссання, що допоможе уникнути застою молока);
• годувати за вимогою, уникаючи довгих пауз, які можуть спричинити переповненість грудей;
• якщо відчуваєте, що груди переповнені, зцідити до полегшення;
• починати чергове годування з нової грудей;
• якщо молока достатньо – не зціджувати залишки після кожного годування (це може призвести до гіперлактації та лактостазу);
• дотримуватися гігієни молочних залоз;
• відмовитися від пляшок та сосок-пустушок;
• при наявності ран або запалень сосків – своєчасно їх лікувати;
• носити зручну нижню білизну;
• не спати на животі;
• слідкувати за тим, щоб груди не зжимались одягом, ременями або кросівками;
• уникати перевтомлення;
• захищати груди від травм;
• уникати шкідливих звичок (наприклад, куріння).

Реабілітація після захворювання

Мастит, який піддається консервативному лікуванню, зазвичай не вимагає реабілітації. Обсяг відновлювальних заходів для пацієнток після операції індивідуальний і визначається лікарем в залежності від клінічної ситуації.