Гнійний артрит - симптоми, лікування, причини

Що це таке?

Гнійний артрит — це швидко прогресуюче захворювання, при якому розвивається запалення в синовіальній оболонці з його подальшим розповсюдженням на всі структури суглоба. Це запалення веде до руйнування суглобових тканин.

Про захворювання

При зверненні пацієнтів зі скаргами на гострі суглобові болі до 30% випадків мають відношення до гнійного артриту. Цю патологію можуть викликати різні бактерії з пиогенною дією.

У нормальних умовах всередині суглобів відсутні мікроорганізми. Однак за певних обставин вони можуть проникати в суглобову порожнину. Основним фактором ризику є зниження імунної захисту, особливо у літніх людей та при серйозних захворюваннях, таких як цукровий діабет, хронічна ниркова та печінкова недостатність, злоякісні пухлини. Відоме значення також мають інфекційні осередки при запаленнях нирок, легень та шкірних захворюваннях. Ймовірність розвитку гнійного артриту збільшується через неінфекційні захворювання, що вражають самі суглоби, такі як ревматоїдний артрит, подагра або крововиливи в суглоби. Ці патології не лише послаблюють суглоб, але й лікування з використанням цитостатиків та кортикостероїдів знижує імунну відповідь. Рідшою причиною гнійного артриту є інвазивні медичні процедури, включаючи внутрішньовенні ін'єкції та операції на суглобах.

Діагностування гнійного артриту базується на аналізі симптомів, рентгенографії суглобів і лабораторних дослідженнях. У складних випадках для більш детального обстеження суглобів може бути використана магнітно-резонансна томографія.

Згідно з клінічними рекомендаціями, гнійний артрит лікується комбінованим способом, включаючи як консервативні методи (антибактеріальна, протизапальна та знеболювальна терапія), так і хірургічні процедури для санації суглоба.

Види

Гнійний артрит підрозділяється на дві категорії:

• запалення нативного (природного) суглоба;
• інфекція протезованого суглоба.

Симптоми гнійного артриту

В більшості випадків захворювання починається з гострих, інтенсивних болів у суглобі. Шкіра над запаленим ділянкою стає червоною та гарячою на дотик. Окрім місцевих симптомів, є й загальні прояви: що потрапляють у кров продукти розпаду тканин та токсини бактерій викликають системну запальну реакцію, що призводить до лихоманки та ознобу. Мають місце також випадки гострого гнійного запалення з нормальною або трохи підвищеною температурою, що частіше спостерігається у літніх пацієнтів на фоні імунодепресивної терапії або при запаленні тазостегнового і крижово-клубового суглобів, де основним симптомом стає виражена біль у суглобі, що посилюється з часом. При бактеріальному запаленні тазостегнового або крижово-клубового суглобів біль може поширюватися на нижню частину спини, сідниці та передню поверхню стегна.

Гнійний артрит найчастіше вражає один суглоб, в той час як у 10% випадків можуть бути залучені кілька суглобів. Запалення може розвиватися як у великих, так і в малих суглобах, включаючи міжфалангові суглоби пальця.

Причини виникнення гнійного артриту

Основна причина гнійного артриту — це проникнення в суглоб Staphylococcus aureus. Цей збудник виявляється в 80% випадків інфекційного ураження суглобів, особливо у пацієнтів з супутніми захворюваннями. Інші поширені патогени включають епідермальні стафілококи та стрептококи. Рідше зустрічаються наступні мікроорганізми:

• ентерококи;
• пропіонобактерії;
• коринебактерії;
• ентеробактерії;
• синєгнойні палички;
• гонококи;
• анаеробні бактерії.

Гнійне запалення є серйозною проблемою, оскільки в останні роки зросла кількість штамів, стійких до пеніцилінів (метицилін-резистентні штами).

Проникнення патогенів у суглоб може відбуватися різними шляхами:

• внаслідок прямого контакту під час операцій або проникаючих травм;
• контактне проникнення з інфекційних процесів у сусідніх м'яких тканинах (шкіра, підшкірна клітковина, м'язи);
• поширення через кров з осередків хронічної інфекції;
• поширення через лімфу з інфекційних осередків вздовж лімфатичних шляхів.

Діагностика гнійного артриту

Діагностування починається з клінічного огляду, де лікар оцінює стан запаленого суглоба візуально та пальпаторно. На наступному етапі здійснюється інструментальне обстеження:

• загальний клінічний аналіз крові — виявляється підвищений рівень лейкоцитів, прискорене осідання еритроцитів, зміщення формули лейкоцитів;
• підвищений рівень С-реактивного білка у крові;
• мікробіологічне дослідження суглобової рідини для виявлення патогенних мікроорганізмів та їх чутливості до антибіотиків (синовіальну рідину отримують шляхом пункції);
• посів на спеціальні середовища з сечівника у чоловіків або з шийки матки у жінок при підозрі на гонококову інфекцію;
• рентгенографічне дослідження суглоба, яке допомагає виключити запалення кісткового мозку та вибрати подальшу тактику лікування (рентген-признаки гнійного запалення стають помітні лише до кінця другого тижня захворювання);
• комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія — дозволяє проводити діагностику на більш ранніх стадіях, ніж рентгенографія.

Лікування гнійного артриту

Лікування гнійного артриту включає різні підходи — медикаментозне лікування в поєднанні з хірургічною санацією суглоба і подальшою лікувальною фізкультурою.

Консервативне лікування

Антибіотики починають призначати з перших днів захворювання, переважно у вигляді внутрішньом'язових або внутрішньовенних ін'єкцій. Спочатку лікар призначає препарати широкого спектра дії, а по закінченню мікробіологічного аналізу, якщо немає клінічного поліпшення на третій день, можливе зміна антибіотика.

До складу консервативної терапії входять також знеболювальні та нестероїдні протизапальні препарати.

Хірургічне лікування

При гнійному артриті можливі два типи хірургічного втручання:

• пункція суглоба з метою видалення гною та промивання антисептиками (активне дренування може проводитися щодня, у перші дні можливі кілька процедур на день);
• відкрита операція на суглобі з широким розкриттям уражених тканин.

Показаннями для відкритої операції є:

• запалення великих суглобів — тазостегнового або плечового;
• остеомієлітне ураження хребців з проявами компресії спинного мозку;
• анатомічні особливості суглоба, що створюють труднощі для пункції та дренування;
• висока щільність і в'язкість гнійного виділення, що перешкоджає його евакуації через голку;
• наявність остеомієліту на тлі гнійного артриту;
• наявність інородного тіла в суглобовій порожнині, що є причиною запалення;
• зволікання з початком комбінованої терапії більше ніж на один тиждень після появи перших ознак захворювання.

Профілактика

Профілактика гнійного артриту включає своєчасне лікування захворювань опорно-рухової системи та хронічних інфекцій, а також зміцнення імунної системи. При протезуванні суглобів для зниження ризику інфекцій часто призначається антибіотикопрофілактика.

Реабілітація

Післяопераційний період вимагає, щоб суглоб перебував у спокої протягом перших двох днів. З третього дня рекомендується пасивне згинання та розгинання для запобігання контрактур. Зі зменшенням больового синдрому допустимі активні рухи з поступово збільшуваним навантаженням.